ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 31/289
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Добролюбової Т.В.
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали Відкритого акціонерного товариства
касаційної скарги “Лубенський м’ясокомбінат”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 19.09.06
у справі № 31/289
за позовом Відкрите акціонерне товариство
“Лубенський м’ясокомбінат”
до Приватного підприємства “Продзабезпечення”
Про стягнення 16217,07 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явились, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Відкритим акціонерним товариством “Лубенський м’ясокомбінат” у
травні 2006 року заявлений позов про стягнення з Приватного
підприємства “Продзабезпечення” 15 744,72 грн. основної
заборгованості за сплачені та неотримані транспортні послуги,
472,35 грн. 3% річних та 280,20 грн. судових витрат. В
обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він сплатив
платіжне доручення від 15.04.05 № 1214 за надання транспортних
послуг Приватним підприємством “Продзабезпечення”. Проте,
відповідачем
Доповідач: Добролюбова Т.В.
дані послуги не надавались. У зв’язку з чим, позивачем 13.03.06
на адресу відповідача була надіслана претензія з проханням в
семиденний строк повернути на рахунок ВАТ “Лубенський
м’ясокомбінат” 15 744,72 грн., однак відповіді відповідачем не
надано. Відтак, позивач зазначав про порушення відповідачем
приписів статей 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.06, ухваленим
суддею Качан Н.І., позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто
з Приватного Підприємства “Продзабезпечення” на користь
Відкритого акціонерного товариства “Лубенський м’ясокомбінат”
15744,72 грн.- основної заборгованості, 275,45 грн. - судових
витрат. В цій частині, рішення суду вмотивовано тим, що позивач
довів факт перерахування відповідачеві 15744,72 грн. та
неотримання послуг з перевезення від ПП “Продзабезпечення”. При
цьому, суд керувався приписами статей 202, 530, 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
. Разом з цим, суд зазначив про незаконність
вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, у сумі 472,35
грн., оскільки позивач не надав послугу, у той час як стягнення
3% річних передбачене за невиконання грошових зобов’язань.
Київський апеляційний господарський суд у складі
головуючого-судді Брайка А.І., та суддів Бившевої Л.І.,
Розваляєвої Т.С., постановою від 19.09.2006, перевірене рішення
господарського суду першої інстанції скасував. В позові відмовив
повністю. Постанову вмотивовано тим, що суд першої інстанції не
з’ясував всіх фактичних обставин справи, не витребував та не
дослідив необхідних доказів, насамперед рахунків СФ-4; СФ-3 від
11.02.05, які зазначені у якості підстави з платежу у платіжному
дорученні № 1214. Окрім того суд встановив, що за договором від
16.06.04 № 401-з про поставку м’ясної продукції, специфікації до
нього, видаткових накладних, складено акт від 22.12.04
підписаний керівниками сторін та виписані рахунки - фактури
№№ СФ-00004, СФ-00003 від 11.02.05 на суму 15 744,72грн. З цих
підстав, апеляційний суд визнав обґрунтованим перерахування
позивачем коштів у розмірі 15744,72 грн. за відшкодування витрат
на транспортні послуги, узгоджені сторонами за актом.
Відкрите акціонерне товариство “Лубенський м’ясокомбінат”
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати постанову у справі, як
ухвалену з порушенням приписів матеріального і процесуального
права, рішення у справі залишити без змін. Обґрунтовуючи
касаційну скаргу, заявник вказує на залишення без уваги судом
апеляційної інстанції вимог статті 614 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, якими передбачено, що підставою
відповідальності за порушення зобов’язання є принцип вини та
статті 526 названого Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
. При цьому скаржник
звертає увагу на те, що Постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 01.03.06 у справі № 16/4
вирішено питання про відшкодування відповідачу усіх збитків
завданих ВАТ “Лубенським м’ясокомбінатом” неналежним виконанням
останнім зобов’язань за договором від 16.06.04 № 401-з про
поставку м’ясної продукції. Окрім цього, на думку заявника,
судом порушено приписи статей 33, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Від Приватного підприємства “Продзабезпечення” відзив на
касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий Господарський суд України, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає
наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій предметом позову є матеріально –правова
вимога Відкритого акціонерного товариства “Лубенський
м’ясокомбінат” про стягнення з Приватного підприємства
“Продзабезпечення” 15 744,72 грн. заборгованості за ненадані
транспортні послуги, які сплачені останньому платіжним
дорученням № 1214 від 15.04.05 на підставі виставлених
відповідачем рахунків-фактур №№ СФ-00003, СФ-00004 від 11.02.05.
Ухвалюючи рішення у справі за відсутності відзиву і представника
відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що документи
надані позивачем, а саме: платіжне доручення від 15.04.05 № 1214
про перерахування ним на розрахунковий рахунок відповідача 15
744, 72 грн. за транспортні послуги на підставі акта здачі -
приймання робіт від 22.12.04, претензія від 13.03.06 № 113 з
вимогою до відповідача про повернення грошових коштів у розмірі
15 744, 72грн., довідка від 30.03.06 № 144, акт взаєморозрахунку
за період з 01.01.05 до 22.06.06, підписаний позивачем,
підтверджують обґрунтованість вимог про повернення 15744,72 грн.
Апеляційний господарський суд переглядав справу з урахуванням
поданих відповідачем документів. Відповідно до вимог статті
111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній
справі судом. Згідно з приписами частини 2 статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до
юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка
доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом
при розгляді спору. Апеляційний суд, змінюючи рішення суду
першої інстанції, правильно виходив з того, що 16.06.04 між
Відкритим акціонерним товариством “Лубенський м’ясокомбінат” та
Приватним підприємством “Продзабезпечення” укладено договір
№ 401-з про поставку м’ясної продукції. Згідно акта від
22.12.04, підписаного керівниками сторін у цій справі, ВАТ
“Лубенський м’ясокомбінат” зобов’язалось компенсувати
відповідачу транспортні послуги з відвантаження продукції зі
складу у розмірі 15 744,72 грн., через порушення своїх
зобов’язань за договором. Разом з цим, апеляційним судом
встановлено, що для відшкодування збитків з оплати транспортних
послуг відповідачем були виставлені рахунки –фактури №№ СФ
-00003, СФ-00004 від 11.02.05 на загальну суму 15 744, 72 грн.,
які і були оплачені позивачем платіжним дорученням № 1214 від
15.04.05. Твердження скаржника про те, що постановою у справі
№ 16/4 вирішено питання про відшкодування відповідачу усіх
збитків, завданих неналежним виконанням ним умов договору
№ 401-з, спростовуються текстом цієї постанови, копія якої
долучена до касаційної скарги. Так у акті, підписаному
керівниками сторін 22.12.2004 року про домовленість між ними
щодо відшкодування витрат за транспортування продукції вказані
накладні і специфікації інші ніж у постанові зі справи № 16/4.
За таких встановлених обставин, переглянута постанова у справі
відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної
скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.09.2006 у справі № 31/289 залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Лубенський
м’ясокомбінат” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич