ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 р.
№ 43/209а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
29.08.2006 року у справі № 43/209а за позовом Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого
акціонерного товариства "Донецькобленерго" Донецькі електричні
мережі про визнання недійсним акту та рахунку,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про визнання
недійсним акту та рахунку, посилаючись на те, що складений акт
№НОМЕР_1 про порушення "Правил користування електричною енергією"
на підставі якого виданий рахунок № НОМЕР_2 про сплату 18066,66
грн., не відповідає вимогам законодавства.
Рішенням господарського суду Донецької області від
29.06.2006 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.08.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та провадження у справі припинено у зв'язку з її
непідвідомчістю господарському суду.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду
першої інстанції залишити без змін.
Доповідач -Вовк I.В.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що
постанова апеляційного господарського суду відповідає закону, і
просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення .
Судове засідання 13.12.2006 року не відбулось у зв'язку з
хворобою судді Вовка I.В., розгляд справи було відкладено на
24.01.2007 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 23.06.1999р.
було укладено договір № НОМЕР_2 на користування електричною
енергією, за умовами якого відповідач зобов'язався постачати
позивачу електроенергію, а позивач своєчасно оплачувати її
вартість. В п.15 Договору сторони визначили обов'язок при
врегулюванні взаємовідносин керуватися вимогами діючих нормативних
актів, Правилами користування електричною енергією.
Відповідачем було проведено перевірку дотримання споживачем
електричної енергії вимог Правил користування електричною
енергією, за результатами якої складено акт № НОМЕР_1 про
порушення споживачем п.6.40 зазначених Правил, на підставі якого
було видано рахунок на оплату 18066, 66 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про
визнання недійсним акту №НОМЕР_1 та анулювання виданого на його
підставі рахунку № НОМЕР_2 про оплату нарахованої за актом суми
18066, 66 грн.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам, зокрема, підвідомчі
справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав,
зазначених у законодавстві.
Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих
органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні
правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих
відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий
документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти
поділяються на нормативні і індивідуальні. Iндивідуальні акти
(ненормативні) породжують права і обов'язки тільки у тих
суб'єктів, кому вони адресовані.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний акт про
порушення Правил користування електричною енергією №НОМЕР_1. та
рахунок №НОМЕР_2 від 20.03.2006р. не є актами в розумінні ст. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки вони не породжують правових наслідків та не мають
обов'язкового характеру.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку, про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, й обгрунтовано скасував рішення
суду першої інстанції, припинивши провадження у справі у зв'язку
з непідвідомчістю даного спору господарському суду.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків
апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного
господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам
закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу -
без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року -
без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді I. Вовк
П.Гончарук