ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 11/5379
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув закритого акціонерного товариства “Автокард“
касаційну скаргу
на постанову від 03.10.2006
Житомирського апеляційного господарського
суду
у справі № 11/5379 господарського суду Хмельницької
області
за позовом закритого акціонерного товариства “Автокард“
до закритого акціонерного товариства “Ера“
Про стягнення 9921,90 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача П’ятницька О.І. дов. № 26-ЮР від 04.12.2006
від відповідача Лучковський В.В. дов. від 23.03.2005
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року закрите акціонерне товариство “Автокард”
звернулось до господарського суду з позовом до закритого
акціонерного товариства “Ера” про стягнення заборгованості в
сумі 9 921,90 грн. за надані послуги.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до
укладеного між сторонами договору № АК 1221 від 07.07.1999 року
ЗАТ “Автокард” від свого імені, але за рахунок відповідача, за
винагороду набуває нафтопродукти, інші товари та послуги на АЗС
та інших торгових точках, які входять в схему euroShell з метою
забезпечення автотранспортних засобів ЗАТ “Ера”, як на території
України, так і за її межами. Відповідач постійно отримував
нафтопродукти та послуги за договором, але не виконував в
повному обсязі належні платежі на рахунок позивача, у зв’язку з
чим виникла заборгованість в сумі 9 632,96 грн., яка
підтверджується інвойсами та додатковими інвойсами, виставленими
позивачу компанією Shell та актами прийому-передачі. Разом з тим
згідно п. 4.5 договору просило стягнути 3% надбавки за
інформаційно-технічні послуги, у зв’язку з чим сума
заборгованості складає 9 921,9 грн.
Рішенням господарської суду Хмельницької області від 23.01.2006
(суддя Радчення Д.І.) позов задоволено частково.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства “Ера” 568,83 грн.
заборгованості.
В решті частини суми позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування
заявлених вимог щодо надання послуг та споживання на суму
9353,07 грн. При цьому стягуючи з відповідача борг в сумі 568,83
грн., взяв до уваги різницю акту звірки від 06.06.2003 та акту
звірки від 19.11.2003, згідно яких заборгованість значилась
відповідно 62 445,21 грн. та 63014,04 грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
03.10.2006 (судді: Пасічник С.С. –головуючий, Гулова А.Г., Шкляр
Л.Т.) рішення в частині задоволення позову в сумі 568,83 грн.
скасовано і прийнято в цій частині нове рішення про відмову в
позові.
В решті рішення залишено без змін.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний
господарський суд виходив з його необґрунтованості, оскільки
позивачем не було надано суду сліпів і чеків, згідно яких
формується особовий рахунок, який ведеться на клієнта –ЗАТ
“Ера”, а показника особового рахунку є підставою для проведення
взаєморозрахунків.
В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство “Автокард”
просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на
порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення місцевого господарського суду або постанова
апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог
матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовими,
07.07.1999 року між закритим акціонерним товариством “Автокард”
(Компанія) та закритим акціонерним товариством “Ера” укладено
договір № АК 1221, відповідно до умов якого компанія від свого
імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду
отримує в торгівельних точках нафтопродукти, інші товари та
послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів
клієнта на території України та за межами митної території
України по міжнародних картках, отриманих від компанії.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що картки видаються клієнту по
акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору клієнт перераховує на
розрахунковий рахунок компанії грошові кошти у розмірі та на
умовах, погоджених сторонами в додатку № 2 до договору.
Пунктами 4.2, 4.7 сторони передбачили, що при проведенні
розрахунків вони керуються цінами, вказаними на сліпах (чеках).
На кожного клієнта заводиться особовий рахунок, в якому
фіксуються обсяги отриманих товарів та послуг, надбавки за
інформаційно-технічні послуги, рівень тижневого споживання
товарів та послуг і розрахунки планової попередньої оплати у
вартісному виразі. Компанія несе відповідальність за інформацію,
вказану в особовому рахунку клієнта. Стан особового рахунку
змінюється на дату надходження інформації (у т.ч. сліпів, чеків,
блокованих сум) компанії. Показники особового рахунку є
підставою для визначення і проведення фінансових розрахунків між
клієнтом і компанією.
Згідно п. 6.1 договору компанія надає клієнту виписку з
особового рахунку. Оригінал особового рахунку та інші необхідні
документи клієнт має право отримати в офісі компанії самостійно.
Стан особового рахунку формується на підставі фактично отриманої
з торгівельних точок первинної інформації про отримані клієнтом
товари й послуги (у т.ч. чеків, сліпів, блокованих сум), а також
платежів клієнта.
Відповідно до п. 5 договору клієнт, зокрема, зобов’язаний вести
облік та контроль первинної документації (чеки, сліпи),
отриманої ним в торгівельних точках.
Пунктом 10.1 сторони встановили, що договір діє до строку,
зазначеного в останній виданій (додатково отриманій або
замінений) персональній карточці, а в частині взаєморозрахунків
–до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав, а
відповідач отримав в користування (на строк дії) 10 карток VIA
card згідно акту приймання-передачі карток VIA card від
20.01.03.
Апеляційним господарським судом, враховуючи умови договору,
встановлено, що особовий рахунок, який ведеться на клієнта –ЗАТ
“Ера” формується за рахунок сліпів, чеків тощо і показники
особового рахунку є підставою для проведення взаєморозрахунків.
При цьому судом другої інстанції досліджено, що позивач не
представив первинних документів (сліпів, чеків) в обґрунтування
стягуваної суми.
Враховуючи відсутність первинних документів, апеляційний
господарський суд, правомірно прийшов до висновку про
неможливість перевірити відомості, зазначені в інвойсах,
оскільки останні по своїй суті є лише рахунками-фактури й без
належного підтвердження відповідними документами не можуть
вважатися доказом, який би міг слугувати підставою для стягнення
боргу, на підставі чого підставно відмовив в задоволені позову.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський
суд в порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосував норми процесуального та матеріального права.
За таких обставин, прийнята апеляційним господарським судом у
справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону,
підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків
суду апеляційної інстанції і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Автокард”
залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 03.10.2006 у справі № 11/5379 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко