ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 20/144
Вищий господарський суду України в складі колегії:
суддів: Грейц К.В. –головуючого,
Глос О.І.,
Бакуліної С.В.,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Еластомер”
на постанову від 02.11.2006
Луганського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Луганської області № 20/144
за позовом ТОВ “Торговельний будинок
“МЗМК””
до -ДВАТ “Шахта “Карбоніт” ДП ДХК
“Первомайськвугілля”
-ДП “Первомайськвугілля”
Про стягнення 20821 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.06.2003
(суддя Кірпа Т.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою
відповідальністю „Торговельний будинок „МЗМК” до Державного
відкритого акціонерного товариства „Шахта „Карбоніт” та ДП
„Первомайськвугілля” про стягнення 20821 грн. задоволені за
рахунок другого відповідача. Зазначене рішення набрало законної
сили, на його виконання позивачеві видано наказ від 23.06.2003 і
ДВС у м. Первомайську Луганської області розпочате виконавче
провадження.
31.05.2006 до Господарського суду Луганської області звернулось
Закрите акціонерне товариство „Еластомер” із заявою про
здійснення заміни позивача, як сторони у виконавчому
провадженні, на ЗАТ “Еластомер”, як нового кредитора на підставі
договору уступки права вимоги від 21.09.2005 № 2/291, укладеного
з позивачем.
Ухвалою від 08.08.2006 у справі № 20/144 (суддя Зюбанова Н.М.),
залишеною без змін постановою Луганського апеляційного
господарського суду від 02.11.2006 (колегія суддів у складі
головуючого судді Єжової С.С., суддів Бойченка К.І., Семендяєвої
І.В.), заява ЗАТ „Еластомер” про заміну сторони по справі її
правонаступником залишена без задоволення.
Ухвалу та постанову у справі вмотивовано приписами ст. 25 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 11 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, якими встановлена можливість заміни
сторони її правонаступником, однак, заявник таким не є.
Не погоджуючись з ухвалою та поставою у справі, ЗАТ „Еластомер”
в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, здійснивши
заміну стягувача у виконавчому провадженні, посилаючись на те,
що суди не застосували ст. ст. 510, 512, 514, 516, 517
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ч. 4 ст. 11 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, якими не
обмежені підстави заміни сторони у зобов’язанні і у виконавчому
провадженні лише випадками реорганізації підприємства чи
організації, в зв’язку з чим застосування ст. 25 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
вважає безпідставним.
Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія
суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог про
здійснення заміни сторони виконавчого провадження ЗАТ
“Еластомер” посилається на факт укладання між ним та позивачем у
справі договору уступки вимоги від 21.09.2005 № 2/291, за яким
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговельний
будинок”МЗМК” (цедент) передав, а Закрите акціонерне товариство
„Еластомер” (цесіонарій) прийняв право вимоги від ДП
„Первомайськвугілля”, засноване на договорі № 207 від
20.08.2002, укладеному між сторонами у даній справі, та рішенні
Господарського суду Луганської області від 12.03.2003 у справі
№ 20/144.
Зазначене свідчить, що укладення договору уступки права вимоги
відбулось після видачі Господарським судом Луганської області
наказу на виконання рішення від 12.03.2003 у справі № 20/144,
тобто, на стадії його виконання, у якій позивач - ТОВ
“Торговельний будинок “МЗМК” після порушення провадження у цій
справі набув статусу сторони у справі, а у виконавчому
проваджені - статусу стягувача.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду, що набрали
законної сили, є обов’язковими на всій території України і
виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Оскільки, виконання судового рішення є невід’ємною стадією
судового процесу, то заміна сторони на цій стадії може
відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному
Господарським процесуальний кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
Законом України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
Стаття 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
припускає заміну сторони у
разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням
господарського суду правовідношенні, але виключно з тієї
підстави, коли це сталось внаслідок реорганізації підприємства
чи організації.
З правилами цієї статті кореспондуються положення частини 4
статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
,
відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін у виконавчому
провадженні державний виконавець з власної ініціативи або за
заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право
звернутись до суду з заявою про заміну сторони її
правонаступником.
Закрите акціонерне товариство „Еластомер” не є правонаступником
Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний
будинок”МЗМК” у розумінні ст. 25 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 11 Закону України „Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
і не може бути визнаний
стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки глава 47
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, на норми якої заявник
посилається в обґрунтування касаційної скарги, надає визначення
сторони у зобов’язанні, заміна якої не є тотожною заміні сторони
у господарському процесі, отже, договір уступки вимоги від
21.09.2005 № 2/291 не є підставою для здійснення заміни позивача
на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками
судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав
для здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні, вважає,
що суди попередніх інстанцій не припустились порушення або
неправильного застосування норм чинного матеріального та
процесуального законодавства, а, отже, підстав для скасування
або зміни ухвалених у справі судових актів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
02.11.2006 у справі № 20/144 господарського суду Луганської
області залишити без змін.
Касаційну скаргу ЗАТ “Еластомер” залишити без задоволення.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І,Глос
С.В.Бакуліна