ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 22/119-26/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М.Остапенка,
суддів: Є.Борденюк, В.Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Підприємства з іноземними інвестиціями у формі
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“АТІК-Сервіс”
на постанову 15.11.2006 року
Київського апеляційного господарського суду
за скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ
“АТІК-Сервіс” на дії Державної виконавчої служби
(ДВС) у Голосіївському районі міста Києва
у справі № 22/119-26/150
за позовом Акціонерного товариства (АТ)
“Українська транспортна страхова компанія”
До Підприємства з іноземними інвестиціями
у формі ТОВ “АТІК-Сервіс”
за участю Прокуратури Голосіївського району міста Києва
Про стягнення 84 956,90 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Пінькас О.І. (дов. від 03.01.2007 року)
відповідача Цимбалюк С.В. (дов. від 16.10.2006 року)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
АТ “Українська транспортна страхова компанія” звернулося з
позовом про стягнення з підприємства з іноземними інвестиціями у
формі ТОВ “АТІК-сервіс” компенсації здійснених страховиком
виплат у розмірі 84 956,90 грн..
12.07.2005 року на виконання рішення господарського суду міста
Києва від 27.04.2005 року та постанови Київського апеляційного
господарського суду від 22.06.2005 року у справі № 22/119-26/150
господарським судом видано наказ, яким зобов'язано стягнути з
відповідача на користь позивача 84 956,90 грн. відшкодування в
порядку регресу, 849,56 грн. витрат по сплаті державного мита та
118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
05.08.2005 року ДВС у Голосіївському районі міста Києва винесено
постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому
виконанню наказу господарського суду міста Києва
№ 22/119-26/150, виданого 12.07.2005 року, та надано боржнику до
11.08.2005 року строк на його добровільне виконання.
Внаслідок порушення ДВС у Голосіївському районі міста Києва
Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
та
Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом
Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5,
( z0865-99 ) (z0865-99)
при складанні постанови про відкриття виконавчого
провадження від 05.08.2005 року по виконанню наказу
господарського суду міста Києва № 22/119-26/150, ухвалою
господарського суду міста Києва від 17.10.2005 року по справі
№ 22/119-26/150 визнано незаконними дії ДВС у Голосіївському
районі міста Києва та скасовано постанову ДВС у Голосіївському
районі міста Києва про відкриття виконавчого провадження від
05.08.2005 року № 1185/15 по виконанню наказу господарського
суду міста Києва № 22/119-26/150, виданого 12.07.2005 року.
24.11.2005 року ДВС у Голосіївському районі міста Києва винесено
постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню
наказу господарського суду міста Києва № 22/119-26/150, виданого
12.07.2005 року, про стягнення з боржника - ТОВ “АТІК-Сервіс” на
користь АТ “Українська транспортна страхова компанія” 85 924,46
грн. та надано боржнику до 30.11.2005 року строк для
добровільного виконання наказу господарського суду міста Києва
№ 22/119-26/150 від 12.07.2005 року.
Після закінчення терміну для добровільного виконання наказу
господарського суду міста Києва № 22/119-26/150, виданого
12.07.2005 року, ДВС у Голосіївському районі міста Києва було
проведено дії по примусовому стягненню коштів з рахунку
підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ
“АТІК-Сервіс”, які виявились безрезультатними.
13.03.2006 року ДВС у Голосіївському районі міста Києва було
прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошено
заборону на його відчуження з направленням постанови до
відповідних органів.
19.05.2006 року підприємством з іноземними інвестиціями у формі
ТОВ “АТІК-Сервіс” подана скарга на дії ДВС у Голосіївському
районі міста Києва щодо виконання наказу господарського суду
міста Києва № 22/119-26/150, виданого 12.07.2005 року.
Скарга мотивована порушенням органом ДВС під час проведення
виконавчих дій вимог Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, так, зокрема, скаржник посилається на неотримання
ним постанови від 24.11.2005 року про відкриття виконавчого
провадження, у зв'язку з чим, останній був позбавлений
можливості добровільного виконання рішення суду у встановлений
строк, а також зазначає, що при винесенні постанови про арешт
майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від
13.03.2006 року порушені вимоги ст. 55, 57 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
та п. п. 5.6.1., 5.6.2.
Інструкції про проведення виконавчих дій, ( z0865-99 ) (z0865-99)
оскільки
державним виконавцем не проведений опис майна та арешт
накладений на майно, вартість якого значно перевищує суму боргу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2006 року у
справі № 22/119-26/150 (суддя В. Пінчук) в задоволенні скарги
підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ “АТІК-Сервіс”
на дії ДВС у Голосіївському районі міста Києва відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.11.2006 року (колегія суддів: Н. Капацин, В. Андрієнко, О.
Моторний) ухвалу господарського суду міста Києва від 18.08.2006
року у справі № 22/119-26/150 залишено без зміни.
При винесенні оскаржуваних судових рішень господарські суди
попередніх інстанцій виходили з наступних законодавчих положень.
Відповідно до п. 5 ст. 50 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
у разі відсутності у боржника коштів та
цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення
звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна,
на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого
провадження або за постановою про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження може бути накладений
арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з
урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на
виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно
боржника. У разі потреби, постанова, якою накладено арешт на
майно боржника та оголошено заборону на його відчуження,
надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших
органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр
заборони на його відчуження (п. 2 ст. 55 Закону ( 606-14 ) (606-14)
).
З врахуванням наведеного та беручи до уваги обставини даної
справи, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли
висновку, що постанова ДВС у Голосіївському районі м. Києва від
13.03.2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони
на його відчуження з направленням постанови до відповідних
органів є правомірною та відповідає вимогам чинного
законодавства.
При цьому, господарським судом апеляційної інстанції враховано,
що оскільки значна кількість транспортних засобів боржника, на
які накладений арешт, потребує оновлення у зв'язку з
використанням більше 10 років, як зазначається органом ДВС, то у
відповідності до п. 3 ст. 57 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, наступні дії державного виконавця
полягали б в залученні оцінювача для проведення оцінки даних
транспортних засобів, однак, враховуючи оскарження підприємством
з іноземними інвестиціями у формі ТОВ “АТІК-Сервіс” дій ДВС у
Голосіївському районі міста Києва вдруге та, як наслідок
зупинення виконавчого провадження, державний виконавець не в
змозі продовжити виконавчі дії та стягнути з відповідача борг у
сумі 85 924,46 грн..
Посилання відповідача на те, що господарським судом першої
інстанції не розглядалась його вимога щодо скасування постанови
про арешт боржника від 04.04.2006 року відхилені Київським
апеляційним господарським судом, оскільки в матеріалах справи
відсутня зазначена постанова ДВС у Голосіївському районі міста
Києва, а скаржник копію даної постанови при зверненні до
господарського суду не надав.
Твердження скаржника про інші порушення господарським судом
першої інстанції норм матеріального, процесуального права та
неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи,
визнані безпідставними господарським судом апеляційної
інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи і не
можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, підприємство з
іноземними інвестиціями у формі ТОВ “АТІК-Сервіс” посилається на
порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції
при винесенні оскаржуваних судових рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає,
виходячи з такого.
Обставини справи свідчать, що відповідачем в порядку ст. 1212
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оскаржуються дії ДВС у Голосіївському
районі міста Києва щодо виконання наказу господарського суду
міста Києва № 22/119-26/150, виданого 12.07.2005 року, зважаючи
на неотримання вчасно боржником постанови від 24.11.2005 року
про відкриття виконавчого провадження, а отже втрату можливості
добровільного виконання рішення суду, а також винесення
постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на
його відчуження від 13.03.2006 року без проведення опису майна
та накладення арешту на майно, вартість якого, за твердженням
боржника, в 10 разів перевищує суму боргу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 27 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
копії постанов державного виконавця та
інші документи виконавчого провадження, які повинні бути
доведені державним виконавцем до відома сторін та інших
учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із
супровідними листами простою кореспонденцією. Державним
виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем,
документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто
сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під
розписку.
Вищенаведені законодавчі положення спростовують посилання в
касаційній скарзі на відсутність в матеріалах справи доказу
своєчасного отримання ним постанови від 24.11.2005 року про
відкриття виконавчого провадження, що є, на думку скаржника,
обставиною, яка свідчить про незаконність дій органу ДВС.
Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен
пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про
відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії,
спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений
постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону ( 606-14 ) (606-14)
. У
разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження
одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був
позбавлений можливості добровільно виконати рішення у
встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою
боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання
вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження
виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 цього Закону,
( 606-14 ) (606-14)
та поновлює боржнику строк для добровільного
виконання рішення (ч. 1, 2 ст. 30 Закону ( 606-14 ) (606-14)
).
В той же час, обставини справи свідчать, що боржник не
скористався передбаченою законодавчими положеннями можливістю та
не звернувся до органу ДВС у вищевказаному порядку для
поновлення строку для добровільного виконання рішення.
До того ж, відповідно до ч. 1, 7 ст. 111 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
сторони та інші учасники
виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами
виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії,
подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь
у провадженні виконавчих дій; особи, які беруть участь у
виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися
усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і
своєчасного вчинення виконавчих дій.
Оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2005
року по справі № 22/119-26/150 визнано незаконними дії органу
ДВС у Голосіївському районі міста Києва та скасовано постанову
про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2005 року
№ 1185/15 по виконанню наказу від 12.07.2005 року у даній
справі, то на підставі заяви стягувача, виходячи з положень
ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, державним виконавцем повторно відкрито виконавче
провадження.
Вищевказаними обставинами справи спростовують вірогідність
необізнаності боржника зі знаходженням наказу господарського
суду міста Києва № 22/119-26/150 від 12.07.2005 року в стадії
виконання, а отже спростовують і доводи касаційної скарги в цій
частині.
Згідно зі ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу
своїх вимог і заперечень.
Також, посилання відповідача в касаційній скарзі на незаконність
дій органу ДВС в частині винесення постанови про арешт майна
боржника та оголошення заборони на його відчуження від
13.03.2006 року відхиляються господарським судом касаційної
інстанції з тих же мотивів, що викладені в оскаржуваній
постанові.
За встановлених обставин, та виходячи з імперативних положень
ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій
дійшли правильних висновків про відсутність в діях органу ДВС
порушень чинного законодавства, а саме, Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями у формі
ТОВ “АТІК-Сервіс” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.11.2006 року у справі № 22/119-26/150 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді Є.Борденюк
В.Харченко