ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р.
№ 6/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.I.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006
року
у справі за позовом
ВАТ "Укрнафта"
до
ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"
про
витребування майна
В С Т А Н О В И В:
у березні 2006 року, ВАТ "Укрнафта" звернулось до
господарського суду з позовом про витребування від ДК
"Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 693,781 тонн бензину
А-76, 94,231тонн бензину А-95, 1 270,903 тонн дизельного палива та
20,388 тонн мазуту М-100.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно
до умов договору №29/487/6-П/Ш-202а-НП від 15.04.2005 року ДК
"Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі управління з
переробки газу та газового конденсату зобов'язалась здійснити на
протязі п'ятнадцяти днів з часу отримання давальницької сировини
виготовити продукцію і передати її замовнику.
За час дії договору, відповідач прийняв на переробку 58
632,201 тонн сировини, з якої було виготовлено 9 674,313 тонн
бензину А-76, 25 129,762 тонн бензину А-95, 18 175,983 тонн
дизельного пального та 3 283,403 тонн мазуту.
Проте, у порушення термінів поставки, відповідач виготовлену
продукцію у повному обсязі не передав, мотивуючи це заборгованістю
зі сплати акцизного збору.
Вважаючи затримку з відвантаженням готової продукції і вимоги
про сплату акцизного збору у розмірах, які не передбачено чинним
законодавством, безпідставними, позивач просив постановити рішення
про примусове вилучення цієї продукції у відповідача.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2006 року
позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку
постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.10.2006 року, апеляційну скаргу відповідача залишено без
задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без
змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку
судами обставин справи, помилковість висновків щодо відсутності у
позивача зобов'язань зі сплати акцизного збору, погашення
заборгованості по якому є умовою відвантаження продукції і просить
постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове
рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема, і після оголошеної перерви у судовому засіданні до
01.02.2007 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її
задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та під час перегляду
справи в апеляційному порядку, а зроблені судами висновки
підтверджуються матеріалами справи і в касаційній скарзі не
оспорюються, загальний обсяг сировини, прийнятої відповідачем на
переробку, згідно умов договору №29/487/6-П/Ш-202а-НП від
15.04.2005 року, складає 58 632,201 тонн.
З цієї сировини відповідачем виготовлено 9 674,313 тонн
бензину А-76, 25 129,762 тонн бензину А-95, 18 175,983 тонн
дизельного пального та 3 283,403 тонн мазуту.
Залишок готової продукції, яка не передана позивачу складає
693,781 тонн бензину А-76, 94,231тонн бензину А-95, 1 270,903 тонн
дизельного палива та 20,388 тонн мазуту М-100, що підтверджується
актами №3-11, 3-12 звірки руху сировини та виробленої продукції за
листопад-грудень 2005 року, і спору щодо цього та розрахунків за
цю продукцію немає.
Що ж до заперечень відповідача проти передачі продукції та
посилань у касаційній скарзі на наявність у позивача
заборгованості зі сплати акцизного збору, то визнати їх
правомірними не можна.
Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний
збір" ( 18-92 ) (18-92)
, акцизний збір - це непрямий податок на окремі
товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який
включається до ціни цих товарів (продукції).
Законом України від 25.03.2005 року №2505-IV частину першу
статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"
( 18-92 ) (18-92)
доповнено п. "г", який передбачає, що акцизний збір може
обчислюватися комбіновано, тобто за ставками у процентах до
обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми
з одиниці реалізованого товару (продукції).
Цим же законом внесено зміни і до Закону України "Про ставки
акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)"
( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
і встановлено обчислення акцизного збору
комбіновано, тобто у відсотках до обороту, але не менше
встановленої твердої суми.
Порядок нарахування сум акцизного збору, виходячи з норм
відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного
збору визначає центральний податковий орган (ст.6 Декрету).
Наказом Державної податкової адміністрації України від
19.04.2005 року №144 внесено зміни до "Положення про порядок
нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору
та змін до наказів ДПА України", які зареєстровані в Міністерстві
юстиції України 06.05.2005 року за №475/10755 і набрали чинності
17.05.2005 року.
Але, 19.05.2005 року набрав чинності Закон України "Про
внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації цін на
ринку нафтопродуктів " від 17.05.2005 року, яким внесено зміни до
ст.1 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
, якими скасовано введене
законом від 25.03.2005 року №2505-IV комбіноване нарахування
акцизного збору і відновлено акцизний збір на паливно-мастильні
матеріали у твердій сумі.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, датою виникнення податкових зобов'язань
з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що настала раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів
(продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції)
за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника
акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових
коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного
збору;
або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
У період 17-18 травня 2005 року, будь-яких подій, з настанням
яких пов'язується виникнення податкових зобов'язань у позивача,
щодо сплати акцизного збору за комбінованою ставкою, не відбулось,
відвантаження продукції чи її оплата не здійснювались.
Крім того, відмова відповідача від передачі продукції,
виготовленої у листопаді 2005 року, щодо якої акцизний збір
оплачено у повному обсязі, безпідставна.
При такому положенні, господарський суд першої інстанції та
апеляційний господарський суд обгрунтовано постановили про
задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за
наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду м. Києва від 23.05.2006 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006
року -без змін.
Головуючий М.I. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко