ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 15/358-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ходаківська І.П.
судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали статутного територіально-галузевого
касаційної скарги об’єднання “Південна залізниця”
у справі господарського суду Харківської області
на рішення господарського суду Харківської області
від 24.11.2006 року
за позовом ВАТ “Полтавський Гірничо-збагачувальний
комбінат”
До статутного територіально-галузевого
об’єднання “Південна залізниця”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2006 року, ВАТ “Полтавський Гірничо-збагачувальний
комбінат” звернулось до суду з позовом про стягнення з
статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна
залізниця” 12 048 грн., як безпідставно йому перерахованих.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2006
року позов задоволено на тій підставі, що позивач не надавав
згоди на списання плати за попередне надання номеру відправки,
тому залізниця мала вирішувати оплату за цю послугу в
претензійно-позовному порядку.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся з
касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне
застосування судом першої інстанції норм матеріального права
просить, рішення та постанову скасувати та постановити нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В касаційній
скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції
не розглянута по суті заява залізниці про застосування строку
позовної давності, а також на неправильну оцінку судом
договірних відносин сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що постановлене у справі судове
рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд, виходячи із
наступного.
Господарським судом встановлено, що 21.12.2000 року між
сторонами було укладено договір за № 01007/1240/88 про
організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за
перевезення за надані залізницею послуги та доповнення до
договору № 1872/88, відповідно до якого відповідач зобов’язався
надавати позивачу додаткові послуги згідно з розділами
1,2.Тарифного керівництва № 1,1999 рік.
Відповідно до п. 2.4 договору вантажовласник зобов’язався
здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та
додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах,
відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзні
колії на рахунок залізниці № 2603210000201 у банку Харківської
філії АБ “Експрес-банк”. Одержані кошти залізниця зараховує на
особистий рахунок вантажовласника.
12.07.2005 року телеграмою Полтавської дирекції залізничних
перевезень НР 351 8/7 1717 відповідачем було встановлено збір за
попереднє надання номеру відправки при відправленні митного
вантажу на експорт у розмірі 4 грн. за один номер.
Так у жовтні 2005 року відповідачем були списані суми в розмірі
12048 грн. (з ПДВ).
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, умови та порядок організації перевезення в усіх
видах сполучення визначаються Правилами. В силу п. 2.6. Правил
розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644
( z0864-00 ) (z0864-00)
, списання грошей з рахунку платника проводиться на
підставі перевізних документів, накопичувальних карток,
відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які
не були включені в перевізні документи і відомості плати за
користування вагонами та контейнерами) включаються в
накопичувальні картки, які складаються станціями у трьох
примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і
їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника
станції та платника. Тільки після дотримання зазначеної
процедури перший примірник накопичувальної картки надсилається
ТехПД для списання зазначених у ній платежів із суми попередньої
оплати.
Пунктом 2.10. названих Правил ( z0864-00 ) (z0864-00)
передбачено, що всі
спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і
додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями,
які нараховували платежі, і ТехПД, що провадили розрахунки. У
разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в
претензійно-позовному порядку.
Однак, при постановленні оскаржуваного рішення, господарський
суд Харківської області не звернув увагу на заяву відповідача
від 17.10.2006 року за № НФМЮр-08/65 щодо пропуску позивачем
строку позовної давності та не відобразив у рішенні своєї
правової позиції щодо цього питання.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.1976 р. № 11 зі змінами,
внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від
24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права та
обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, рішення господарського суду першої інстанції
вказаним вимогам не відповідає, а тому воно підлягає скасуванню,
а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого
суду необхідно врахувати наведене, розглянути заяву позивача про
застосування строку позовної давності, повно та всебічно
дослідити фактичні обставини справи, дати їм належну правову
оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і
обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2006
року скасувати, а справу № 15/358-06 направити на новий судовий
розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко