ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2007 Справа N 09/2611
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйов О. В.–головуючий
Полянський А. Г.
Коробенко Г. П.
за участю представників:
Позивача Гордієнко В.І. –довіреність в справі
Прокурора не з’явився
Відповідача Кушнір С.В. - довіреність в справі
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну Черкаської обласної спілки споживчих
скаргу товариств
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29.09.2006 року
по справі № 09/2611 Господарського суду
Черкаської області
за позовом Військового прокурора Черкаського
гарнізону в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
До Черкаської обласної спілки споживчих
товариств
Про стягнення 390308,14 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006 року
касаційна скарга Черкаської обласної спілки споживчих товариств
була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 11 год.
30 хв. 16.01.2007 року.
16.01.2007 року в засіданні касаційної інстанції оголошувалась
перерва до 30.01.2007 року відповідно до ст. 77, 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін в судовому засіданні 30.01.2007 року було
оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого
господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду
Черкаської області звернувся тимчасово виконуючий обов’язки
військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України з позовом про стягнення з
Черкаської обласної спілки споживчих товариств договірних
санкцій за порушення строків поставки продовольства для
державних потреб за договором № 246/1/1/05/64-Д.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.07.2006
року (суддя Курченко Н.М.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.09.2006 року (судді Рудченко С.Г., Федоров М.О.,
Фаловська І.М.), апеляційна скарга Міністерства оборони України
та апеляційне подання військового прокурора Черкаського
гарнізону в інтересах держави в собі Міністерства оборони
України на рішення Господарського суду Черкаської області від
18.07.2006 pоку по справі № 09/2611 задоволені частково: рішення
Господарського суду Черкаської області від 18.07.2006 року по
справі № 09/2611 скасовано повністю, прийняте нове рішення, яким
позовні вимоги військового прокурора Черкаського гарнізону в
інтересах держави в особі Міністерства оборони України
задоволені частково, а саме: стягнуто з Черкаської обласної
спілки споживчих товариств на користь Міністерства оборони
України за прострочення строків поставки продукції понад 30 днів
відповідно до умов договору № 246/1/1/05/64-Д штрафні санкції у
сумі 109286,74 грн., в іншій частині позову - відмовлено.
Мотивуючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції
зазначив, що відповідачем не поставлено продукцію на виконання
умов договору, чим порушено зобов’язання, а тому відповідно до
пункту 6.2 договору відповідач повинен сплатити пеню у розмірі
0,1 відсотків вартості непоставленої продукції, а за порушення
понад 30 діб додатково стягується штраф у розмірі 7%.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за
порушення строків поставки продукції, суд апеляційної інстанції
послався на те, що оскільки позовні вимоги ґрунтуються саме на
факті непоставки продукції, підстави для стягнення пені за
договором відсутні.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційної інстанції,
Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29.09.2006 року по справі № 09/2611
скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від
18.07.2006 року –залишити без змін.
В касаційній скарзі Черкаська обласна спілка споживчих товариств
вважає, що апеляційним господарським судом неправильно
застосовані норми матеріального та процесуального права.
Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду
наданий не був, що, в силу положень статті 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не перешкоджає перегляду судового рішення, що
оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, між
Міністерством оборони України (замовник по договору, позивач у
справі) та Черкаською обласною спілкою споживчих товариств
(постачальник по договору, відповідач у справі) 16.05.2005 року
відповідно до рішення тендерного комітету замовника укладено
договір № 245/1/1/05-64-Д про поставку продовольства для
державних потреб (за кошти Державного бюджету України).
За умовами договору Черкаська обласна спілка споживчих товариств
зобов’язалась поставити продовольство для потреб Міністерства
оборони України у асортименті, кількості, у строки (терміни) і
за цінами згідно з положеннями договору. Згідно додатку до
договору відповідач повинен був поставити 150,0 тонн м’яса
яловичини до 20.06.2005 року. Згідно п. 1.1. договору, строк
поставки інший –до 25.06.2005 року. Поставка м’яса проводиться
по ціні 11315,00 грн. за тону без податку на додану вартість.
Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки за фактично поставлену
продукцію здійснюються протягом 45 банківських днів за умов
надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони
України за даним кодом видатків з дати надання постачальником до
Департаменту тилу Міністерства оборони України належним чином
оформлених документів, передбачених договором.
25.07.2005 року сторони склали двосторонній акт звірки виконання
зобов'язань по договору, відповідно до якого поставлено 35,01700
тонн м'яса, за яке оплачено 475,460840 тис. грн. В акті
зазначено, що з моменту його підписання постачальник втрачає
право на поставку продукції. Акт підписаний: від Замовника -
начальником фінансово-економічного управління МО України,
начальником відділу обліку та звітності фінансово-економічного
управління, начальником відділу з економічної та договірної
роботи з закупівлі СВТ та матеріальних ресурсів
фінансово-економічного управління та погоджений начальником
Адміністративного управління МО України; від Постачальника -
керівником та головним бухгалтером.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій також
встановлено, що 07.12.2005 року та 30.12.2005 року сторони
уклали аналогічні Договори на поставку продовольства для
державних потреб (за кошти Державного бюджету України) за
№№ 251/4/2/05/14, 251/4/2/05/52 з іншими умовами щодо кількості,
ціни, строків поставки.
26.01.2006 року сторони склали акт звіряння розрахунків по
спірному договору, відповідно до якого розходження сум щодо
розрахунків відсутнє, договір визнаний закритим. Акт підписаний:
від Замовника - заступником Міністра оборони України та
начальником фінансово-економічного управління МО України; від
Постачальника - керівником та головним бухгалтером.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших
вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 цього кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
зокрема,
встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін)
його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 604 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що зобов’язання припиняється за домовленістю
сторін.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з
порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне
виконання). Правові наслідки порушення зобов’язання
регламентовані статтею 611 вказаного кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
а саме,
у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки,
встановлені договором або законом.
Проте, судами не було з’ясовано питання, що саме стало підставою
для звернення з позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі
390308,14 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції
виходив з вимог пункту 6.2. зазначеного договору, яким, зокрема,
передбачено, що за відмову від поставки або не поставку
(недопоставку) продукції з постачальника стягується штраф у
розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої)
продукції.
Згідно пункту 3 статті 551 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, розмір
неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно
перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які
мають істотне значення.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на неможливість
виконання зобов’язань внаслідок зміни цін на відповідному ринку
товарів. Разом з тим відповідач стверджував, що позивач не
отримав збитків внаслідок невиконання спірного договору,
оскільки в подальшому між сторонами були укладені інші договори,
предметом яких є поставка товарів на користь позивача
відповідачем.
Зазначені обставини можуть свідчити про те, що порушення
зобов’язань відповідачем не потягли значних збитків для
позивача. Однак зазначені обставини не були предметом судового
розгляду, що свідчить про неповне з’ясування обставин справи, і,
відповідно, є порушенням приписів ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що стало наслідком незастосування до спірних
правовідносин норм матеріального права (ст. 551 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
), які підлягають застосуванню.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду, або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського
суду Черкаської області.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати обставини
справи, об’єктивно оцінити докази, що мають значення для
розгляду справи і вирішити спір по суті.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств
задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.09.2006 року по справі № 09/2611 Господарського суду
Черкаської області та рішення Господарського суду Черкаської
області від 18.07.2006 року по справі № 09/2611 скасувати.
Справу № 09/2611 передати на новий розгляд до Господарського
суду Черкаської області.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. П. Коробенко