ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 12/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
науково - виробничого підприємства “Вереси”,
м. Дніпропетровськ
На постанову від 09.10.2006р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 12/78 Господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
науково - виробничого підприємства “Вереси”,
м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства обслуговування
повітряного руху України “Украерорух” м. Київ
Про стягнення 55789 грн.
З участю представників:
позивача – Гребенюк О.Ю., за довіреністю
Макарчук В.Д., директор ТОВ “Вереси“
відповідача – Новиков С.Ю., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
У травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
науково-виробниче підприємство “Вереси” звернулося в
господарський суд Дніпропетровської області до
Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу
державного підприємства обслуговування повітряного руху України
“Украерорух”, про стягнення 55789грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
20.07.2006р. позов задоволено частково: з державного
підприємства обслуговування повітряного руху України
“Украерорух” стягнуто на користь товариства з обмеженою
відповідальністю науково-виробничого підприємства “Вереси” борг
на суму: 44384грн і судові витрати, в іншій частині позову
відмовлено.
Постановою від 09.10.2006р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу державного підприємства
обслуговування повітряного руху України “Украерорух” задоволено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
20.07.2006 року - частково скасовано. В позові відмовлено.
Сягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково -
виробничого підприємства “Вереси” на користь державного
підприємства обслуговування повітряного руху України
“Украерорух” витрати по сплаті державного мита за розгляд
апеляційної скарги у сумі –221грн.92 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробничого
підприємства “Вереси” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
від 09.10.2006р. Дніпропетровського апеляційного господарського
суду та залишити в силі рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 20.07.2006р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою
відповідальністю науково-виробниче підприємство “Вереси” та
Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ державного
підприємства обслуговування повітряного руху України
“Украерорух” уклали договір підряду № 92/стр від 13.08.2003 року
на виконання робіт по реконструкції будинку зв’язку
Кіровоградської служби ОПР.
3.09.2003 року було одержано дозвіл на виконання земляних робіт
та території аеродрому.
Оскільки будинок в процесі реконструкції було зруйновано, то
5.11.2003 року сторони уклали договір підряду № 92/1стр, за
умовами якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати земляні
роботи Будинку Кіровоградської служби ВПР у м. Кіровограді
відповідно до кошторису, що є додатком до договору.
За умовами даного договору замовник зобов’язується передати
підряднику затверджену проектну документацію, підрядник -
зобов’язується виконати роботу в строк до 31.12.2003 року,
замовник розраховується з підрядником платіжним дорученням - 50%
передоплати, останній розрахунок робиться після закінчення робіт
і підписання акту прийому –передачі виконаних робіт у термін до
трьох робочих днів, даний договір набуває чинності після
підписання сторонами і діє до моменту його остаточного
виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2004 року.
Місцевий господарський суд встановив, що позивачем були виконані
земляні роботи по Будинку Кіровоградської служби ОПР. Позов
задоволено частково з тих підстав, що згідно висновку судової
будівельно-технічної експертизи № 1520 від 11.01.2006 року
позивачем були виконані роботи по розробці котловану на суму
44384грн, які відповідають Державно будівельним нормам.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в позові
апеляційна інстанція виходила з того, що позивач не надав суду
доказів наявності проектно-кошторисної документації та
договірної ціни роботи; почав виконувати земельні роботи без
отримання дозволів на виконання робіт; акти прийому-передачі
відповідачем не підписані, в зв’язку з тим, що проектна
документація і фінансування відсутні.
Разом з тим, такі висновки апеляційної інстанції зроблені без
з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абз.2 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003р. (набрав
чинності 01.01.2004р.) щодо цивільних відносин, які виникли до
набрання чинності Цивільним кодексом України, ( 435-15 ) (435-15)
положення цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
застосовуються до тих прав і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання
ним чинності.
Розділом 8 спірного договору визначено, що він набуває чинності
після підписання сторонами і діє до моменту його остаточного
виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2004 року.
Оскільки спірний договір на момент набрання чинності Цивільним
кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003р. (набрав чинності
01.01.2004р.) продовжував діяти і до цього часу не виконаний в
повному обсязі до спірних правовідносин застосовуються норми
цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик
виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а
замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 843 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що у
договорі підряду визначається ціна роботи або способи її
визначення.
Посилання апеляційного суду на те, що позивачем не надано суду
доказів наявності договірної ціни роботи та проектно-кошторисної
документації не відповідає законодавству та обставинам справи.
Так, відповідно до розділу 3 договору вартість та витрати по
виконанню робіт визначаються згідно приблизного кошторису
(додаток номер 1) і всього складають 48 965,70 грн.
Відповідно до ст. 844 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
ціна у договорі
підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується
відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис
набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту
підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим
(ч. 2 ст. 844 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
).
Розділом 2 договору визначено, що підрядник (позивач)
зобов'язався виконати земляні роботи Будинку Кіровоградської
служби ВПР у м. Кіровограді відповідно до кошторису, що є
додатком до договору.
Додаток до договору, яким визначений кошторис робіт та їх
вартість, підписаний обома сторонами та є невід’ємною частиною
договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
замовник
зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до
договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у
роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно
заявити про них підрядникові.
Як вбачається з листування між сторонами щодо виконання спірного
договору (т.1 а.с. 28-44) спір виник лише з приводу недоліків
виконаної роботи та фактичного об’єму виконаних робіт. При
цьому, сам факт виконання робіт за згодою сторін не
заперечувався сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
у разі виникнення між
замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної
роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути
призначена експертиза.
Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позов,
послався на висновок № 1520 судової будівельно-технічної
експертизи складений 11.01.2006р. Дніпропетровським
науково-дослідним інститутом судових експертиз, яким
встановлено, що позивачем були виконані роботи по розробці
котловану вартість яких, згідно кошторисної документації складає
44384 грн., роботи виконані ТОВ НВП „Вереси” по розробці
котловану механізованим способом і відповідають вимогам
Державних будівельних норм.
Апеляційним господарським судом не прийнятий до уваги висновок
судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, на його
думку, експертом при розрахунку вартості виконаних робіт взяті
не обумовлені кошторисом або договором ціни, а ціни, що діяла на
момент виконання експертизи, а також експертом не встановлено,
що дані роботи відповідають вимогам проектно - кошторисної
документації.
Разом з цим, заперечуючи висновок експертизи, апеляційний суд не
дослідив обставини справи щодо фактичного об’єму виконаних
робіт, їх вартості та необґрунтовано відмовив в позові в повному
обсязі.
У разі виявлення недоліків у якості виконаних робіт, на які
посилається відповідач, розрахунки сторін та відповідальність
підрядника повинні визначатися в порядку передбаченому ст. 858
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи вимоги ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно
до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, оскаржувані судові рішення у справі
підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи,
надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення
для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального
права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково
- виробничого підприємства “Вереси”, м. Дніпропетровськ
задовольнити частково.
Постанову від 09.10.2006р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 20.07.2006р. у справі № 12/78
Господарського суду Дніпропетровської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
І. Ходаківська