ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 Справа N 17/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу ДП МОУ “Харківський автомобільний ремонтний
завод”, м. Харків
на постанову від 16.11.2006 р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Рівненської області
за позовом ДП МОУ “Харківський автомобільний ремонтний
завод”, м. Харків
до ТОВ “Фірма –“Люкс-М”, м. Рівне
про стягнення 390 000 грн.
за участю представників:
позивача: Гусаров К.В. –дов. від 12.09.2006р. б/н
відповідача: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство Міністерства оборони України “Харківський
автомобільний ремонтний завод” звернулось до господарського суду
Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Фірма
–“Люкс-М” 390000 грн. заборгованості за виконані по договору
№ 03/10-05 від 10.11.2005р. роботи по замінні шасі лабораторій
“ПЕЛ-ЄХЗ-3”, автомобілів КамАЗ-43101 (шасі 1991р.в.) та
КамАЗ-43114 (шасі 2004-2005р.в.)
Рішенням господарського суду Рівненської області від
02.08.2006р. зі справи № 17/150 позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.11.2006р. у справі № 17/150 рішення господарського суду
Рівненської області від 02.08.2006р. з даної справи скасовано,
прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, - що рішення господарського суду
першої інстанції прийнято з неповним врахуванням норм чинного
законодавства України, а також недостатнім з’ясуванням обставин
справи; - що позивачем не доведено суду виконання робіт належним
чином.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ДП МОУ “Харківський
автомобільний ремонтний завод” звернувся з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить постанову
скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої
інстанції, мотивуючи скаргу тим, постанова винесена з порушенням
та неправильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права, а саме ст.ст. 11, 509, 526, 837-864 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 101, 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту,
знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи
наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанцій, 10.11.2005 р. між ТОВ “Фірма –“Люкс-М” (замовник) та
ДП МОУ “Харківський автомобільний ремонтний завод” (виконавець)
укладено договір № 03/10-05 на виконання ремонтних робіт(далі
Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язався
виконати роботи по замінні шасі лабораторій “ПЄЛ-ЄХЗ-3”,
автомобілів КамАЗ –43101 (шасі) 1991 р. випуску на автомобілі
КамАЗ-43114 (шасі) 2004-2005 р. випуску, а замовник в свою
чергу, провести передоплату вартості виконаних робіт в розмірі
400 000 грн.
Згідно п. 3.3 Договору виконавець за 5 днів до дати поставки
повідомляє замовника про готовність продукції до відправки та
визначає місце поставки, де передає продукцію уповноваженому
представнику замовника, у відповідності з Довіреністю.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є обов’язковим для
виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу
( 436-15 ) (436-15)
, інших актів цивільного законодавства.
На виконання умов Договору позивач виконав для відповідача
роботи на суму 400000,00 грн. та передав лабораторії
“ПЄЛ-ЄХЗ-3”, автомобілі КамАЗ-43114-1017-02, КамАЗ-43114-1025-02
із заміненими шасі відповідно до вимог п. 3.3 Договору на
підставі довіреності відповідача ЯКЮ № 953259 від 14.11.2005р.,
що також підтверджується накладною № 1296 від 16.11.2005р. про
відпуск товару на сторону.
Відповідачем вартість робіт за Договором оплачена частково в
розмірі 10 000,00 грн. Доказів сплати решти боргу в сумі 390
000,00 грн. відповідач суду не надав, що з урахуванням наведених
умов Договору та норм чинного законодавства і стало підставою
для задоволення судом 1-ї інстанції позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову із скасуванням рішення
місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд
зазначає, що позивачем не доведено виконання належним чином
робіт за Договором, оскільки відсутній акт приймання-передачі
виконаних робіт, наявність якого передбачена п. 3.5 Договору.
Однак з такими висновками суду 2-ї інстанції колегія не
погоджується та визнає твердження суду апеляційної інстанції про
недотримання позивачем вимог п. 3.5. Договору, як підставу
відмови в позові, хибними, оскільки пункт 3.5 Договору містить
перелік документів, які є лише додатком до готової продукції,
права вимоги яких після отримання продукції відповідно до умов
Договору (п. 3.3) відповідач не позбавлений.
Безпосередньо умови передачі виконаних робіт за Договором
передбачені його п. 3.3, яким визначено порядок такої передачі,
а саме за Довіреністю, який позивачем повністю дотриманий, про
що свідчить фактичне прийняття відповідачем продукції по
накладній № 1296 від 16.11.2005р. без будь-яких заперечень та
часткова оплата виконаних позивачем робіт.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційним
господарським судом при вирішенні даного спору неправильно
застосовані умови Договору та норми матеріального права, які
регулюють правовідносини сторін у даній справі, що є підставою
для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення
місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає
чинному законодавству України та обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського області від
16.11.2006р. у справі № 17/150 скасувати.
Рішення господарського суду Рівненської області від 02.08.2006р.
у справі № 17/150 залишити в силі.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко