Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу

від 09.08.04 Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

у справі

№ 22-3661-2004 (2-1763/04) Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

за позовом

ОСОБА_1

до

ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя", ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя, ОСОБА_2, ТОВ "Незалежний реєстратор "Реформація"

про

визнання недійсним рішення зборів акціонерів товариства та договорів купівлі-продажу акцій

У справі взяли участь представники

позивача:

відповідачів:

ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя":

ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя:

ОСОБА_2:

ТОВ "Незалежний реєстратор "Реформація":

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою  Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.04 клопотання представника ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя" продавати, дарувати, міняти, використовувати в якості застави, відчужувати, включаючи внесок  до статутних фондів інших юридичних осіб акції ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя" в кількості 4786 шт., які раніше належали відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частково задоволено. Заборонено ВАТ "ЕРКО-Запоріжжя" вчиняти певні дії з акціями в кількості 2393 шт., які раніше належали відповідачу ОСОБА_2. В решті частини в задоволенні клопотання  відмовлено (суддя Коваль П.Ю.).

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.12.04 ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.04 залишено без змін (колегія суддів у складі головуючого Белки В.Ю. суддів Полякова О.З., Спас О.В.).

Прийняті судові рішення мотивовані тим, що оскільки предметом позову  є визнання недійсними угод, за якими було передано право власності на 4786 акцій ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя", які раніше належали  ОСОБА_2 та ОСОБА_1, то існує можливість розпорядитися спірними акціями до винесення рішення по справі.

Відповідач у справі - ОСОБА_2 просить скасувати змінити прийняту у справі  ухвалу суду та задовольнити клопотання  про заборону ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя" розпоряджатися 4786 акціями, що належали скаржнику та відповідачу ОСОБА_1, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм процесуального законодавства, зокрема, ст.ст.2,6 ЦПК України (1618-15) .

Перевіривши пра вильність застосування норм процесуального права в оскаржуваних судових рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.66 ГПК України (1798-12) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст.67 ГПК України (1798-12) , позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічні норми містяться і в статтях 151,152 ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (va009700-06) встановлено, що вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути поруше ні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Касаційна інстанція зазначає, що предметом позову є :

-  визнання недійсним рішення  загальних зборів акціонерів ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя" від 10.10.2000 "Про продаж акцій ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя";

-  визнання недійсним договору  купівлі-продажу 4786 акцій емітентом яких є ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя", укладений 12.10.2000 між ЗАТ "ЕРКО-Запоріжжя" (продавець) та ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя" (покупець);

-  визнання недійсним договору купівлі-продажу 2939 акцій, емітентом яких є ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя", укладений  12.10.2000 між ВАТ "ЕРКО+Запоріжжя" та ОСОБА_2.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 67 ГПК України (1798-12) про те, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вжиття запобіжних заходів саме до акцій в кількості 2393, які раніше належали відповідачу ОСОБА_2

Зазначена стаття Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кореспондується зі ст. 152 ЦПК України (1618-15) , в п.1 якої зазначено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11,- ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу 09.08.04 Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  у справі № 22-3661-2004 (2-1763/04)  залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 -без задоволення. Справу направити до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.