ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.01.2007                              Справа N 25/165-06-4461
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:  Кравчука Г.А.
суддів:       Мачульського Г.М.
              Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу      Приватного підприємства “Град-сервіс“
на постанову          Одеського апеляційного господарського
від                   суду 31.10.2006р.
у справі              № 25/165-06-4461
господарського суду   Одеської області
за позовом            Приватного підприємства “Град-сервіс“
До                    Мирненської сільської ради Біляївського
                      району Одеської області
 
Про   стягнення 69 959, 7 грн.
 
за участю представників
-   позивача:       Садчикова М.В. (довіреність № 33 від
-                   01.06.2006р.)
-   відповідача:    Котовича О.Г. (посвідчення Мирненського
                    сільського голови
                    № 81 від 07.12.2006р.), -
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  Господарського суду Одеської області  від  28.09.2006р.
(суддя  Малярчук І.А.), залишеною без змін оскарженою постановою
Одеського  апеляційного  господарського  суду  від  31.10.2006р.
(колегія  суддів  у  складі: головуючого –судді  Мацюри  П.  Ф.,
суддів  Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.) відстрочено  виконання
рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2006р. по
справі № 25/165-03-4461 на дев'ять місяців до 04.04.2007р.
 
В  своїй  касаційній  скарзі позивач  просить  скасувати  ухвалу
Господарського   суду  Одеської  області  від   28.09.2006р.   і
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
31.10.2006р., посилаючись на порушення апеляційним господарським
судом   норм  матеріального  і  процесуального  права,  а  саме:
ст.ст.  42,  43,  ч.  1  ст.  121 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , п.п.  2,  3  Роз'яснення  Вищого
арбітражного  суду України від 12.09.1996р. “Про  деякі  питання
практики  застосування статті 121 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ” ( v_333800-96 ) (v_333800-96)
        .
 
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
 
Переглянувши  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  колегія
суддів  Вищого господарського суду України, приймаючи  до  уваги
межі  перегляду  справи  в  касаційній інстанції,  приходить  до
висновку,   що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з
наступних підстав.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду
Одеської  області  від  25.07.2006р. позов задоволено  повністю,
постановлено  стягнути з Мирненської сільської ради Біляївського
району  Одеської  області  на  користь  Приватного  підприємства
“Град-сервіс” 57 032, 41 грн. основного боргу, 5  403,  23  грн.
пені,  5  555,  93 грн. індексу інфляції, 1 968, 13  грн.  трьох
процентів річних, 699, 60 грн. державного мита, 118 грн.  витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
04.08.2006р.  на  виконання  зазначеного  рішення  Господарським
судом Одеської області видано відповідний наказ.
 
18.09.2006р.   Мирненська  сільська  рада  Біляївського   району
Одеської  області звернулась до господарського суду з заявою,  в
якій просила суд відстрочити виконання вказаного рішення суду  в
порядку ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         на дев'ять місяців і  ця
заява судом була задоволена.
 
Відповідно  до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  за результатами розгляду касаційної скарги має  право
залишити  рішення  першої  інстанції або  постанову  апеляційної
інстанції  без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна  скарга
залишається  без задоволення, коли суд визнає,  що  рішення  або
постанова  господарського  суду  прийняті  з  дотриманням  вимог
матеріального та процесуального права.
 
З  матеріалів справи вбачається що суд апеляційної  інстанції  в
порядку  ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          у  їх
сукупності,  дослідив  подані сторонами  в  обґрунтування  своїх
вимог і заперечень докази.
 
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується  на
фактичних   обставинах   справи   та   на   приписах   ст.   121
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Встановивши   наявність  обставин,  які  ускладнюють   виконання
рішення   суду,  а  саме:  документально  підтверджений   важкий
фінансовий стан відповідача, що є причиною неможливості вчасного
розрахунку  за  зобов'язаннями та  ускладнює  виконання  рішення
суду,   суд   апеляційної  інстанції  дійшов  до  обґрунтованого
висновку  про  наявність правових підстав для задоволення  заяви
відповідача  і  надання відстрочки виконання рішення,  та  вірно
залишив без змін ухвалу місцевого господарського суду.
 
При цьому з матеріалів справи вбачається, що можливість погасити
заборгованість  перед  позивачем у  відповідача  з’явиться  лише
після   продажу   земельних   ділянок   несільськогосподарського
призначення,  продаж  яких згідно рішення Мирненської  сільської
ради від 23.12.2005р. “Про погодження переліку земельних ділянок
несільськогосподарського  призначення,  які   можуть   підлягати
продажу  в  2006-2007 роках та розташованих за межами  населених
пунктів Мирне, Ш. Балка на території Мирненської сільської  ради
Біляївського  району  Одеської області”  та  листа  Біляївського
районного  відділу  земельних ресурсів № 9071 від  19.09.2006р.,
заплановано на 2007р.
 
Посилання   в   касаційній  скарзі,  як  на  підставу   для   її
задоволення,  на  ту обставину, що господарські суди  попередніх
інстанцій, визнаючи попередження Біляївського РЕМ про припинення
постачання  електроенергії  №  178  від  19.09.2006р.  та   лист
Біляївської   дільниці  ВАТ  “Одесгаз”  №  81  від  04.09.2006р.
достатніми доказами існування обставин, що ускладнюють виконання
судового  рішення, не витребували інших доказів, які  мали  бути
надані  суду  в якості підтвердження дійсно тяжкого  фінансового
стану   відповідача,  не  може  бути  підставою  для  скасування
оскаржуваної  постанови суду апеляційної  інстанції  виходячи  з
наступного.
 
Згідно  ст.  33  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна  сторона  повинна
довести  ті  обставини, на які вона посилається як  на  підставу
своїх  вимог і заперечень, докази подаються сторонами та  іншими
учасниками  судового  процесу. Частиною  третьою  ст.  38  цього
кодексу  ( 1798-12  ) (1798-12)
          визначено, що сторони  у  справі  вправі
порушувати клопотання перед господарським судом про витребування
доказів.
 
Як  вбачається  із оскаржуваної постанови представник  особи  що
подала   касаційну  скаргу  приймав  участь  у  засіданні   суду
апеляційної інстанції, однак клопотань щодо витребування доказів
не заявляв.
 
Відповідно  ж до вимог ст. 111 ч. 2 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          не
допускаються  посилання  у касаційній  скарзі  на  недоведеність
обставин   справи.   Кожна  сторона,  відповідно   до   приписів
ст.ст. 33, 84 ч. 1 п. 3, ст. 101 цього кодексу, ( 1798-12  ) (1798-12)
           з
урахуванням  приписів  ст.  111  ч.  2,  ст.  111-7  зазначеного
кодексу,  ( 1798-12 ) (1798-12)
         повинна доводити ті обставини справи,  на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  у
суді першої та апеляційної інстанції.
 
За  вказаних  обставин  постанова суду апеляційної  інстанції  є
законною  і  обґрунтованою,  а тому підстав  для  її  скасування
немає.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Град-сервіс”  залишити
без    задоволення,    а   постанову   Одеського    апеляційного
господарського  суду від 31.10.2006р. у справі №  25/165-06-4461
Господарського суду Одеської області –без змін.
 
Головуючий Г. Кравчук
 
С у д д і  Г. Мачульський
 
           В. Шаргало