ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 43/325
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши
касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України”, м. Київ
на постанову від 09.06.2006 р. господарського суду
м. Києва
у справі № 43/325 господарського суду м. Києва
за заявою боржника ТОВ “Юридична фірма “Апріорі”, м. Київ
Про банкрутство
абрітражний керуючий Нестеренко Р.В.
в судовому засіданні взяли участь представники:
НАК “Нафтогаз України” Мельник В.В., довір.;
боржника Нестеренко Р.В., ліквідатор
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2006 р. за
заявою ТОВ “Юридична фірма “Апріорі” порушено провадження у
справі № 43/325 про його банкрутство в порядку ст. 51 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Постановою господарського суду м. Києва від 09.06.2006 р. (суддя
Пасько М.В.) визнано ТОВ “Юридична фірма “Апріорі” банкрутом та
відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута
призначено Голову ліквідаційної комісії Несторенка Р.В.
Не погоджуючись з винесеною постановою, НАК “Нафтогаз України”
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду
м. Києва від 09.06.2006 р. та передати справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції
норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 51
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
На думку заявника касаційної скарги, він не був залучений до
участі у справі, проте постанова про визнання боржника банкрутом
безпосередньо стосується його майнових прав.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає особливості процедури
банкрутства боржника, що ліквідується власником.
За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника
порушується у випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної
особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо
для задоволення вимог кредиторів.
У зв’язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про
його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутня
процедура розпорядження майном боржника та господарський суд за
результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство
юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог
кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується,
банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає
ліквідатора згідно з ч. 2 ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті кредитори мають право заявити
свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк
з дня публікації оголошення про визнання боржника, який
ліквідується, банкрутом.
Отже, на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом
в порядку ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори у справі
про банкрутство боржника, що ліквідується власником, відсутні.
Таким чином, право на оскарження постанови про визнання боржника
банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору, оскільки інших
учасників справи на цей час ще не має.
У зв’язку з чим, конкурсні кредитори можуть оскаржити тільки ті
судові рішення, які винесені після публікації оголошення про
визнання боржника, який ліквідується, банкрутом та відповідно
безпосередньо стосуються їх прав та обов’язків.
Втім, як вбачається з матеріалів справи та стверджує ліквідатор
банкрута, НАК “Нафтогаз України” не зверталася до суду з заявою
про визнання грошових вимог до боржника та не була визнана
кредитором боржника.
Таким чином, касаційна скарга НАК “Нафтогаз України”, яка не є
учасником справи про банкрутство, не дає підстав для скасування
винесеної у справі постанови про визнання боржника, що
ліквідується власником, банкрутом.
Посилання заявника касаційної скарги на приписи ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або
постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були
залучені до участі в справі, визнаються колегією суддів
необґрунтованими, оскільки в силу ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказані положення повинні застосовуватися з урахуванням
особливостей, встановлених Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що за
наслідками розгляду касаційної скарги НАК “Нафтогаз України”
оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а касаційна
скарга відповідно –без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 51 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 107, 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” залишити без
задоволення.
2. Постанову господарського суду м. Києва від 09.06.2006 р. у
справі № 43/325 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко