ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     01 лютого 2007 р.
     № 14/151-06
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді:
     Ходаківська I.П.
     судді
     Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     АТ "Українська пожежно-страхова компанія"
     на постанову
     Запорізького апеляційного господарського суду від  29.11.2006
року
     у справі
     господарського суду Херсонської області
     за позовом
     дочірнього підприємства "СIПI авто"
     до
     1) АТ "Українська пожежно-страхова компанія"
     2) ТОВ "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів"
     про
     стягнення коштів
                            ВСТАНОВИВ:
     У  квітні  2006  року,  дочірне  підприємство   "СIПI   авто"
звернулось до господарського суду  з  позовом  до  АТ  "Українська
пожежно-страхова  компанія"  та  ТОВ  "Співдружність  ініціативних
працездатних  інвалідів"  і  просило  стягнути  з  них   солідарно
страхове відшкодування в  сумі  389470грн.00коп.,  26687грн.20коп.
неустойки за  несвоєчасне  виконання  зобов'язання  та  1000  грн.
витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг.
     Свої вимоги позивач обгрунтовував  неналежним  виконанням  АТ
"Українська  пожежно-страхова  компанія"  договору   добровільного
страхування засобів наземного транспорту на страхування  вантажних
автомобілів № 0112/55, укладеного 27 липня 2005 р.  між  позивачем
та   АТ   "Українська   пожежно-страхова   компанія",    договором
страхування № 0005539 від 28 липня 2005  р.,  а  саме  -невиплатою
страхового відшкодування у встановлений термін.
     Крім того позивач зазначав, що  оскільки  він  мав  договірні
відносини  з  АТ  "Українська  пожежно-страхова  компанія"   після
отримання  гарантійного  зобов'язання   від   ТОВ   "Співдружність
ініціативних  працездатних  інвалідів",  останній  повинен   нести
відповідальність у солідарному порядку.
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
29.05.2006  року,  залишеним  без  змін  постановою   Запорізького
апеляційного господарського  суду  від  29.11.2006  року,  позовні
вимоги задоволено частково: постановлено стягнути з АТ "Українська
пожежно-страхова  компанія"  на  користь  позивача  389  470  грн.
страхового відшкодування, 26 687,20 грн. пені та 1000 грн. витрат,
пов'язаних   з   оплатою   адвокатських   послуг,   відносно   ТОВ
"Співдружність ініціативних працездатних інвалідів" провадження  у
справі припинено на підставі відмови позивача.
     У касаційній скарзі АТ "Українська пожежно-страхова компанія"
посилаючись на порушення та неправильне застосування  судами  норм
матеріального   та   процесуального   права,    просить    рішення
господарського суду Херсонської області та постанову  Запорізького
апеляційного  господарського  суду  скасувати,  постановивши  нове
рішення, яким у задоволенні позовних вимог  відмовити.  Відповідач
посилається  на  те,  що  він  не  відмовляв  позивачу  у  виплаті
страхового відшкодування, оскільки  позивач  не  надав  страховику
всіх   необхідних   документів,   до   отримання   яких   страхове
відшкодування не виплачується, вважає, що судами не дано  належної
оцінки доказам щодо ймовірної причини пожежі -недбалості водіїв, а
також невірно визначено суму страхового відшкодування.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників  сторін,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, судова колегія вважає, що  постановлені  у  справі  судові
рішення залишаються без змін, а касаційна скарга без задоволення.
     Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої і апеляційної  інстанцій  норм
матеріального та процесуального права.
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.07.2005 р. між
позивачем та АТ "Українська  пожежно-страхова  компанія"  укладено
договір добровільного  страхування  засобів  наземного  транспорту
№0112/55, а також договір страхування  №  0005539  від  28.07.2005
(страховий поліс).
     За договором  страхування  застраховані  вантажні  автомобілі
позивача, у тому числі  автомобіль  марки  Renault  Premіum",  р/н
14984 ХО за умовами авто каско, зокрема,  на  випадок  пошкодження
(знищення) транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (повінь,
буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива,  град,  обвал,  лавина,
оповзень, вихід грунтових  вод,  паводок,  сель,  удар  блискавки,
осідання грунту), падіння дерев та інших  предметів,  зіткнення  з
тваринами,  пожежі  або  вибуху  у  цьому   транспортному   засобі
внаслідок причин внутрішнього характеру, а також інших  випадкових
дій і природних явищ. Додатком № 1  до  договору  страхування  від
27.07.2005 р., сторони узгодили перелік транспортних засобів,  які
страхуються на умовах авто каско, куди увійшов автомобіль позивача
марки Premіum", р/н 14984 ХО. Відповідно до п. 2 договору страхова
сума складає 390000 грн., страховий тариф -5.1 %, страховий платіж
19800 грн., безумовна франшиза  :  викрадення  -10%,  інші  ризики
(незалежно від вини водія) - 530 грн.
     06.11.2005 року у м. Хмельницькому по вул.  Озерній,  буд.  4
стався страховий випадок -внаслідок пожежі був знищений автомобіль
позивача марки Renault Premіum", р/н 14984  ХО.  07.11.2005  року,
позивачем  було  повідомлено   АТ   "Українська   пожежно-страхова
компанія" про страховий випадок, надані документи.
     Відповідно до ч. 1 ст. 6  Закону  України  "Про  страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
          добровільне  страхування  -  це   страхування,   яке
здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Загальні умови  і  порядок  здійснення  добровільного  страхування
визначаються правилами страхування, що встановлюються  страховиком
самостійно відповідно  до  вимог  цього  Закону.  Конкретні  умови
страхування  визначаються  при  укладенні   договору   страхування
відповідно до законодавства.
     Відповідно  до  ст.  8  Закону  України   "Про   страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
         страховий  ризик  -  певна  подія,  на  випадок  якої
проводиться  страхування  і  яка   має   ознаки   ймовірності   та
випадковості настання.
     Страховий випадок - подія, передбачена договором  страхування
або законодавством, яка  відбулася  і  з  настанням  якої  виникає
обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми  (страхового
відшкодування)  страхувальнику,  застрахованій  або  іншій  третій
особі.
     Договором  добровільного  страхування  від  27.07.2005  року,
сторони визначили страховий випадок, зокрема, як пожежа або  вибух
у  цьому  транспортному  засобі  внаслідок   причин   внутрішнього
характеру, а також інших випадкових подій.
     Відповідно  до  ст.  25  Закону  України  "Про   страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
           у   разі   необхідності   страховик   або   Моторне
(транспортне) страхове бюро можуть робити  запити  про  відомості,
пов'язані  із  страховим  випадком,  до  правоохоронних   органів,
банків,  медичних  закладів  та  інших  підприємств,   установ   і
організацій, що володіють  інформацією  про  обставини  страхового
випадку,  а  також  можуть  самостійно  з'ясовувати   причини   та
обставини страхового випадку.
     Відповідачем -АТ "Українська  пожежно-страхова  компанія"  та
Запорізьким апеляційним господарським судом витребувані  матеріали
розслідування факту пожежі з Зарічанського відділу УМВС України  в
Хмельницькій області, за результатами перевірки прийнято постанову
про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі  п.2  ст.6
Кримінально  -процесуального  кодексу   України   -у   зв'язку   з
відсутністю в події ознак злочину.
     Судами визначено, що сума страхового відшкодування  становить
суму, визначену договором, за мінусом франшизи, а саме 389470 грн.
     Згідно зі статтею 526 Цивільного Кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
зобов'язання має виконуватись належним чином  відповідно  до  умов
договору  та  вимог  цього   Кодексу,   інших   актів   цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно  ставляться.
Аналогічна  норма  міститься  в  ст.193   Господарського   кодексу
( 436-15 ) (436-15)
        .
     Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат
або страхового відшкодування встановлені статтею 26 Закону України
"Про  страхування"  ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
        .   Судами   встановлено,   що   у
страхувальника були відсутні підстави  для  відмови  у  здійсненні
страхових виплат.
     Ст. 988 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
          і  статтею  20
Закону  України  "Про   страхування"   ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
           встановлений
обов'язок страховика у разі настання страхового випадку  здійснити
страхову виплату у строк, встановлений договором, а за несвоєчасне
здійснення страхової  виплати  сплатити  страхувальнику  неустойку
(штраф,  пеню),  розмір   якої   визначається   умовами   договору
страхування.
     Умовами    укладеного    сторонами    договору    страхування
встановлений обов'язок  страховика  здійснити  виплату  страхового
відшкодування протягом 30 робочих днів після отримання документів,
а у випадку несвоєчасної виплати -сплатити пеню в  розмірі  0,1  %
від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не  більше
облікової ставки НБУ. Судами попередніх інстанцій встановлено,  що
розмір пені становить  26687,20  грн.  за  133  дні  за  період  з
06.12.2005 по 17.04.2006, яку стягнуто з відповідача.
     Статті  44  та  49  Господарського   процесуального   Кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
         визначають, що судові витрати складаються з державного
мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової  експертизи,
призначеної  господарським  судом,  оплати   послуг   перекладача,
адвоката, витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу  та  інших  витрат,  пов'язаних  з  розглядом   справи   і
покладаються на відповідача у разі задоволення позовних вимог.
     З урахуванням меж  перегляду  справи  у  касаційному  порядку
посилання оскаржувача  на  порушення  і  неправильне  застосування
судами норм матеріального і  процесуального  права  при  прийнятті
рішення і постанови не знайшли свого підтвердження,  з  зв'язку  з
чим підстав для зміни чи скасування судових актів  колегія  суддів
не вбачає.
     Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   Акціонерного   товариства    "Українська
пожежно-страхова компанія" залишити без задоволення.
     Рішення   господарського   суду   Херсонської   області   від
29.05.2006   року   та   постанову    Запорізького    апеляційного
господарського суду від 29.11.2006 року залишити без змін.
     Головуючий  I. Ходаківська
     Судді  Т. Данилова
     Г. Савенко