ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 Справа N 05/153-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Невдашенко Л.П. ,
Судді Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну Відкритого акціонерного товариства
скаргу “Завод “Фрегат“
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду
від 16.10.2006 року
у справі № 05/153-06
господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Фірма “Восток“
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“Сігур“
Відкритого акціонерного товариства
“Завод “Фрегат“
Про стягнення 1 273 330 грн.
за участю представників сторін:
позивача Мартинюк С.В.,
відповідача–1 не з’явились,
відповідача–2 не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2005
р. у справі № 05/376-04 позов задоволено частково та стягнуто з
ВАТ “Завод “Фрегат” на користь ТОВ “Фірма “Восток” безпідставно
набуті грошові кошти у сумі 145000 грн. та попередню оплату в
сумі 1055000 грн. за договором поставки № К-В-Фрегат-1 від
11.08.2003 р.
Постановами Харківського апеляційного господарського суду від
18.05.05 р. та Вищого господарського суду України від 28.09.05
р. зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду
України від 01.12.2005 р. відмовлено у порушенні касаційного
провадження з перегляду вищевказаної постанови Вищого
господарського суду України.
16.08.2006 р. ВАТ “Завод “Фрегат” звернулося до господарського
суду Харківської області із заявою про перегляд вищевказаного
рішення за нововиявленими обставинами, у якій просило скасувати
дане рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2006
р. (судді: Ольшанченко В.І., Буряк Л.В., Хачатрян В.С.) рішення
вказаного суду від 07.02.05 року у справі № 05/376-04 залишено
без змін.
16.10.2006 р. постановою Харківського апеляційного
господарського суду (судді: Гагін М.В., Бухан А.І., Шевель О.В.)
ухвала господарського суду Харківської області від 13.09.2006 р.
залишена без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
Як встановили попередні судові інстанції, 11.08.2003 р. сторони
уклали договір № К-В-Фрегат-1, за яким відповідач зобов'язався
поставити позивачу шляхові огорожі, а позивач прийняти та
оплатити кожну партію продукції. Пунктом 9.7 договору визначено
строк його дії - до 31.12.2003 р.
Відповідно до п. 1.2 договору на поставку кожної партії
продукції сторони оформлюють і підписують додаткові угоди, в
яких вказуються асортимент, ціна і сума продукції. А згідно з
п. 3,4. договору, сума поставки і оплати визначається по заявці
позивача, про що сторони підписують відповідну додаткову угоду
(специфікацію на поставку продукції), яка є невід'ємною частиною
договору.
Як вбачається з матеріалів справи, у додатковій угоді № 1
сторони підписали специфікацію на поставку продукції на суму
688000,00 грн., в якій не вказали найменування продукції,
одиницю виміру, кількість, ціну та строк поставки.
22.12.2003 р. сторони уклали додаткову угоду № 2, в якій
продовжили строк дії договору № К-В-Фрегат-1 від 11.08.03 р. до
31.12.2004 р.
Також 22.12.03 р. сторони уклали додаткову угоду № 3, в якій
підписали специфікацію на поставку комплекту робочої дільниці
дорожньої огорожі в кількості 5 км. по ціні 85518,00 грн. (без
ПДВ) на загальну суму 513108,00 грн. (з ПДВ) і вказали строк
поставки продукції: січень-травень 2004 року.
11.05.04 р. сторони уклали додаткову угоду № 4, в якій підписали
специфікацію на поставку комплекту робочої дільниці дорожньої
огорожі в кількості 4 км. по ціні 113070,47 грн. (без ПДВ) на
загальну суму 542738,26 грн. (з ПДВ) і вказали строк поставки
продукції: травень - грудень 2004 року.
Відповідно до п. 3.3. договору розрахунок за поставлену
продукцію проводиться шляхом 100% попередньої оплати, згідно
заявки покупця.
Як встановлено господарським судом Харківської області при
розгляді справи № 05/376-04, позивач перерахував відповідачу
вказані в додаткових угодах грошові кошти платіжними
дорученнями: № 584 від 30.10.2003 р. на суму 200000 грн., № 1
від 26.12.2003 р. на суму 500000 грн. і № 4 від 12.05.2004 р. на
суму 500000 грн., тобто усього 1200000 грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач не
виконав своїх зобов'язань за спірним договором у встановлені
додатковими угодами терміни.
З огляду на вищевказані обставини господарським судом
Харківської області рішенням від 07.02.05 стягнуто з ВАТ “Завод
“Фрегат” на користь ТОВ “Фірма “Восток” безпідставно набуті
грошові кошти у сумі 145000 грн. та попередню оплату в сумі
1055000 грн. за договором поставки № К-В-Фрегат-1 від 11.08.2003
р.
Дане рішення не було скасовано чи змінено у встановленому
порядку (постанови від 18.05.05 Харківського апеляційного
господарського суду та від 28.09.05 Вищого господарського суду
України) і на момент розгляду справи № 05/153-06 апеляційним
господарським судом набрало законної сили.
29.07.2004 року ТОВ “Фірма “Восток” звернулося до господарського
суду Миколаївської області з позовом до ВАТ “Фрегат“про
стягнення з відповідача збитків та штрафних санкцій за неналежне
виконання умов договору поставки № К-В-Фрегат-1 (із подальшим
уточненням та доповненням позовних вимог, а саме - щодо
стягнення 1200000,00 грн. як перерахованих у порядку передплати
грошових коштів, а також - моральної шкоди у розмірі 150000,00
грн.). Справа N 3/229 за вищевказаним позовом розглядалася
судами неодноразово.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.05.2006 р. у справі № 11/138 (новий розгляд справи № 3/229)
скасовано рішення господарського суду Миколаївської області про
відмову у позові та припинено провадження за вказаним позовом на
підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки суму
1200000 грн. вже стягнуто з відповідача рішенням від 07.02.2005
р. господарського суду Харківської області.
Зазначеною постановою Одеського апеляційного господарського суду
частково задоволене зустрічний позов ВАТ “Фрегат“до ТОВ “Фірма
“Восток“про стягненням збитків, завданих неналежним виконанням
умов договору. Постанову в цій частині мотивовано тим, що по
додатковій угоді № 3 до вказаного договору, був схвалений інший
строк поставки, ніж зазначений у цій угоді, тобто не
січень-травень 2004 року, а серпень цього року, а відтак, на
момент звернення ТОВ “Фірма “Восток“до суду з позовом у липні
2004 року даний строк не закінчився. На підставі висновку про
те, що ТОВ “Фірма “Восток“в односторонньому порядку відмовилося
від своїх зобов'язань за договором, Одеський апеляційний
господарський суд із посиланням на п. 4 ч 1 ст. 116 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
стягнув з відповідача за зустрічним позовом
відповідну суму збитків.
Разом з тим, у рішенні від 07.02.2005 господарського суду
Харківської області у справі № 05/376-04 зазначено, що згідно з
додатковою угодою № 3, строк виконання зобов'язання відповідачем
по поставці продукції закінчився 31.05.2004 р.
Розбіжність у встановленні різними господарськими судами
вищевказаної обставини у договірних відносинах між сторонами
стала підставою для звернення ВАТ “Завод “Фрегат” до
господарського суду Харківської області із заявою про перегляд
рішення від 07.02.2005 р. за нововиявленими обставинами. На
думку заявника, такою обставиною є встановлений Одеським
апеляційним господарським судом факт односторонньої відмови ТОВ
“Фірма “Восток“від зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Тобто, як
вбачається зі змісту даної норми, за своєю юридичною суттю
нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому
законом порядку спростовують факти, які було покладено в основу
судового рішення, причому головними передумовами для визнання
таких фактів нововиявленими обставинами є, по-перше, існування
цих обставин на час винесення судом рішення, і, по-друге,
доведеність того факту, що зазначені обставини не були і не
могли бути відомі заявнику.
Колегія суддів зазначає, що обставина, яку заявник вважає
нововиявленою, не відповідає жодному з вищенаведених критеріїв.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, строки виконання
спірного договору поставки узгоджувалися сторонами. Про це
зазначено у рішенні господарського суду Харківської області від
07.02.2005 р. Крім того, Одеський апеляційний господарський суд
(на постанову якого посилається заявник), вказуючи на те, що
строк поставки був іншим, ніж зафіксовано у додатковій угоді
№ 3, разом з тим відзначає, що даний строк був схвалений. Тобто
така обставина як настання строку виконання зобов'язання за
договором поставки, по-перше, існувала на час розгляду
господарським судом Харківської області справи № 05/376-04 і
по-друге, була відома ВАТ “Завод “Фрегат”.
Заявнику було відомо і про факт подання ТОВ “Фірма
“Восток“позову до господарського суду Миколаївської області, про
що вказано у тексті рішення. Отже вищевказаний факт також не
може вважатися нововиявленою обставиною.
Не є нововиявленою обставиною і сам факт прийняття Одеським
апеляційним господарським судом вищевказаної постанови, оскільки
її датовано 30.05.2006, тоді як рішення господарського суду
Харківської області прийнято 07.02.2005 р. Крім того, вказаною
постановою не встановлено будь-яких матеріально-правових фактів,
що не були раніше відомі сторонам і могли б стати підставою для
спростування покладених в основу судового рішення фактів, а лише
надано іншу правову оцінку діям сторін за спірним договором
поставки.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводи касаційної скарги
не спростували вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла
висновку, що попередні судові інстанції обґрунтовано та законно
залишили без змін рішення господарського суду Харківської
області від 07.02.2005 року у справі № 05/376-04.
Згідно з положеннями ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу або додатково перевіряти їх.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року у справі № 05/153-06 залишити без змін.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді М.Михайлюк
Н.Дунаєвська