Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2006р. у справі № 17/346 (суддя Кролевець О.А.) позов задоволено повністю: визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Ч", розташованої за адресою: смт. Форос, Фороський узвіз, 1, укладений між Державним підприємством "Укрінвестбуд" та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" 29.04.2004 року, посвідчений Єпіфановим Ю.О., приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, Автономної Республіки Крим, зареєстрованим в реєстрі №3087; стягнуто з Державного підприємства "Укрінвестбуд" Державного управління справами Президента України на користь Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" на користь Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. (судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Кошіль В.В.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано: в позові Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" –відмовлено; стягнуто з Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" на користь Державного підприємства "Укрінвестбуд" Державного управління справами 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу; стягнуто з Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" на користь Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу.

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі № 17/346, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2006р. у справі № 17/346 залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу тим, що при винесенні постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і тому зазначена постанова підлягає скасуванню.

Відповідач –2 у відзиві на касаційну скаргу просить залиши постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі № 17/346 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідач –1 відзив на касаційну скаргу не надав та не скористався наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Управлінням справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Спільним українсько-американським підприємством "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" 09.03.2000р. було укладено договір № 22 оренди нерухомого майна (далі - Договір). Відповідно до умов Договору позивачу було передано в строкове платне використання нерухоме майно-корпус №6 санаторно-медичного підприємства "Санаторно-курортний корпус "Форос" для використання в цілях організації відпочинку громадян. До складу переданого в оренду майна входить окремий триповерховий будинок, а також незавершена будівництвом прибудова. Загальна площа оренди: 2201,4 кв.м.

В п.8.1 Договору сторони передбачили, що строк дії цього Договору становить 25 років.

Крім того, рішенням Фороської селищної ради м. Ялти №15 від 22.03.2001р. позивачу було надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку в смт. Форос СКК "Форос", загальною площею 0,3960га для реконструкції та експлуатації 6-го корпусу СКК "Форос" під туристичний готель, в тому числі, по угіддям –землі оздоровчого призначення, які використовуються для охорони здоров'я (графа 43, ф-6-зем), із земель Фороської селищної ради –для комерційного призначення (графа 42, ф-6-зем).

18.04.2001р. за рішенням Виконавчого комітету Фороської селищної ради № 39 позивачу було надано дозвіл на проектування та реконструкцію 6-го корпусу СМП СКК "Форос".

06.09.2002р. було видано розпорядження №405, яким корпус № 6 СКК "Форос" було передано з балансу Державного підприємства "Санаторій "Форос" на баланс ДП "Укрінвестбуд", якому рішенням Виконавчого комітету Фороської селищної ради №121 (3) від 11.04.2003р. надано дозвіл на виконання проектно-дослідних робіт по будівництву спального корпусу на місці корпусу №6 СКК "Форос" та зобов'язано здійснювати роботи по зносу зазначеного корпусу у відповідності до встановленого порядку.

Господарським судом Автономної Республіки Крим 15.05.2003р. у справі №2-1/8394-2003 винесено ухвалу про заборону ДП "Укрінвестбуд", а також іншим особам вчиняти дії по демонтажу корпусу №6 СКК "Форос" та видано відповідний наказ, яким, зокрема, зобов'язано Відділ державної виконавчої служби м. Ялта виконати даний наказ шляхом виїзду державного виконавця на місце виконання робіт, складання опису стану корпусу № 6 СКК "Форос" на дату виконання наказу.

16.05.2003р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби м. Ялта було складено Акт, в якому зазначено, що корпус № 6 СКК "Форос" складається з трьох поверхів, демонтовано покрівлю, віконні та дверні блоки, збита штукатурка з внутрішньої сторони будинку, демонтовано перегородки. Цілісність будинку по периметру не порушена.

Комунальним підприємством Ялтинське Бюро технічної інвентаризації 16.04.2004р. виготовлено Технічний паспорт (складений відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (z0582-01) , затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001р.) на виробничу будівлю літ. "Ч" в смт. Форос, Фороський узвіз,1. З даного Технічного паспорту вбачається, що основна частина будівлі та три відкриті веранди представляють собою бутовий фундамент, а інші конструктивні елементи, як то стіни, покрівля, перекриття, підлога, електро та водопровід і каналізація відсутні.

Фундаментом, в тому числі бутовим, відповідно до зазначеної вище Інструкції (z0582-01) , визнається підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його надземної частини на грунт, тобто це є лише конструктивний елемент будинку.

Про те, що будівлю літ. "Ч" в смт. Форос, Фороський узвіз,1 розібрано до фундаменту, про відсутність будівельних матеріалів на ділянці, та про відсутність конструкції будинку свідчить також Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004р. складений Головою Фороської селищної ради Хабло В.М. в присутності інших осіб.

При цьому, 29.04.2004р. між Державним підприємством "Укрінвестбуд" та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" був укладений договір купівлі-продажу, який в свою чергу посвідчив приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим Єпіфанов Ю.О.

Згідно із умовами Договору купівлі-продажу, відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив нежитлову будівлю літ "Ч" загальною площею 944,40кв.м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, Фороський узвіз,1 (далі –об'єкт продажу), ціна об'єкту становить 241970,00грн.

Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, видане 27.04.2004р. Державним управлінням справами (ДУС) Президента України на підставі Розпорядження Керівника ДУС Президента України від 27.04.2004р. №245, зареєстрованого Ялтинським БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2004р. за реєстровим № 5658767, свідчить про те, що об'єкт продажу належить відповідачу-1.

Відповідно до п. 1.2 Договору купівлі-продажу право власності на об'єкт продажу переходить до відповідача-2 після державної реєстрації цього Договору, а передача об'єкта продажу здійснюється протягом трьох днів після повного розрахунку між сторонами та оформлюється Актом прийому-передачі (п.3.1).

30.04.2004р. за Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" Ялтинським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право приватної власності.

Постановою Алупкінського МВВС ЯГУ МВС України в АР Крим від 22.07.2005р. про відмову у порушенні кримінальної справи встановлено, що позивач отримав в оренду будівлю літ "Ч" в смт. Форос, Фороський узвіз, 1 та землю, призначену для обслуговування цього корпусу, підготував проект реконструкції зазначеної будівлі, який був схвалений Ялтинською міською радою, та здійснив значні матеріальні затрати. Також в постанові зазначено, що будівля літ "Ч" була зруйнована в 2003р.

Проте, в ході перегляду справи в апеляційному порядку апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

На час перегляду справи в суді апеляційної інстанції умови Договору купівлі-продажу виконані повністю, Державне підприємство "Укрінвестбуд" продало, а Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" купило нежитлову будівлю літ. "Ч", що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, Фороський узвіз,1.

Проте, з таким висновком апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Так, ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за правовою природою спірний договір є Договором купівлі-продажу, а тому, в силу ст. 203 ЦК України, його зміст повинен відповідати вимогам Глави 54 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ст. 655 ЦК України, договір купівлі-продажу є предметний, оскільки за таким договором може бути продане тільки реально існуюче майно.

Предметом договору купівлі-продажу, згідно із ст. 656 ЦК України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

При цьому, в ході здійснення судового провадження було встановлено, що будівля літ "Ч" в смт. Форос, Фороський узвіз, 1, яка становить предмет договору купівлі-продажу, була знищена до фундаменту, про що свідчать матеріали справи.

Слід також зазначити, що згідно із п.3 Класифікатора державного майна, будівлею визнається споруда, яка складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Натомість, з Технічного паспорту на виробничу будівлю літ "Ч" в смт. Форос, Фороський узвіз, 1, як встановлено судами, вбачається, що основна частина будівлі та три відкриті веранди представляють собою лише бутовий фундамент.

Отже, враховуючи те, що сторони в Договорі купівлі-продажу предметом визначили неіснуючу будівлю, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий суд дійшов обргунтованого висновку стосовно того, що спірний договір суперечить нормам ст.ст. 655, 656 ЦК України, а тому в силу ст. 215, 236 зазначеного Кодексу, даний договір є недійсним з моменту його вчинення у зв'язку із недодержанням в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив ще й те, що докази, на які посилається позивач, а саме Акт державного виконавця Ялтинського міського відділення БТІ від 16.05.2003р., Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004р., рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №121 (3) від 11.04.2003р. та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.07.2005р. не підтверджують факт наявності чи відсутності будівлі на момент її продажу, зазначивши при цьому, що особи які підписували Акти не мали на це відповідних повноважень.

Однак, колегія суддів також не може погодитись з цим висновком суду апеляційної інстанції, оскільки державний виконавець під час складання Акта від 16.05.2003р. діяв відповідно до п.5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 (z0865-99) та у відповідності до наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2003р. у справі № 2-1/8394-2003. Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004р. складений уповноваженими особами, які діяли в межах наданої їм законом компетенції та у відповідності до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.07.2005р., то вона складена відповідно до ст. 99 Кримінально-процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що зазначені вище документи видані державними органами в межах їх компетенції, не скасовані, а отже є дійсними, а тому відповідно до ч.5 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, зазначені факти не потребують свого доведення при розгляді справи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що господарський суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового скасування рішення господарського суду першої інстанції, який всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, касаційна скарга Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.6 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року у справі № 17/346 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2006 року у справі № 17/346 залишити без змін.