ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 р.
№ 10/187-ПД-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Т.Б. Дроботової,
суддів :
Н.О. Волковицької, Л. I. Рогач
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від
27.10.2006р.
у справі
№ 10/187-ПД-06 господарського суду Херсонської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс
"Бригантина"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон"
про
розірвання договору
за участю представників:
позивача
Веліканов С.В., дов. від 08.12.2006р.
відповідача
Сядро О.В., дов. від 04.08.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс
"Бригантина" звернулось до господарського суду Херсонської області
з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон" з
огляду на прийняття рішення про вибір нового реєстроутримувача та
передачу йому реєстру власників цінних паперів на підставі
укладеного договору.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання на
підставі статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
про вжиття заходів до забезпечення позову
шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по наданню
послуг по формуванню, веденню та відчуженню іменних цінних паперів
Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс
"Бригантина".
Ухвалою господарського суду Херсонської області від
02.08.06р. (суддя Александрова Л.I.) порушено провадження по
справі та задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом
заборони відповідачу вносити зміни до реєстру власників іменних
цінних паперів ВАТ "Готельний комплекс "Бригантина"; в частині
забезпечення позову ухвалу вмотивовано тим, що незабезпечення
позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення
господарського суду.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
27.10.2006р. (головуючий - Мірошниченко М.В., судді
Кричмаржевський В.А., Радченко О.П.) ухвалу місцевого суду
залишено без змін; при цьому апеляційний господарський суд вказав,
що, застосовуючи заходи до забезпечення позову у вигляді заборони
відповідачу вносити зміни до реєстру власників іменних цінних
паперів, місцевий господарський суд виходив із суті та змісту
позовних вимог з метою уникнення можливого порушення в
майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів попередніх
інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду повністю та ухвалу місцевого
господарського суду в частині застосованих заходів забезпечення
позову.
При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права, а
саме статей 317 та 319 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
статей 66 та 67 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зазначаючи при цьому, що ці заходи перешкоджають
власникам цінних паперів розпоряджатись їх власністю та стосуються
суті господарської діяльності відповідача; ухвала господарського
суду не містить обгрунтування, яким чином реєстр власників цінних
паперів може зникнути чи пошкодитись на момент виконання рішення
суду, застосовані заходи не стосуються предмета позову.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, усно в судовому
засіданні відхилив доводи касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення
представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї
ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти
певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються
предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого
документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у
безспірному порядку.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших
заходів належить господарському суду, який виходить із предмету
спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог
статті 33 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
повинна довести його необхідність та адекватність.
Пунктом 1.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з
цінних паперів і фондового ринку від 26 травня 1998 N60,
передбачено, що систему реєстру власників іменних цінних паперів
становить сукупність даних, зафіксованих у паперовій та /або
безпаперовій формі (у вигляді записів в електронних базах даних),
що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі
власників, номінальних утримувачів, заставодержателів та емітента,
а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім'я, облік
всіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів,
одержання та надання інформації цим особам, складання реєстру
власників іменних цінних паперів.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, п.1.2 Положення "Про порядок
ведення реєстрів власників іменних цінних паперів" вибір
реєстроутримувача та рішення про передачу ведення реєстру
власників іменних цінних паперів приймаються виключно загальними
зборами емітента, при цьому умови договору на ведення реєстру з
реєстроутримувачем затверджуються загальними зборами акціонерів
або спостережною радою емітента в порядку, визначеному статутом
останнього.
У разі зміни або розірвання договору в судовому порядку
зобов'язання сторін за договором змінюються або припиняються з
моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору
законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, предметом позову є розірвання договору та
зобов'язання відповідача передати реєстр власників цінних паперів;
таким чином підставою знаходження реєстру власників іменних цінних
паперів у відповідача та виконання відповідачем функцій
реєстроутримувача є чинний до прийняття судового рішення договір.
Для визначення наявності підстав застосування заходів
забезпечення позову та обрання способу забезпечення позивачу
належало довести, а судам належало з'ясувати та обгрунтувати, яким
чином діяльність відповідача по внесенню змін до системи реєстру
іменних цінних паперів може утруднити виконання рішення згідно зі
заявленими позовними вимогами, унеможливити розірвання договору чи
передачу реєстру (в разі задоволення позову).
Однак клопотання позивача про забезпечення позову, ухвала
господарського суду першої інстанції та постанова апеляційної
інстанції не містять доводів, припущень чи обгрунтувань, що
обумовлюють необхідність застосування заходів забезпечення позову
до вказаного предмету позову та обгрунтовують обраний судом спосіб
забезпечення.
Натомість висновок суду апеляційної інстанції про вжиття
заходів забезпечення позову з метою уникнення в майбутньому
порушення прав та охоронюваних інтересів позивача суперечить
приписам статті 66 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
про підстави застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, судова колегія погоджується з доводами
касаційної скарги про те, що ухвала місцевого господарського суду
про застосування заходів забезпечення позову не містить викладення
обставин, що, згідно з вищевказаними нормами законодавства, є
підставами забезпечення позову, та не обгрунтовує припущення про
унеможливлення виконання рішення суду внаслідок внесення змін до
системи реєстру цінних паперів за цивільно-правовими угодами.
Переглядаючи ухвалу відповідно до вимог статті 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційний господарський суд на вказане порушення уваги не
звернув та не усунув його.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
обгрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не
відповідають за вище вказаних підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Таліон" задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
27.10.2006р. та ухвалу господарського суду Херсонської області
від 02.08.2006р. в частині заборони відповідачу вносити зміни до
реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Готельний комплекс
"Бригантина" у справі 10/187-ПД-06 господарського суду Херсонської
області скасувати.
Справу передати до господарського суду Херсонської області
для здійснення провадження.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач