ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа N 12/105-9/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Козир Т.П. ,
суддів Владимиренко С.В.,
Кота О.В.,
розглянувши касаційну Відкритого акціонерного товариства
скаргу “Добробут“
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від
6.02.2006 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.10.2006 року
у справі № 12/105-9/14
За позовом ВАТ “Добробут” (далі –Товариство)
До ТОВ “Брокерська контора “Декра” (далі
–Контора)
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників:
позивача – Ярицького Л.І.;
відповідача – Осінчука В.Б.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство звернулося до господарського суду Івано-Франківської
області з позовом до Контори про визнання недійсним договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2000 року та
додатку до нього від 5.12.2001 року, укладеного з Конторою.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
6.02.2006 року (судді Фанда О.М., Шелест С.Б., Деделюк Б.В.) в
позові Товариству відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.10.2006 року (судді Онишкевич В.В., Скрутовський П. Д., Слука
М.ЄГ.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого
та постанову апеляційного господарських судів, оскільки ними
невірно застосовані норми матеріального та процесуального права
та прийняти нове рішення.
Як встановлено господарськими судами, 28.12.2000 року між
Товариством та Конторою укладено договір купівлі-продажу
нежитлового приміщення за № 11/00/В на 1-му поверсі гуртожитку
по вул. Дністровській, 49/2 в м. Івано-Франківську, площею
113 кв.м. , чотири кімнати вартістю 36 000 грн.
5.12.2001 року сторонами укладено додаток до згаданого вище
договору, відповідно до якого було частково змінено умови
договору, відповідно до яких покупець придбав нежитлове
приміщення в м. Івано-Франківську по вул. Дністровській, 49/2,
площею 133,8 кв.м. на першому поверсі за ціною 48 168 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірний договір укладено
Товариством з Конторою та підписаний від імені продавця головою
правління товариства Касічником В.С. з перевищенням повноважень,
визначених установчими документами, а саме за відсутності,
всупереч Статуту згоди загальних зборів акціонерів про
відчуження нерухомого майна на суму, що перевищує 10% статутного
фонду.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює
керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший
орган, передбачений статутом. Правління діє від імені
акціонерного товариства в межах, передбачених Законом України
“Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
і статутом
акціонерного товариства. Статтею 48 зазначеного закону
передбачено, що голова правління акціонерного товариства вправі
без довіреності здійснювати дії від імені товариства.
Згідно із статтею 62 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угода,
укладена однією особою (представником) від імені другої особи
(яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на
довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо
створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку
представляють. Статтею 63 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що угода, укладена від імені другої особи особою,
не уповноваженою на укладення угоди, або з перевищенням
повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і
обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого
схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою,
яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Господарськими судами встановлено, що Конторою повністю сплачено
кошти за придбане приміщенні і вказані кошти прийняті
Товариством, що є фактично схваленням спірної угоди.
Згідно з пунктом і) статті 41 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
до компетенції загальних зборів
віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що
перевищує вказану в статуті товариства. Слід підкреслити, що
цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх
затвердження. Оскільки, господарськими судами з'ясовано, що
установчими документами акціонерного товариства право
виконавчого органу товариства (голови правління) на укладення
спірного договору обмежено не було, тобто голова правління
підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам
лише факт не затвердження загальними зборами договору після його
підписання не може бути підставою для визнання договору
недійсним.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в
порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали
справи в їх сукупності і підставно застосовано норми
процесуального та матеріального права.
Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
6.02.2006 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.10.2006 року у справі № 12/105-9/14
залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства “Добробут” –без задоволення.
Головуючий суддя Т. Козир
судді С. Владимиренко
О. Кот