ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 24/184/06
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 29.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
К.В.В.
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 23.11.06
у справі N 24/184/06 господарського суду Запорізької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж
до
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи К.В.В.
третя особа Комунальне підприємство "Виробниче
ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання N 7"
про стягнення 3733,24 грн.
за участю:
позивача - не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача - К.В.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.06
позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 23.11.06
апеляційна скарга ПП К.В.В. залишена без задоволення, а рішення
суду першої інстанції - без змін. Судові акти мотивовані тим, що
ПП К.В.В. допущене порушення Правил користування електричною
енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, яке полягає у самовільному підключенні
електричних приймачів до мереж електропостачання (без дозволу
електропостачальної організації).
Скаржник вважає, що висновки суду першої та апеляційної
інстанції не відповідають обставинам справи та при постановленні
вказаних судових рішень було неправильно застосовано норми
матеріального права, а тому просить скасувати рішення
господарського суду Запорізької області від 19.06.06 та постанову
Запорізького апеляційного суду від 23.11.06 і постановити нове
рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
На спірні правовідносини, які склались навколо обставин щодо
самовільного підключення до електромережі поширюються положення
ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій,
підставою для прийняття рішення у даній справі стало самовільне
підключення до об'єктів електроенергетики і споживання
електроенергії без приладів обліку з метою безоблікового
споживання електроенергії. Факт самовільного підключення до
об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів
обліку зафіксований у акті про порушення Правил користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
споживачем від 14.12.05 за
N 00002468. Даний акт підписано сторонами без зауважень. За даними
розрахунку позивача, який вчинено на підставі Методики обчислення
обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушень
відповідачем (споживачем) Правил користування електричною
енергією, затверджених Постановою НКРЄ від 05.12.01 за N 1197
( v1197227-01 ) (v1197227-01)
, кількість недоврахованої електроенергії за період
з 15.06.05 до 14.12.05 становить 13483 квт./год на суму
3733,24 грн.
Таким чином, суд першої та апеляційної інстанції прийшли до
висновку, що зазначені позивачем обставини свідчать про вчинення
відповідачем правопорушення, яке включає в себе підключення до
об'єктів електроенергетики і споживання електроенергії без
відповідних приладів обліку, а отже вимога про стягнення
недоврахованої електроенергії є обґрунтованою.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" (зі
змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
рішення господарського суду та постанова апеляційного
господарського суду ухвалені з порушенням ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного,
повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, на підставі закону.
Задовольняючи вимоги про стягнення боргу за вчинення
правопорушення, що виявилось в самовільному підключенні до
об'єктів електроенергетики і споживання без приладів, судами не
дано належної правової оцінки тій обставині, що актом розмежування
балансової належності електромереж та експлуатаційної
відповідальності сторін, підписаного між сторонами даного спору,
(а.с. 71) та схемою енергопостачання ПП К.В.В. визначено межу
відповідальності сторін, а отже, судам слід було дослідити та дати
правову оцінку тій обставині, чи мав ПП К.В.В. можливість
самовільно підключитись до електромережі у вказаному місті. В
порушення норм процесуального права, поза увагою залишений договір
від 21.11.05 про спільне використання технологічних мереж, де
споживачем виступав КП "ВРЕЖО N 7", а субспоживачем - ПП К.В.В.
Як слідує із висновків суду першої та апеляційної інстанції,
судами в основу висновків про допущене правопорушення покладено
акт про порушення Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
споживачем N 00002648 від 14.12.05. В той же час, в
судових актах не встановлено та не досліджено питання, яким саме
чином відповідач порушив Правила користування енергією та які саме
струмоприймачі були з порушенням приєднані відповідачем до
електричної мережі; яким чином необхідно проводити розрахунки
обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.
За змістом пункту 2.6 та пункту 7 "Методики обчислення обсягу
електроенергії", затвердженої постановою НКРЄ від 05.12.01 N 1197
( v1197227-01 ) (v1197227-01)
, за якою здійснено розрахунок недоврахованої
електроенергії, величини добового споживання розраховуються з
урахуванням потужності працюючих на момент перевірки
струмоприймачів, зафіксованих в акті порушень відповідно до
величини потужності електроустановок або технічної документації
(паспортних даних) на електрообладнання. В той же час, суди
залишили поза увагою ту обставину, що в акті, який слугував
підставою вчинення донарахування, не відображено, які саме
струмоприймачі були приєднані до електричної мережі, і на підставі
яких вихідних даних розрахована стягнута із відповідача сума.
Як слідує із змісту п.2 акту, позивачем за основу розрахунку
недоврахованої електроенергії взято площу перерізу та профілю
проводу (кабелю), втім, в акті не визначено, яким чином
перевіряючими встановлено плату перерізу та профілю кабелю, а суди
дані обставини не досліджували. Відповідно до п.5 "Методики
обчислення обсягу електроенергії" ( v1197227-01 ) (v1197227-01)
, розрахунок
обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється з
урахуванням величини розрахункового добового споживання
електроенергії протягом періоду порушення. Цей період визначається
від дня останньої перевірки, але не більше кількості робочих днів
протягом 6 календарних місяців.
Втім, при здійсненні розрахунку судами не досліджено та не
дано оцінки тому, чи обладнаний кіоск ПП К.В.В. до роботи, а також
чи працював К.В.В. в кіоску з дня його придбання. Також не дано
правової оцінки правовстановлюючим документам, з яких слідує, що
він ініціював отримання дозволу на підключення до електромережі.
Залишена поза увагою та не досліджена та обставина, коли вчинено
монтаж лінії.
Згідно з приписом частини другої статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду,
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази. З огляду на наведені обставини,
колегія суддів відмічає, що рішення місцевого господарського суду
та постанова апеляційного господарського суду підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи К.В.В. задовольнити частково. Рішення
господарського суду Запорізької області від 19.06.06 та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 23.11.06 у
справі N 24/184/06 скасувати, а справу направити до господарського
суду Запорізької області на новий розгляд.
Головуючий суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко