ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 Справа N 9/205
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.
за участю представників:
позивача - Дерлюк В.Д.
відповідача - Поліщук А.М.
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Енергогенеруюча компанія “УКР-КАН
касаційну скаргу ПАУЕР“
на постанову від 22.09.2006 Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 9/205
господарського суду міста Києва
за позовом Дочірнього підприємства “Печерське
монтажне управління” ВАТ
“Південтеплоенергомонтаж”
До Закритого акціонерного товариства
“Енергогенеруюча компанія “УКР-КАН
ПАУЕР”
про стягнення 95897,53 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.07.2006 р. (суддя:
Жирнов С.М.) у справі № 9/205 позов задоволено: стягнуто з
відповідача на користь позивача 82216,25 грн. боргу, 10598,17
грн. втрат від інфляції, 3083,11 грн. відсотків річних, 958,98
грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2006 р. у справі № 9/205 (судді: Андрієнко В.В., Студенець
В.І., Малевич М.М.) рішення господарського суду м. Києва від
19.07.2006 року залишено без змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановили попередні судові інстанції, 02.01.2004 р. сторони
уклали договір на проведення ремонтних робіт № 02-2004, за
умовами якого, ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “УКР-КАН ПАУЕР”
доручило, а ДП “Печерське монтажне управління” ВАТ
“Південтеплоенергомонтаж” прийняло на себе зобов'язання по
проведенню технічного обслуговування та ремонту основного та
допоміжного енергетичного обладнання, а також виготовленню
запасних частин, елементів та конструкцій для енергетичного
обладнання, названі в подальшому “роботи” відповідно до умов
цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору позивач зобов'язався здати, а
відповідач прийняти до оплати відремонтоване обладнання у
термін, що становить 30 календарних днів.
Днем завершення ремонту по кожному із конкретно-визначених
об'єктів є підписання відповідних актів приймання з ремонту
(п. 8.5 договору).
Оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем
щомісячно по акту виконаних робіт, за фактично виконані об'єми
робіт на протязі 15 календарних днів після їх підписання (п. 9.4
договору).
На виконання умов договору позивач виконав роботи по проведенню
технічного обслуговування та ремонту основного і допоміжного
енергетичного обладнання, а також по виготовленню запасних
частин, елементів та конструкцій для енергетичного обладнання,
що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання
виконаних робіт на загальну суму 295042,75 грн.
З урахуванням часткової оплати за виконані роботи заборгованість
відповідача перед позивачем складає 82216,25 грн. Розмір
заборгованості відповідач не заперечує.
Відповідно до ст. 173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
господарським
визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання
та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання
з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт
(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського
характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати
майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися
від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі
кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання
її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та
інші учасники господарських відносин повинні виконувати
господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,
інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних
вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у
певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом.
Внаслідок укладення 02.01.2004 р. договору № 02-2004 між
сторонами, які є суб'єктами господарювання, виникли господарські
зобов'язання, а до виконання господарських договорів
застосовуються відповідні положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, то до спору, що виник,
підлягають застосуванню норми ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків
(ст. 11, 626 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), які мають виконуватись
належним чином і в установлений строк відповідно до договору
(ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), а одностороння відмова від
виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
Відповідно до ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафними санкціями
у цьому Кодексі ( 436-15 ) (436-15)
визнаються господарські санкції у
вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення
ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або
неналежного виконання господарського зобов'язання.
Божник, який прострочив, виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Оскільки відповідач порушив грошове зобов'язання за договором,
розмір якого ним не оспорюється, то господарський суд м. Києва
обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за період з 01.01.2005 по
01.05.2006 року у розмірі 10598,17 грн., а також 3% річних від
простроченої суми за період з 01.01.2005 по 01.05.2006 року у
розмірі 3083,11 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Доводи відповідача щодо того, що судом першої інстанції
невраховані вимоги ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
не приймаються
до уваги, з огляду на те, що зазначеною статтею встановлено
право, а не обов'язок суду зменшити розмір штрафних санкцій за
наявності відповідних підстав.
Крім того, втрати від інфляції та відсотки річних, сплата яких
передбачена ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не є штрафними
санкціями в розумінні ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводи касаційної скарги
не спростували вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла
висновку, що попередні судові інстанції прийшли обґрунтовано до
висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу або додатково перевіряти їх.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2006 у справі № 9/205 залишити без змін.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді М.Михайлюк
Н.Дунаєвська