Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2006 первісний позов задоволено повністю - на підставі ст.ст. 48, 59 ЦК УРСР, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України визнано недійсним з моменту укладення оспорюваний інвестиційний договір з врахуванням актів приймання-передачі до нього від 03.02.2003 та від 01.04.2003 у зв'язку з невідповідністю цього договору вимогам ч.ч.3,5 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і затвердженому судом плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" та зобов'язано сторін в порядку реституції повернути один одному все одержане за договором. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 рішення скасовано, в первісному позові відмовлено з посиланням на недоведеність укладення оспорюваного інвестиційного договору з порушенням частин 3 та 5 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", а зустрічний позов задоволено - підставі ст.ст. 128 ЦК УРСР та ч.2 ст. 651 ЦК України визнано право власності ТОВ "Істріан" на майно, передане за актами приймання-передачі до нього від 03.02.2003 та від 01.04.2003 на виконання інвестиційного договору, а сам договір розірвано з посиланням на істотне порушення ВАТ "Холдингова компанія "Краян" умов договору.

ВАТ "Холдингова компанія "Краян" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми ч.11 ст. 17, частин 3 і 5 ст. 18 та ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 128 ЦК УРСР та порушено норми ч.2 ст. 651 ЦК України, ст. 202 ГК України, ст. 34 ГПК України.

Зокрема, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції погодився з тим фактом, що перелік об'єктів нерухомого майна, передбачений до передачі інвестору після виконання ним своїх обов'язків, встановлений п.4.1.1 плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" (затверджений ухвалою арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 у справі №17-2/1017), не передбачав передачі складального цеху №1 та механічного цеху №1 до ТОВ "Істріан", оскільки згідно до п.4.1.2 цього плану санації зазначені об'єкти підлягали передачі іншому інвестору –АТ "Стіл Трейдинг". Цим пунктом плану санації та ч.3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" набуття інвестором (ТОВ "Істріан") права власності на майнові комплекси, що підлягають передачі, обумовлено повним виконанням інвестиційних зобов'язань (на суму 9000000 грн.). Проте, констатуючи факт часткового виконання ТОВ "Істріан" своїх інвестиційних зобов'язань (на суму 8285000 грн.), суд зробив помилковий висновок про набуття інвестором права власності на передане за актами приймання-передачі від 03.02.2003 та від 01.04.2003 майно за самим лише фактом його передачі від боржника до інвестора. Позивач також посилається на самовільне, без погодження з ФДМ України, визначення сторонами додаткової ціни вищевказаних двох об'єктів нерухомості (1500000 грн.), що є порушенням ч.5 ст. 18 та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо обов'язковості підтвердження вартості цих об'єктів звітом про експертну оцінку такого майна.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судами першої та апеляційної інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 04.08.06 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області з наступних підстав.

Скасовуючи первісне рішення про задоволення первісного позову і відмову в зустрічному позові та приймаючи нове рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 128 ЦК УРСР ТОВ "Істріан" набуло право власності на спірні об'єкти нерухомості в процесі санації боржника (ВАТ "Холдингова компанія "Краян") з моменту їх передачі за актами приймання-передачі від 03.02.2003 та від 01.04.2003, що підтверджується мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2002 по справі №17-2/1017. Позивачем не доведено невідповідність оспорюваного інвестиційного договору вимогам ч.ч.3,5 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність". Підставою для розірвання інвестиційного договору визначено істотне порушення ВАТ "Холдингова компанія "Краян" умов договору, яке полягає в тому, що ТОВ "Істріан" при укладенні цього договору та частково виконуючи його умови –перераховуючи інвестиції на суму 8285000 грн., розраховувало на отримання майна рівноцінної вартості, а отримало майно, вартість якого відповідно до аудиторського висновку від 09.09.2005 №28БСП становить 7709537 грн.

Проте, колегія не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

На спірні інвестиційні правовідносини, пов'язані з укладенням між сторонами інвестиційного договору від 17.08.2001 №02-С та частковим виконанням інвестором інвестиційних зобов'язань в період здійснення процедури санації боржника у справі №17-2/1017 про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "Краян", поширюється дія спеціального закону, а саме норм частин 3 і 5 ст. 18, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чим спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції в обгрунтування своїх висновків на загальну норму ст. 128 ЦК УРСР, якою не врегульовано спірні відносини.

Відповідно до частини 3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації. Тобто повне виконання інвестиційних зобов'язань, зафіксованих в плані санації боржника, є необхідною передумовою набуття інвестором права власності на майно боржника, а невідповідність умов інвестиційного договору положенням плану санації означає невідповідність такого договору імперативним вимогам частини 3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, визначений у п.4.1.1 плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" (затверджено ухвалою арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 у справі №17-2/1017) перелік об'єктів нерухомого майна, призначеного для передачі інвестору після виконання ним в повному обсязі своїх обов'язків, не містить майнових комплексів складального цеху №1 та механічного цеху №1, оскільки згідно з п.4.1.2 цього плану санації зазначені об'єкти підлягали передачі іншому інвестору –АТ "Стіл Трейдинг". Водночас згідно п.1.2 інвестиційного договору від 17.08.2001 №02-С передачі на користь ТОВ "Істріан" підлягають також майнові комплекси складального цеху №1 та механічного цеху №1, що свідчить про неправомірне включення умовами договору вищевказаних майнових комплексів до переліку об'єктів нерухомого майна, підлягаючих передачі на користь ТОВ "Істріан", та пов'язане з цим порушення при укладенні оспорюваного договору вимог частини 3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обставини передачі майна боржника на користь ТОВ "Істріан" за актами приймання-передачі від 03.02.2003 та від 01.04.2003 за умови встановленого судами попередніх інстанцій факту невиконання ТОВ "Істріан" в повному обсязі своїх інвестиційних зобов'язань, передбачених планом санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян", не можуть породжувати набуття інвестором права власності на передане майно, оскільки згідно ст.ст.161, 216 чинного на момент передачі ЦК УРСР (1540-06) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та припиняються виконанням, проведеним належним чином, тобто у повному обсязі. Зважаючи на це ТОВ "Істріан" не може вважатися набувачем майна боржника (позивача) в розумінні ч.3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія визнає передчасними посилання суду апеляційної інстанції на мирову угоду від 11.09.2002, затверджену ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2002 по справі №17-2/1017, в обгрунтування підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2003 по справі №24-32/155-03-6572 зазначену мирову угоду в частині вимог ЗАТ "Одесаводоканал" та Донецького облавтодора розірвано з мотивів невиконання ВАТ "Холдингова компанія "Краян" умов мирової угоди більш як на третину вимог кредиторів на суму 2997921,28 грн., що, в свою чергу, сталося внаслідок невиконання ТОВ "Істріан" своїх інвестиційних зобов'язань за оспорюваним договором по перерахуванню залишку несплачених коштів в сумі 2215000 грн. В результаті розірвання мирової угоди від 11.09.2002 було винесено ухвалу господарського суду Одеської області від 18.01.2005 про відновлення провадження по справі №17-2/1017 про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "Краян". Зазначене вище судове рішення, яке набрало законної сили, встановлює факт невиконання ТОВ "Істріан" своїх інвестиційних зобов'язань за оспорюваним договором, що не підлягає доведенню.

В зв'язку з цим вміщені в оскаржуваній постанові висновки суду щодо набуття інвестором права власності на передане майно слід вважати передчасними.

Окрім того, в результаті розгляду даного господарського спору (в частині зустрічного позову) судом апеляційної інстанції прийнято постанову, що стосується прав та обов'язків юридичної особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме АТ "Стіл Трейдинг". Це обумовлено тими обставинами, що предметом зустрічного позову є визнання за ТОВ "Істріан" права власності на об'єкти нерухомого майна, передані за актами приймання-передачі до нього від 03.02.2003 та від 01.04.2003, в тому числі і на майнові комплекси складального цеху №1 та механічного цеху №1, які, як це встановлено судами, згідно з п.4.1.2 плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" підлягають передачі у власність іншому інвестору –АТ "Стіл Трейдинг".

Оскаржуваною постановою у даній справі зустрічний позов задоволено та визнано ТОВ "Істріан" власником майнових комплексів складального цеху №1 та механічного цеху №1, які входять до складу спірного майна, що істотно впливає на права та охоронювані законом інтереси АТ "Стіл Трейдинг", оскільки АТ "Стіл Трейдинг", як інший інвестор, в даному випадку згідно з п.4.1.2 плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" також є потенційним набувачем щодо частини спірного майна (складального цеху №1 та механічного цеху №1).

В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст. 111-12 ГПК України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи витребувати від керуючого санацією ВАТ "Холдингова компанія "Краян" та від АТ "Стіл Трейдинг" докази виконання ними п.4.1.2 плану санації ВАТ "Холдингова компанія "Краян" та надати їм ретельну правову оцінку, достовірно встановивши, чи стосується даний спір прав та обов'язків АТ "Стіл Трейдинг" щодо спірного нерухомого майна.

Відповідно до вимог п.3 ст. 111-9та п.3 ч.2 ст. 111-10 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України загаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення АТ "Стіл Трейдинг" в якості третьої особи при прийнятті оскаржуваних рішення і постанови істотно зачіпає його права, а, відтак, перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних інвестиційних правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2 ст. 111-10 ГПК України викладені вище обставини є в будь-якому випадку достатньою окремою підставою для скасування рішення і постанови та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.

Разом з тим слід також зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті рішення належним чином не відхилено заяву відповідача за первісним позовом (ТОВ "Істріан") про застосування позовної давності до вимог про визнання інвестиційного договору недійсним (а.с.1-4, том 3). Висновок суду про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог про визнання угод недійсними є помилковим, оскільки чинне цивільне законодавство не передбачає винятків щодо застосування позовної давності до зазначених позовних вимог.

Зокрема, ст. 83 ЦК УРСР та ст. 268 ЦК України встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод недійсними.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про визнання угод недійсними (постанова Верховного Суду України від 25.05.2004 у справі №14/278).

Зважаючи на це касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи з достовірністю встановити наявність чи відсутність пропуску строку позовної давності по первісному позову, підстав для його відновлення тощо.

Крім того, визнавши недійсним з моменту укладення оспорюваний договір, суд першої інстанції помилково відмовив у зустрічному позові про розірвання цього ж договору, оскільки розірвати в судовому порядку можна тільки чинний (дійсний) договір. В зв'язку з цим при новому розгляді справи суду слід також врахувати наведене.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1.Касаційну скаргу ВАТ "Холдингова компанія "Краян" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2006 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі №25/96-06-2358 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

2.Доручити господарському суду Одеської області вжити відповідних процесуальних заходів для залучення АТ "Стіл Трейдинг" до участі у даній справі в якості третьої особи.