ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2007 Справа N 45/236
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін –головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
За участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну Державного підприємства “Донецька
скаргу залізниця“
на рішення від 09.11.2006 року господарського суду
Донецької області
у справі № 45/236 господарського суду Донецької
області
за позовом Державного підприємства “Донецька
залізниця“
до ТОВ “Донбаський збагачувальний комбінат“
Про стягнення 1476, 80 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2006
(суддя: Б.Плотніцький) позовні вимоги задоволенні частково, в
решті вимог відмовлено.
Судове рішення вмотивовано приписами ст. 17 Статуту залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
відповідно до якої відповідач був
зобов'язаний за два дні до початку декади подати начальнику
станції декадну заявку з розділом подачі вагонів на кожний день,
та тими обставинами, що в третій декаді.02.2006 мало місце
недовантаження 63 вагонів та 1984 тон з вини вантажовідправника,
тобто мало місце невиконання плану перевезення відповідачем, що,
з врахуванням вимог ст. 107 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
та п. 6.10 Правил планування перевезень вантажів,
тягне застосування штрафу.
Щодо вимог про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень
на першу та другу декаду суд вважає їх необґрунтованими та
недоведеними.
Відповідач в касаційні скарзі просить судове рішення скасувати з
підстав неправильного застосування ст. 107 Статуту залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, вважаючи, що судом необґрунтовано
відмовлено у стягненні штрафу за невиконання плану по дорогам
призначення.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає,
що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи залізницею нарахований штраф
за невиконання плану перевезень по дорогам призначення за першу
декаду.02.2006 в сумі 416 грн., за другу декаду –748, 80 грн.,
за третю –312 грн.
Відповідачем облікова картка № 1580 за лютий 2006 по нарахуванню
штрафу за невиконання плану перевезень підписана з актом
розбіжностей, оскільки він вважає, відвантаження запланованого
обсягу перевезень здійснено при економії 33 вагонів, що є
підставою для звільнення його від оплати штрафу за невиконання
плану перевезень по дорогам призначення на підставі Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
та п. 6.7 Правил планування
перевезень вантажів.
Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд виходив з
того, що будь-яких зауважень з приводу невиконання плану по
залізницях призначення у першій та другій декадах не
зафіксовано, оскільки мало місце перевиконання плану, а тому
підстав для нарахування штрафу за невиконання плану по
залізницях призначення не встановлено.
Разом з тим з такими висновками не можна погодитися з огляду на
таке.
Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
06.04.1998р. № 457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
(далі –Статут ( 457-98-п ) (457-98-п)
) для
забезпечення вантажів залізничним транспортом здійснюється
місячне планування.
Положенням ст. 18 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що місячне
планування перевезення вантажів здійснюється залізницями
відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про
організацію перевезення вантажів та замовлень відправників.
Відповідно до частини пятої ст. 106 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
за невиконання плану перевезень по залізницях
призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер)
у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном
(контейнером).
Передбачене нормою ст. 107 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за
невиконання плану перевезень у разі виконаня такого плану в
тонах вантажів, перевезення яких плануєтья у тонах і вагонах, не
передбачає звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за
невиконання плану перевезення вантажів залізницями призначення.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд не спростував розрахунки
позивача та, водночас, у порушення вимог ст. 106 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
та 6.5, 6.10 Правил планування
перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
),
застосував власну методику розрахунку суми штрафу за невиконання
плану перевезень.
За таких обставин рішення господарського суду підлягає
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарського
суду Донецької області.
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2006 у
справі № 45/236 господарського суду Донецької області скасувати.
Справу направити на новий розгляд господарському суду Донецької
області.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун