ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.01.2007                               Справа N 14/142-17/102
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту
Києву
на  постанову  Київського апеляційного господарського  суду  від
24.10.2006 року
у справі № 14/142-17/102
за  позовом  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна
України по місту Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго –Транзит”
 
про   стягнення пені,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У  жовтні  2003  року  позивач звернувся до господарського  суду
м.  Києва  з  позовною  заявою  до  відповідача  про  розірвання
договору  купівлі-продажу № 921 від 29.07.2003 року,  повернення
нежитлових  приміщень площею 288,10 кв. м. і  стягнення  пені  в
сумі 83 724 грн. та неустойки в сумі 68 816 грн., посилаючись на
те, що останній не виконав належним чином договірних зобов’язань
з строків оплати за придбані приміщення.
 
Під  час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив
заявлені вимоги і просив стягнути з відповідача пеню в сумі  240
285,49 грн., розмір якої встановлено п. 7.1 укладеного договору,
відповідно  до п. 7.1 Типового договору купівлі-продажу  будівлі
(споруди, приміщення) шляхом викупу затвердженого наказом  Фонду
державного   майна   України  від  18.11.1996   року   №   1398,
зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 30.12.1996  року
за № 772/1797.
 
Справа розглядалась судами неодноразово.
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.03.2005 року  позов
задоволено  частково  та  стягнуто  з  відповідача  на   користь
позивача пеню в сумі 228 606,49 грн.
 
Доповідач-Вовк І.В.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
05.04.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
 
У  травні 2006 року відповідач звернувся до господарського  суду
м.  Києва  з  заявою  про перегляд рішення  господарського  суду
м.  Києва  від  21.03.2005  року за нововиявленими  обставинами,
посилаючись  на  визнання недійсним п. 7.1 договору  №  921  від
29.07.2003 року, на підставі якого було стягнуто пеню,  рішенням
господарського  суду  м.  Києва від  31.05.2005  року  в  справі
№  2/218,  яке набрало законної сили. Одночасно просив  поновити
строк  для  подання  заяви  про  перегляд  судового  рішення  за
нововиявленими обставинами пропущений з поважних причин.
 
Рішенням  господарського  суду  м.  Києва  від  20.07.2006  року
поновлено   строк   для  подання  заяви  про  перегляд   рішення
господарського   суду   м.   Києва  від   21.03.2005   року   за
нововиявленими  обставинами, яке скасовано  за  наслідками  його
перегляду за ново виявленими обставинами та в позові відмовлено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
24.10.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
 
У  касаційній  скарзі  позивач вважає, що судом  порушено  норми
процесуального  права,  і  тому  просить  прийняті  ним  рішення
скасувати  та  залишити  без  змін  судове  рішення,  яке   було
предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Заслухавши  пояснення представника позивача,  дослідивши  доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові  рішення,  суд вважає, що касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно  до  ст. 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський  суд  може
переглянути  прийняте ним судове рішення, яке  набрало  законної
сили,  за  нововиявленими обставинами, що мають істотне значення
для справи і не могли бути відомі заявникові.
 
Істотне   значення  для  справи  мають  обставини  пов’язані   з
матеріалами  справи,  яка  розглянута  господарським  судом,  що
впливають  на оцінку вже досліджених ним доказів і мають,  таким
чином, значення для об’єктивного розгляду спору.
 
Необхідною  умовою  перегляду  рішення  суду  за  нововиявленими
обставинами  є  те,  що  обставини, на які посилається  заявник,
існували  на  час прийняття рішення, й не були і не  могли  бути
йому та суду відомі під час винесення рішення.
 
Таким  чином,  судове рішення на підставі ст.  112  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         може бути переглянуто за наявності таких  умов,  як
істотність  нововиявлених  обставин  для  вирішення   спору   та
існування цих обставин на час прийняття рішення, і виявлення  їх
після прийняття рішення зі спору.
 
Місцевим  господарським  судом встановлено,  що  обставина,  яку
наводить   Товариство   з  обмеженою  відповідальністю   “Енерго
–Транзит”   в  заяві  про  перегляд  рішення  за  нововиявленими
обставинами,  є ново виявленою обставиною, в розумінні  ст.  112
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки на момент прийняття рішення  у
справі № 14/142-17/102 про існування рішення господарського суду
м.   Києва  від  31.05.2005  року  у  справі  №  2/218,  на  яке
посилається  відповідач як на нововиявлену обставину,  не  могло
бути  відомо  ні  сторонам, ні суду,  і  цей  факт  має  істотне
значення для справи № 14/142-17/102.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва  від  31.05.2005  року  у
справі  №  2/218  визнано  недійсним  п.  7.1  договору  №   921
купівлі-продажу  нежилих  приміщень  комунальної  власності,  на
підставі  якого  рішенням  господарського  суду  м.  Києва   від
21.03.2005  року  було задоволено позовні вимоги  про  стягнення
пені.
 
Разом  з  цим,  висновок  суду першої інстанції  про  поновлення
строку  для  подання  заяви  про перегляд  судового  рішення  за
нововиявленими обставинами обґрунтований матеріалами  справи  та
вимогами закону.
 
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку,  з
яким  погодився і апеляційний господарський суд,  про  наявність
правових  підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд
рішення  суду  за нововиявленими обставинами і внаслідок  такого
перегляду  про  відсутність  правових  підстав  для  задоволення
позову  й  обґрунтовано скасував переглянуте судове  рішення  та
відмовив у позові.
 
Доводи  касаційної  скарги не спростовують зазначених  висновків
суду.
 
За   таких   обставин,  прийняті  судові  рішення   відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
З  огляду  наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України  по  місту Києву залишити без задоволення,  а  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006  року
- без змін.
 
Головуючий В.Перепічай
 
Судді      І. Вовк
 
           П. Гончарук