ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа N 30/229
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 29.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С.В., Кота О.В., за
участю представників сторін: позивача - Коваля Ф.Ф. дов. від
16.09.2004 року N 8716, відповідача - Андрусенка В.В. дов. від
17.01.2007 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу приватного підприємця Бєлєва О.Є. на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня
2006 року у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом приватного підприємця Бєлєва О.Є. до дослідного
господарства "Руно" про стягнення боргу, У С Т А Н О В И В:
У травні 2004 року приватний підприємець Бєлєв О.Є. звернувся
до суду з позовом про стягнення боргу до дослідного господарства
"Руно".
Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання
розрахуватися за одержані послуги з сільгоспробіт за договорами
від 25 квітня 2000 року та від 7 липня 1999 року N 16, просив
стягнути з дослідного господарства "Руно" борг у натуральному
вимірі - 611,064 т пшениці 3-го класу на суму 365441,92 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
8 липня 2004 року у позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17 травня 2006 року рішення суду скасовано частково.
З відповідача на користь позивача стягнено 105728 кг зерна
пшениці 3-го класу на суму 63401 гривню.
В іншій частині рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення
і прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне застосування
судами ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
положення ЦК України застосовуються до тих прав
і обов'язків, що ... продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, 25 квітня 2000 року між сторонами
укладено договір оренди трактора, за п.2.2 якого відповідач
зобов'язався оплатити за роботу трактора із розрахунку: 160 кг
пшениці 3-го класу за кожний зораний гектар.
25 квітня 2000 року трактор передано позивачу.
Згідно акту виконаних робіт від 14 червня 2000 року трактором
зорано 660,8 га землі відповідача.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
обґрунтованого висновку про невиконання відповідачем зобов'язання
розрахуватися за договором від 25 квітня 2000 року, правильно
застосував ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і стягнув борг.
Однак висновки суду апеляційної інстанції про відмову в решті
позову є непереконливими, а тому повністю з ними погодитись не
можна.
Так, суд встановив, що 7 липня 1999 року сторони уклали
договір N 16 збирання сільськогосподарських культур комбайном
"Дон 1500", за яким відповідач зобов'язався оплатити позивачу
виконані роботи зерном пшениці 3-го класу із розрахунку 7 ц за
1 зібраний га.
Строк розрахунку сторони у договорі не визначили.
Місцевий господарський суд і суд апеляційної інстанції
відмовили в позові в цій частині з тих мотивів, що строк
зобов'язання не визначений, а позивач з вимогою про оплату не
звернувся.
Проте, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не з'ясував, чи виник борг за цим договором і в
якому розмірі, не перевірив доводи сторін у повному обсязі в цій
частині, зокрема, залишив поза увагою ту обставину, що позовна
заява до суду містить вимогу сплатити борг і направлена саме
відповідачу.
З огляду на те, що зазначені обставини є істотними для
юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати
законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа -
передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в
іншому складі суду.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін,
встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно
до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17 травня 2006 року і рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 8 липня
2004 року.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської
області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т.Козир
Судді С.Владимиренко
О.Кот