ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.02.2007                                    Справа N 9/426/06
 
( ухвалою ВСУ від 29.03.2007 справа № 563690 реєстрац. № 3-1211к07 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:     Добролюбової Т.В.
                       Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали  Департаменту Державної виконавчої  служби
касаційних скарг       у Заводському районі м. Миколаєва та
                       Товариства  з  обмеженою відповідальністю
                       “Башнафта”
на рішення             господарського     суду     Миколаївської
                       області від 27.09.06
у справі               № 9/426/06
за позовом             Товариства  з  обмеженою відповідальністю
                       “Буг Білдінг”
до                     Відкритого     акціонерного    товариства
                       “Чорноморбудсервіс”
 
Про   визнання права власності
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Діордієва С.П. - за дов. від 30.01.97;
від відповідача: не з’явилися, повідомлені належно про час і
місце засідання суду;
від ДВС у Заводському районі м. Миколаєва: Орлова Г.В. за дов.
від 31.01.07 № 7;
від ТОВ “Башнафта”: Краснобаев В.С. –за дов. від 30.08.06.
Ухвалою від 18.01.07 слухання справи відкладалось на 01.02.07
 
Товариством з обмеженою відповідальністю “Буг Білдінг” у  серпні
2006 року, з урахуванням уточнень, заявлений позов до Відкритого
акціонерного  товариства “Чорноморбудсервіс” про визнання  права
власності  на майно відповідно до переліку, зазначеному  в  акті
прийому-передачі від 19.07.05.
 
Доповідач: Добролюбова Т.В.
 
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.09.06,
ухваленим   суддею  Філінюк  І.Г.,  позовні  вимоги   задоволені
повністю. Визнано за ТОВ “Буг Білдінг” право власності на майно,
передане  йому  за актом прийому-передачі від 19.07.05.  Рішення
вмотивовано  приписами  статті 4 Закону  України  “Про  державну
реєстрацію  речових  прав  на нерухоме  майно  та  їх  обмежень”
( 1952-15 ) (1952-15)
         і статті 328 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,
відповідно до яких право власності набувається на підставах,  що
не заборонені законом.
 
Державна  виконавча служба у Заводському районі міста  Миколаєва
та Товариство з обмеженою відповідальністю “Башнафта” звернулися
з  касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в
яких просять рішення у справі скасувати як прийняте з порушенням
норм  процесуального та матеріального права. Скаржники  вказують
на  те,  що  майно,  право  власності на  яке  визнано  рішенням
господарського  суду  першої інстанції  за  ТОВ  “Буг  Білдінг”,
згідно  постанови  Державної  виконавчої  служби  у  Заводському
районі  м. Миколаєва серії АВ № 937171 від 29.06.05, знаходилось
під  арештом  та  під  забороною на його  відчуження.  Виконавча
служба  в  обґрунтування касаційної скарги  зазначає,  що  судом
першої  інстанції  не перевірено наявності обтяження  на  спірне
майно   та   не  досліджено  документів,  підтверджуючих   право
власності  на це майно у ВАТ “Чорноморбудсервіс”. Разом  з  цим,
виконавча служба посилається на порушення судом приписів  статей
328,  346 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        . ТОВ “Башнафта”,
вмотивовуючи  касаційну скаргу, зауважує на  тому,  що  рішенням
господарського суду Миколаївської області від 09.11.05 у  справі
10/311/05  задоволено  позовні  вимоги  ТОВ  “Башнафта”  до  ВАТ
“Чорноморбудсервіс”  та стягнуто з останнього  222  911,38  грн.
Однак,  на  думку  ТОВ “Башнафта”, приймаючи  рішення  у  справі
№  9/426/06,  суд фактично позбавив можливості виконавчу  службу
виконати  рішення у справі № 10/311/05, і відповідно  товариство
як  кредитора ВАТ “Чорноморбудсервіс” - отримати стягнуті  судом
кошти.  Окрім  того,  товариство зазначає  про  порушення  судом
першої  інстанції  приписів статей  2,  4  Закону  України  “Про
власність”  ( 697-12 ) (697-12)
        , статті 2 Закону України  “Про  державну
реєстрацію  речових  прав  на нерухоме  майно  та  їх  обмежень”
( 1952-15  ) (1952-15)
        .  Отже,  на думку скаржників,  прийняте  у  справі
рішення стосується їх прав і обов’язків, а відтак, відповідно  до
приписів  пункту  3 статті 111-10 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  рішення  підлягає  скасуванню,
оскільки  прийнятий  у  справі судовий  акт  стосується  прав  і
обов’язків осіб - скаржників, яких не було залучено до участі  у
справі.
 
Від   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  “Буг  Білдінг”
надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство  просить
рішення  у  справі  залишити без змін, а  касаційні  скарги  без
задоволення.
 
Від   Відкритого   акціонерного  товариства  “Чорноморбудсервіс”
відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
 
Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді
Добролюбової   Т.В.,   пояснення   представників   позивача   та
скаржників,  переглянувши матеріали справи та касаційних  скарг,
перевіривши   правильність  застосування   господарським   судом
приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
 
Як встановлено судом першої інстанції, предметом позову є речово
–правова  вимога  Товариства з обмеженою  відповідальністю  “Буг
Білдінг”      до     Відкритого     акціонерного      товариства
“Чорноморбудсервіс”  про  визнання  права  власності  на  майно,
зазначене  в  акті  прийому-передачі від  19.07.05.  Департамент
Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва та
Товариство з обмеженою відповідальністю “Башнафта” звернулися  з
касаційними    скаргами   на   рішення    господарського    суду
Миколаївської області від 27.09.06 в порядку приписів статті 107
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  За
вказаними  приписами касаційну скаргу мають право подати  особи,
яких  не  було  залучено до участі у справі,  якщо  суд  прийняв
рішення,  що  стосується  їх прав і  обов’язків.  У  разі,  коли
скаржник  доведе,  що рішення прийняте судом  без  його  участі,
стосується  його  прав  і  інтересів,  тобто,  доведе  наявність
обставин,   які   за   приписами   частини   2   статті   111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          є  в
будь-якому  випадку підставою для скасування  рішення  місцевого
господарського  суду, матеріали справи скеровуються  для  нового
розгляду  до місцевого суду. Тому касаційна інстанція  розглядає
подані  касаційні  скарги  в  межах  доводів  порушення  судовим
рішенням  прав  і  інтересів Департаменту  Державної  виконавчої
служби  у  Заводському  районі  м.  Миколаєва  та  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю “Башнафта”. Рішення, оскаржуване  не
залученими  особами, повинно безпосередньо стосуватися  прав  та
обов’язків  цих  осіб, тобто скасовується, коли в  рішенні  суду
безпосередньо   розглянуто  й  вирішено   спір   про   право   у
правовідносинах,  учасниками яких  є  скаржники,  або  міститься
судження  про права та обов’язки цих осіб. Рішення є  таким,  що
прийняте  про права та обов’язки осіб, які не були  залучені  до
участі  у  справі,  якщо:  в описовій чи  мотивувальній  частині
рішення  містяться  висновки  або судження  суду  про  права  та
обов’язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує  не  лише
матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її
право на судовий захист. Департамент Державної виконавчої служби
у  Заводському районі м. Миколаєва, оскаржуючи рішення у справі,
зазначає  про  те, що майно, яке визнано на праві  власності  за
позивачем,  знаходилось під арештом та  під  забороною  на  його
відчуження. Крім цього, посилається на те, що прийняття  рішення
у  справі  про  визнання права власності за  ТОВ  “Буг  Білдінг”
унеможливлює виконання рішення Господарського суду Миколаївської
області  від  09.11.05  у справі № 10/311/05.  Як  вбачається  з
матеріалів  справи,  Департамент Державної виконавчої  служби  у
Заводському районі м. Миколаєва не є стороною будь-яких відносин
з  позивачем  у  справі про визнання права власності  на  спірне
майно.  Відповідно  до  Закону України “Про  державну  виконавчу
службу”  ( 202/98-ВР  ) (202/98-ВР)
         основною функцією державної  виконавчої
служби  є  задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення
дотримання  при  цьому  прав та законних  інтересів  громадян  і
юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних  прав.
Відсутня  згадка про Департамент Державної виконавчої  служби  у
Заводському  районі  м.  Миколаєва як в резолютивній,  так  і  в
описовій  та мотивувальній частинах рішення Господарського  суду
Миколаївської області. Крім того, матеріали справи та касаційної
скарги  не містять документів, які б свідчили про порушення  або
наявність у скаржника будь-яких речових прав на спірне майно. За
таких  обставин, суд дійшов висновку, що рішення у даній  справі
не   стосується   прав   і  обов’язків  Департаменту   Державної
виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва, і зазначена
особа  не  вправі  заявляти вимогу про  його  скасування.  Також
відсутні підстави і для задоволення касаційної скарги Товариства
з   обмеженою  відповідальністю  “Башнафта”.  Твердження   цього
заявника  про  те,  що рішення у справі зачіпає  його  права  та
розглянуте  без його участі, не знайшли підтвердження залученими
до   скарги   документами.   Так,   вважаючи   себе   кредитором
відповідача,  ТОВ  “Башнафта” надала примірник судового  рішення
Господарського суду Миколаївської області від 09.11.05 у  справі
№  10/311/05. Проте, це рішення прийнято пізніше дати підписання
акту  передачі спірного майна позивачеві. У залученій до  скарги
постанові   судвиконавця,  затвердженій  29.06.05  не  міститься
відомостей  про  стягнення на користь ТОВ “Башнафта”.  За  таких
обставин,  не  вбачається  підстав  для  скасування  рішення   з
наведених  заявниками  доводів  та  для  задоволення  касаційних
скарг.
 
З  урахуванням  викладеного, керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-8,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2006
у справі № 9/426/06 залишити без змін.
 
Касаційні  скарги  Департаменту Державної  виконавчої  служби  у
Заводському  районі  м.  Миколаєва  та  Товариства  з  обмеженою
відповідальністю “Башнафта” залишити без задоволення.
 
Головуючий Т.Добролюбова
 
Судді      Т.Гоголь
 
           Л.Продаєвич