ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р.
№ 2/197-2491 (3/156-2162)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого, Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників:
позивача
ОСОБА_1
відповідача
Гроди I.П.
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
від 14 листопада 2006 року Львівського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до
ТзОВ "Тернопільський міський ринок", за участю третьої особи
без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні
позивача -ВАТ "Укрволгатехсервіс" Тернопільської СТО
про
стягнення заборгованості в сумі 59000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27
червня 2006 року (суддя Колубаєва В.О.) з відповідача на користь
позивача стягнуто 59800 грн. заборгованості, судові витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14 листопада 2006 року рішення суду скасоване. В позові
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач просить її
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального і процесуального права.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в 2000 році на підставі
усної домовленості між позивачем та відповідачем у справі, на
території Тернопільського міського ринку позивачем здійснювалось
будівництво магазину, складських приміщень та проводився
благоустрій території навколо збудованого магазину.
1 серпня 2001 року між тими ж сторонами був укладений договір
оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого орендодавець
надає орендарю в оренду приміщення загальною площею 74 кв.м.,
розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Терміном дії цього договору з
01.08.2001 року по 31.12.2007 року, із щомісячною оплатою орендних
платежів в сумі 1250 грн., а також ринкового збору.
Звертаючись з позовом до суду, позивач просив стягнути з
відповідача вартість понесених ним витрат на будівництво магазину,
складських приміщень і благоустрою території, розташованих на
території Центрального ринку в М.Тернопіль в сумі 59000 грн.,
посилаючись на те, що відповідач в односторонньому порядку
відмовився від виконання умов укладеного договору.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого
господарського суду, яким останній задовольнив позовні вимоги
позивача та приймаючи нове рішення про відмову позивачу в позові
апеляційний господарський суд виходив із необгрунтованості позову,
а також з того, що строк позовної давності закінчився до
пред'явлення позову.
Проте з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись
не можна оскільки у випадку, коли суд на підставі досліджених у
судовому засіданні доказів установить, що право позивача,
про захист якого він просить, відповідачем не порушено,
ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих
підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде
встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної
давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 80
Цивільного кодексу. України ( 435-15 ) (435-15)
ухвалює рішення, яким
відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при
визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має
бути захищене.
Враховуючи викладене суд вважає, що постанова апеляційної
інстанції не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхов ного Суду України,
викладених у п.п.1,6 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, ви рішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних право
відносин, а за їх відсутності -на підставі за кону, що регулює
подібні відносини, або вихо дячи із загальних засад законодавства
України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, виснов ки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказа ми,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які ма ють значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд
виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог Визнаючи
одні і відхи ляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Рішення місцевого господарського суду прийняте в даній справі
за своїм змістом не відповідає цим вимогам, оскільки судом не
встановлені дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, а
звідси, якими нормами матеріального права регулюються спірні
відносини. У прийнятому місцевим господарським судом рішенні не
наведено обгрунтованих мотивів та правових підстав в задоволенні
позовних вимог позивача. Також, не дана належна правова оцінка
Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого
будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.01.2005 року,
відповідно до якого забудовником спірного об'єкту є ТОВ
"Тернопільський міський ринок", а дозвіл на виконання
будівельно-монтажних робіт виданий 11.06.2002 року, що протирічить
доводам позивача в тому, що магазин та склади ним побудовано в
2000 році.
За вказаних обставин, рішення місцевого господарського суду
підлягає скасуванню
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14
листопада 2006 року та рішення господарського суду Тернопільської
області від 27 червня 2006 року скасувати, частково задовольнивши
касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Тернопільської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко
тс