Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.08.2006 року задоволено заяву ТОВ "Виробнича компанія "ДорБудТехнологія" та відстрочено виконання рішення у цій справі від 13.06.2006 року про стягнення на користь ТОВ спільного німецько-британо-українського підприємства "Трансгазбуд" 896 954,66 грн. строком на 8 місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач посилається на неправомірність ухвали господарського суду та постанови апеляційного суду щодо відстрочки виконання рішення суду у справі і просить постановлені з цього приводу судові рішення скасувати, а у задоволенні заяви боржника відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постановляючи ухвалу про відстрочку виконання рішення господарського суду від 13.06.2006 року на період до 01.03.2007 року суд першої інстанції і апеляційний суд визнали винятковими, та такими що дають право на відстрочку виконання рішення суду обставини, які свідчать про невиконанням грошових зобов'язань контрагентами відповідача (які фінансуються з бюджету держави), що призвело до погіршення майнового стану відповідача та його можливості погасити борг і мали право постановити ухвалу про задоволення заяви відповідача і надати відстрочку виконання рішення суду, а тому при такому положенні підстав для скасування постанови апеляційного суду з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року залишити без змін.