ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа N 17/247 ( rs139031 ) (rs139031)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ходаківська І.П.
судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги ДП “Донецька залізниця”
у справі господарського суду Донецької області
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 14.11.2006 року
за позовом ДП “Донецька залізниця”
До ВАТ “Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
ДП “Донецька залізниця” звернулось до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного
товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”
про стягнення вартості голографічних захисних елементів на
перевізні документи в сумі 14449,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані обов’язком відповідача по сплаті
залізниці вартості комплекту перевізних документів з врахуванням
вартості голографічних захисних елементів.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.09.2006
року у справі № 17/247, залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року у даній
справі, у задоволені позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивачем не доведено, що Статутом залізниць
України, Тарифним керівництвом або іншими нормативними актами
передбачено включення у вартість комплекту перевізних документів
вартості голографічних захисних елементів.
Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою у даній
справі, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а
позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що судами
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, а саме, ст. 23 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
Указ Президента України від 15.11.00 р. № 1239/2000,
( 1239/2000 ) (1239/2000)
Постанови Кабінету Міністрів України № 171 від
24.02.01 р.( 171-2001-п ) (171-2001-п)
та № 932 від 05.07.02р.,
( 932-2002-п ) (932-2002-п)
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,
знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити,
враховуючи наступне.
Як встановлено господарськими судами, Донецькою залізницею на
підставі накопичувальних карток №№ 1601073, 2001097, 0162182,
270281 було нараховано ВАТ “Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча” додаткові збори на суму 14449,50 грн., що
складають вартість голографічних захисних елементів на
перевізних документах (залізничній накладній).
Накопичувальні картки відповідачем підписані з застереженнями
такого змісту: “Нормативними транспортними документами збори за
голограми не передбачені. Сума нарахована безпідставно і
відхиляється повністю”.
Частиною 7 ст. 23 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
та
п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що
станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів
перевізних документів) за плату згідно з тарифом.
Проаналізувавши норми права, які підлягають застосуванню під час
вирішення даного спору, господарські суди 1-ї та 2-ї інстанції
дійшли правильного висновку щодо відмови в позові на підставі
ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки ні Статутом залізниць
України, ( 457-98-п ) (457-98-п)
ні Тарифним керівництвом ні будь якими
іншими нормативними актами включення у вартість комплекту
перевізних документів вартості голографічних захисних елементів
та подальшу сплату відправником вантажу вартості таких захисних
елементів не передбачено.
Посилання заявника касаційної скарги на Указ Президента України
№ 1239 від 15.11.2000р. “Про захист документів і товарів
голографічними захисними елементами” ( 1239/2000 ) (1239/2000)
і видані на
його виконання Постанови Кабінету Міністрів України від
24.02.2001р. № 171 “Про затвердження Положення про порядок
голографічного захисту документів і товарів” ( 171-2001-п ) (171-2001-п)
та
Постанови від 05.07.2002р. № 932 “Про затвердження переліків
документів і груп товарів, які підлягають захисту голографічними
елементами”, ( 932-2002-п ) (932-2002-п)
як на підставу стягнення з
відповідача вартості голографічних захисних елементів, є
помилковими, оскільки зазначеними нормами не встановлюється
обов’язок вантажовідправника щодо сплати вартості голографічних
захисних елементів на перевізних документах разом з оплатою
тарифу за комплект таких перевізних документів чи на підставі
накопичувальних карток.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального
та процесуального права, а тому не можуть впливати на
правильність та законність судового рішення.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає судові рішення
такими, що відповідають чинному законодавству України і
обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.11.2006 року залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко