ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 2/294
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників
сторін
позивача Муштрук А.О. дов від 05.01.2007
року
відповідача не з’явились
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні касаційну “Спеціалізована акціонерна
скаргу страхова компанія “Скіф”
на постанову Київського апеляційного
господарського суду
від 08.11.2006 року
у справі № 2/294
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Оптіма-Фарм ЛТД”
До Закритого акціонерного товариства
“Спеціалізована акціонерна
страхова компанія “Скіф”
Про стягнення 1430,40грн.
Спільне українсько - естонське підприємство у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю “Оптіма Фарм, ЛТД” звернулося до
господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з
Закритого акціонерного товариства”Спеціалізована акціонерна
страхова компанія “Скіф” заборгованості за отриманий згідно
накладних №№ 6135221, 6135222 від 21.02.2006 року, 61157035 від
01.03.2006 року товар у розмірі 1430 грн. 40 коп.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Господарський суд міста Києва рішенням від 24.07.2006 року
(суддя Домнічева І.О.) позов Спільного українсько-естонського
підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
“Оптіма Фарм, ЛТД” до Закритого акціонерного товариства
Спеціалізованої акціонерної страхової компанії “Скіф” про
стягнення 1430,40 грн. задовольнив повністю. Рішення вмотивоване
доведеністю позовних вимог.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
08.11.2006 року (судді Вербицька О.В., Коваленко В.М., Дзюбко
П. О.) рішення господарського суду міста Києва залишив без змін.
В постанові суд зазначив, що заборгованість відповідача виникла
за фактичну поставку товару (медикаментів), відповідно до
накладних від 21.02.2006 року № 16135221, № 16135222, від
01.03.2006 року № 16157035.
Закрите акціонерне товариство “Спеціалізована акціонерна
страхова компанія “Скіф” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.11.2006 року посилаючись на те, що господарські суди
попередніх інстанцій не в повному обсязі з'ясували обставини, що
мають значення для справи та на порушення ними норм
матеріального та процесуального права, а саме частини 2 статті
11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, Закону України “Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
( 996-14 ) (996-14)
, пункту 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих,
повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей,
затв. наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року
№ 99, ( z0293-96 ) (z0293-96)
статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржник посилається на те, що в
рішенні господарського суду міста Києва та постанові Київського
апеляційного господарського суду зазначається, що позивач
відпустив товар Закритому акціонерному товариству
“Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” на загальну
суму 1889,56 грн. згідно накладних, які містять посилання на
договір від 23.06.2004 року № 4541.Оскільки термін дії
вищезазначеного договору закінчився 31.12.2004 року скаржник
вважає, що зазначений договір не може бути підставою виникнення
цивільних прав та обов'язків. Натомість, на думку скаржника,
довіреність не є підставою для відпуску та отримання
медикаментів.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, пояснення присутнього в
судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні
господарського суду міста Києва та постанові Київського
апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права.Касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю “Оптіма Фарм, ЛТД” передало Закритому
акціонерному товариству Спеціалізованій акціонерній страховій
компанії “Скіф” товар (лікарські засоби) на загальну суму
1889,56 грн., що підтверджується накладними від 21.02.2006 року
№ 16135221 на суму 943,57 грн. з відстрочкою платежу 25 днів від
дати накладної, № 16135222 на суму 39,89 грн. з відстрочкою
платежу 25 днів від дати накладної, від 01.03.2006 року
№ 16157035 на суму 906,10 грн. з відстрочкою платежу 20 днів від
дати накладної.
В ході здійснення судового провадження господарськими судами
попередніх інстанцій встановлено, що Закрите акціонерне
товариство Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф”
товар отримало на підставі довіреностей серії ЯКЛ № 533805 від
21.02.2006 року та серії ЯКЛ № 533806 від 01.03.2006 року, що
підтверджується витратними накладними від 21.02.2006 року
№ 6135221, від 21.02.2006 року № 6135222, від 01.03.2006 року
№ 6157035, проте оплату його вартості здійснило лише частково, у
зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість за несвоєчасну
оплату у розмірі 1 430,40 грн.
Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю “Оптіма Фарм, ЛТД” направило
відповідачу претензію № 29/03-06 на вказану суму.
Закрите акціонерне товариство Спеціалізована акціонерна страхова
компанія “Скіф” 30.03.2006 року надало відповідь на претензію,
якою повністю визнало борг в сумі 1 430,40 грн.
Статтею 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлений загальний порядок укладання господарських
договорів, відповідно до якого, зокрема, господарський договір
за загальним правилом викладається у формі єдиного документа,
підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається
укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто
шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами,
телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до
виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні
вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відносини, які склалися між сторонами у справі підпадають під
ознаки договору купівлі-продажу.
Укладення договорів купівлі-продажу регулюється нормами
параграфу 1 розділу ІІІ Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Разом з тим, статтею 655 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона
(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у
власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або
зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну
грошову суму.
Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
покупець зобов'язаний оплатити товар після його
прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,
якщо договором або актами цивільного законодавства не
встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином
відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання
зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором чи законом.
Враховуючи, що господарськими судами попередніх інстанцій
встановлено порушення Закритим акціонерним товариством
“Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” своїх
зобов’язань в частині оплати за поставлений товар, беручи до
уваги викладені вище норми законодавства, касаційна інстанція
визнає правомірним висновок господарського суду міста Києва щодо
стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1430,40грн.
Фактичні обставини справи встановлено господарськими судами
попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а
доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки
зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань
про додаткову перевірку доказів, які містяться у матеріалах
справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не
приймаються.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.11.2006 року у справі № 2/294 залишити без змін, а касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства “Спеціалізована
акціонерна страхова компанія “Скіф” –без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич