ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.01.2007                               Справа N 6/274-06-6749
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді  Козир Т.П.
суддів              Кота О.В.
                    Владимиренко С.В.
розглянувши         Відкритого акціонерного товариства по
касаційну скаргу    газопостачанню та газифікації “Одесагаз“
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
                    10.10.2006 року
у справі            № 6/274-06-6749
за позовом          Відкритого акціонерного товариства по
                    газопостачанню та газифікації (далі -
                    ВАТ)“Одесагаз“
До                  Товариства з обмеженою відповідальністю
                    (далі - ТОВ) “ГЕРЦ“
 
Про   Розірвання договору та стягнення 416 363,17 грн.
 
за участю представників:
позивача – Бацуєва В.В.;
відповідача – Черкеза Д.Є.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  21.08.2006
року  (суддя  Демешин  О.А.) в позові ВАТ “Одесагаз”  відмовлено
повністю.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
10.10.2006 року (судді Разюк Г.П. , Колоколов С.І., Петров М.С.)
рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
 
ВАТ  “Одесагаз” звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого
та  постанову  апеляційного господарських судів,  оскільки  ними
невірно застосовані норми матеріального та процесуального  права
та прийняти нове рішення.
 
Як  встановлено господарськими судами, 24.11.2000 року  між  ТОВ
„ГЕРЦ”   (Виконавець)  та  ВАТ  „Одесагаз”  (Замовник)  укладено
договір  №   02-001-24/1 про надання послуг, згідно  умов  якого
Виконавець  надає  Замовнику  послуги  автоматизованої   системи
обліку комунальних платежів (АСОКП) по організації приймання  та
обліку  платежів населення в пунктах розрахунку АСОКП за  надані
Замовником послуги.
 
Строк  дії договору встановлено до 31.12.2003 року (п.  6.1).  В
подальшому термін дії продовжується на 5 років, якщо ні одна  із
сторін  в  строк не пізніше одного місяця до закінчення  терміну
дії  цього договору не заявить письмово про свій намір розірвати
його.  Оскільки до 30.11.2003 року позивачем не заявлено  вимогу
про  розірвання договору, господарські суди обґрунтовано прийшли
до висновку про дію договору до 31.12.2008 року.
 
Пунктом 2.2.1 договору встановлений обов’язок Виконавця надавати
платнику    інформацію   про   заборгованість   і    нарахування
попереднього  місяця  за  послуги, надані  Замовником,  а  також
надавати замовнику, у відповідності з Регламентом, дані про суми
платежів, які надійшли на адресу Замовника у вигляді електронних
реєстрів  з  розшифруванням  по лицевих  рахунках  видів  послуг
(п.  2.2.3).
 
Господарськими судами встановлено, що за період з.01.по  червень
2006  року відповідачем отримано коштів за надані послуги згідно
умов п.  3.1 договору на суму 412 039,78 грн.
 
Пункт 6.3 договору передбачає розірвання його за взаємною згодою
сторін або в судовому порядку.
 
В  листопаді 2005 року позивач звертався до відповідача з листом
про  розірвання  договору №  02-0011-24/1 від  24.11.2000  р.  в
порядку  ст.  188 Господарського кодексу України ( 436-15  ) (436-15)
        ,  у
зв’язку  з  порушенням останнім умов п.п.   2.2.1,  2.2.3  цього
договору,   що   призвело   до  виникнення   великої   кількості
нез’ясованих  платежів за спожитий природній газ та  зарахування
таких платежів на інші особисті рахунки.
 
Відповідач  відмовився від розірвання договору  та  запропонував
переглянути деякі його пункти шляхом укладення додаткової  угоди
до договору для усунення розбіжностей між сторонами та недоліків
в роботі АСОКП.
 
Частиною  2  ст.   651  Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
        
передбачено,  що  договір  може бути змінено  або  розірвано  за
рішенням  суду  на  вимогу  однієї із сторін  у  разі  істотного
порушення   договору  другою  стороною  та  в  інших   випадках,
встановлених договором або законом.
 
Істотним  є  таке  порушення стороною договору,  коли  внаслідок
завданої  цим  шкоди  друга сторона значною мірою  позбавляється
того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
 
Господарськими   судами   встановлена  недоведеність   позивачем
вказаних   порушень,  зокрема,  сторони  не  передбачили   такої
підстави  для розірвання договору, як рівень помилок операторів,
що забезпечують функціонування АСОКП.
 
Крім  того, господарськими судами обґрунтовано відхилено  вимоги
скаржника  щодо  розірвання договору  у  зв’язку  з  закінченням
строку  його  дії,  оскільки  згідно  з  п.   6.1  дія  договору
пролонговано на п’ятирічний термін з 30.11.2003 року,  тобто  до
31.12.2008 року.
 
Матеріали  справи  свідчать про те, що господарськими  судами  в
порядку  ст.   43 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12  ) (1798-12)
         всебічно, повно і об’єктивно досліджено  матеріали
справи   в   їх   сукупності  і  підставно   застосовано   норми
процесуального та матеріального права.
 
Виходячи  з  наведеного, судова колегія не  вбачає  підстав  для
скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9  -  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2006 року
та  постанову  Одеського  апеляційного господарського  суду  від
10.10.2006 року у справі №  6/274-06-6749 залишити без  змін,  а
касаційну  скаргу відкритого акціонерного товариства  “Одесагаз”
–без задоволення.
 
Головуючий суддя Т. Козир
 
судді            С. Владимиренко
 
                 О. Кот