ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р.
№ 6/336-42/222
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Рибака В.В.,
Мележик Н.I.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006
року
у справі господарського суду
м. Києва
за позовом
ТОВ "Укрдонгазбуд"
до
ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
про
стягнення 504393,09 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
не з"явився,
- відповідача:
не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2005 року ТОВ "Укрдонгазбуд" звернулось до
господарського суду з позовом до ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж" про
стягнення 438487,86 грн. боргу за угодою № 3 від 01.04.2002 року,
65905,23 грн. пені за несвоєчасне невиконання грошових
зобов'язань.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 30.05.2006
року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача
438487,86 грн. боргу та 1580,45 грн. судових витрат. В іншій
частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року рішення місцевого господарського суду від
30.05.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без
задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ
"Київспецсільгоспмонтаж" подало касаційну скаргу, в якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від
30.05.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові
відмовити.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій встановлено, 01.08.1996 року між Акціонерною
іпотечно-будівельною компанією та ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
було укладено договір № 73 про поставку продукції
виробничо-технічного призначення.
Акціонерною іпотечно-будівельною компанією (кредитор) та ТОВ
"Укрдонгазбуд" (правонаступник) було укладено договір № 45/99 від
06.08.1999 року про перевід боргу.
Відповідно до п.1.1 укладеного договору, кредитор за згодою
боржника передає заборгованість в сумі 1200000,00 грн., яка
виникла із зобов'язання оплатити поставку труб в кількості 2000 тн
за умовами договору № 73 від 01.08.1996 року правонаступнику.
Враховуючи умови договору, суди попередніх інстанцій дійшли
вірного висновку, що договір № 45/99 за правовою природою є
договором про уступку права вимоги.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 01.04.2002
року між ТОВ "Укрдонгазбуд" та ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж" було
укладено угоду №3, відповідно до якої відповідач визнав за собою
заборгованість перед позивачем у зв'язку з укладанням договору №
45/99 від 06.09.1999 року у розмірі 458487,96 грн. та
зобов'язується не пізніше 5 числа кожного місяця сплачувати
позивачу 17634,15 грн. Останнім днем розрахунку є 05.05.2004 року.
Враховуючи, що договір № 73 від 01.08.1996 року не містить
умови щодо порядку та строку розрахунків за поставлену продукція,
тому судова колегія погоджується з висновками попередніх
інстанцій, що укладена угода № 3 від 01.04.2002 року є доповненням
до договору № 73, а й відповідно погоджується і з висновком про
виникнення у відповідача обов'язку провести оплату за отриману
продукцію на підставі договору №73 та на умовах передбаченою
угодою № 3.
Відповідно до ст. 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до нового
кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в
обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання повинні
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідач знав про умови угоди про уступку
права вимоги № 45/99 від 06.08.1999 року, оскільки на цю угоду є
посилання в угоді № 3, стороною якою є відповідач, а також
враховуючи, що відповідач після укладання угоди № 3 не оплатив
вартість отриманої продукції, судова колегія погоджується з
висновками попередніх інстанцій про стягнення з ВАТ
"Київспецсільгоспмонтаж" 438487,86 грн. боргу.
За таких обставин, оскаржувана постанова Київського
апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року є такою, що
прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх
обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для
її скасування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року у справі № 6/336-42/222 залишити без змін.
Головуючий, суддя М. Черкащенко
Судді В. Рибак
Н. Мележик