ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа N 29-5/238-05-9137 ( rs292154 ) (rs292154)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 29.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.11.06
у справі N 29-5/238-05-9137 господарського суду Одеської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
до
Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника
"Центральне"
про стягнення 5511 грн.
за участю представників від:
позивача - Мамчур І.В. (дов. від 03.01.07)
відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.02.06
відмовлено ВАТ "Одесаобленерго" до КП ДЕЗ "Центральна" про
стягнення збитків. Постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 21.12.06 а рішення господарського суду від
13.02.06 залишене без змін.
ВАТ "Одесаобленерго" вважає, що оскаржувані судові акти
винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права,
а тому просить скасувати рішення господарського суду Одеської
області від 13.02.06 та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 21.11.06 та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових актів, на думку скаржника,
є невірне застосування положень п.4 ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. При винесенні
оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом порушено
норми ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України. Крім
того, суди першої та апеляційної інстанцій, в порушення норм
процесуального права щодо повного та всебічного розгляду обставин
справи, не зобов'язали відповідача надати у судове засідання
документальне підтвердження того, що його внутрішньобудинкові
електричні мережі знаходяться в справному стані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши
на підставі встановлених в ній фактичних обставин - правильність
застосування судом норм матеріального та процесуального права при
прийнятті оскаржуваних судових актів, колегія суддів приходить до
висновку про необґрунтованість касаційної скарги з наступних
підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах,
що рішенням місцевого суду Приморського району м. Одеси від
16.04.04 встановлено факт вчинення протиправних дій щодо подачі
електричної енергії понад встановленої норми в будинок N 21 по
вул. Градоначальницьків, та стягнуто з ВАТ "Одесаобленерго" на
користь громадянки Червоної Л.П. матеріальну та моральну шкоду в
розмірі 5511 грн.
В той же час, між ВАТ "ЕК Одесаобленерго" та
КП "ДЕЗ "Центральний" укладений договір N 4 від 15.01.03 про
розрахунок житлових організацій та ВАТ "ЕК Одесаобленерго" та
Центральним РЕМ за обслуговування внутрішньобудинкових систем
електропостачання. За умовами даного договору, замовник (позивач)
доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання
щодо надійної передачі електричної енергії, яку постачає замовник
у квартири та інші приміщення житлового фонду виконавця по його
внутрішньобудинковим електромережам від лінії розподілу
електромереж між ними до електролічильника споживача, та виконує
комплекс робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових
електромереж і електрообладнання.
За умовами договору на постачання електроенергії N 9592 від
05.01.04, укладеного між сторонами, ВАТ "Одесаобленерго"
(постачальник) постачає електричну енергію КП "ДЕЗ Центральне"
(споживачу) на житлові будинки м. Одеси безперервно і належної
якості, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі
згідно з умовами цього договору. Відповідно до п.2.1.2 договору,
постачальник електричної енергії зобов'язаний постачати
електроенергію в межах дозволеної потужності, а також з
дотриманням граничних показників якості електричної енергії,
визначених державними стандартами на межі балансової належності.
Правовою підставою для висновку судів першої та апеляційної
інстанцій щодо безпідставності заявленого позову є наявність того
факту, що електроенергія підвищеної напруги була подана в житлові
будинки, що свідчить про наявність аварії не у
внутрішньобудинковій електромережі. Обов'язок відшкодування
збитків визначений ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
. Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд
апеляційної інстанції, базований на тому, що вина відповідача у
спричиненні шкоди відсутня.
Відповідно до ст. 276 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання
електроенергетики від 07.31.96 N 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, якість
електричної енергії повинна відповідати вимогам, визначеним
Державним комітетом України з питань технічного регулювання та
споживчої політики загальних показників якості електричної енергії
і показників нормальних допустимих та граничнодопустимих норм
якості електричної енергії, у разі дотримання яких, забезпечується
електромагнітна сумісність електричних мереж електропередавальної
організації та електроустановок споживачів електричної енергії.
Відповідно до п.5.13 ч.5 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, споживач має
право на відшкодування, згідно з законодавством України, збитків,
завданих внаслідок порушення його прав. Рішенням Приморського
районного суду м. Одеси від 16.04.04 визнано факт протиправних дій
щодо подачі електричної енергії понад встановлені норми.
Згідно частини четвертої статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення суду з
цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору. Отже, встановлення іншим судом при
розгляді спору, в якому брав участь позивач та досліджувалися
обставини спричинення шкоди, встановлення вини заподіювача,
колегія розглядає як преюдиційний факт при розгляді даного спору.
Виходячи зі змісту ст. 623 і ст. 22 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 225 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, підставою виникнення цивільно-правової
відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій особи, яка
завдала шкоду, причинний зв'язок між ними та наявність вини
заподіювача шкоди. Відсутність вини в діях відповідача, як
складової цивільного правопорушення унеможливлює відповідальність
відповідача.
Твердження скаржника про допущенні порушення норм
матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами
справи та встановленими фактами в рішеннях судів першої та
апеляційної інстанцій. Судові рішення, які постановлено по справі
відповідають вимогам закону, а отже, підстав для їх скасування не
вбачається.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
Енергопостачальної компанії "Одесаобленерго" залишити без
задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 21.11.06 по справі N 29-5/238-05-9137 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко