ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 р.
№ 32/187
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційні скарги
1. Погребської сільської ради 2. Спілки власників майнових
та земельних сертифікатів КСП "Нова Україна" 3. фізичних осіб
ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10.
на рішення
від 25.05.2006
у справі
№32/187
господарського суду
м. Києва
за позовом
1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_7. 2. Фізичної особи
підприємця ОСОБА_8.
до
ПП "Техноторгсервіс"
про
визнання права власності
за участю представників сторін
від позивача 1:
ОСОБА_9, дов.
від позивача 2:
ОСОБА_9, дов.
від відповідача:
Єфімов О.М., дов.
від скаржника 1:
Бруєнко М.I. -голова
від скаржника 2:
у засідання не прибули
від скаржників 3:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6
ВСТАНОВИВ:
Фізичні особи підприємці ОСОБА_7. та ОСОБА_8. звернулись до
господарського суду м. Києва з позовом до ПП "Техноторгсервіс" про
стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів по 10000
грн. в якості відшкодування моральної шкоди та визнання за
позивачами права спільної часткової власності на земельну ділянку
загальною площею 2 га, що включає земельну ділянку, на якій
розташовані придбані за договорами купівлі-продажу від 15.11.05
об'єкти нерухомого майна, та земельну ділянку, необхідну для
обслуговування вказаних об'єктів, визначивши частку кожного з
позивачів в праві спільної часткової власності на земельну ділянку
площею 1 га (з урахуванням уточнення).
Позов мотивовано тим, що передаючи у власність позивачів
нерухоме майно, відповідач повинен був забезпечити позивачам
законність використання спірної земельної ділянки.
Відповідач з вимогами щодо визнання за позивачами права
власності на спірну земельну ділянку погодився, а проти решти
позовних вимог заперечив. При цьому відповідач послався на
неможливість передання ним жодних прав на вказану земельну ділянку
позивачам, оскільки такі права він не набув.
Рішенням від 25.05.06 господарський суд м. Києва (суддя
Хрипун О.О.) визнав за позивачами право спільної часткової
власності на спірну земельну ділянку, а в решті позовних вимог
відмовив через недоведеність вини відповідача у заподіянні
моральної шкоди.
Рішення в частині задоволення позову мотивовано посиланням на
ст. 377 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та обставини відсутності у позивача
будь-яких прав на спірну земельну ділянку. Також суд послався на
те, що спірна земельна ділянка не належить до земель комунальної
власності, та обставини ліквідації КСП "Нова України", а відтак
припинення повноважень співвласників земельних часток (паїв) щодо
розпорядження землями КСП.
Ухвалою від 23.11.06 Вищий господарський суд України
призначив до розгляду клопотання про прийняття до касаційного
провадження касаційної скарги Погребської сільської ради та Спілки
власників майнових та земельних сертифікатів КСП "Нова Україна", в
якій заявлено вимоги про скасування рішення суду першої інстанції,
припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 09.01.07 Вищий господарський суд України
призначив до розгляду клопотання про прийняття до касаційного
провадження касаційної скарги фізичних осіб ОСОБА_1,ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10., в якій заявлені
вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та припинення
провадження у справі.
Стаття 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає право на
звернення з касаційною скаргою у справі сторін, а також осіб, яких
не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи
постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
Звертаючись з касаційними скаргами, скаржники доводять, що
рішення у справі стосується їх прав та обов'язків, оскільки
відповідно до Державного акту на право колективної власності на
землю спірна земельні ділянка належала КСП "Нова Україна" і за
правилами ст. 30 ЗК України підлягала розподілу між власниками
земельних часток (паїв), які в свою чергу створили Спілку
власників земельних та майнових паїв КСП "Нова Україна".
Також скаржники посилаються на неврахування судом обставин
відсутності у позивачів права власності на відповідне нерухоме
майно через нездійснення державної реєстрації відповідних
договорів купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої
інстанції засновано, зокрема, на висновку про відсутність прав на
спірну земельну ділянку Співвласників земельних часток (паїв) КСП
"Нова Україна", а також у Погребської сільської ради. З огляду на
те, що таких висновків суд першої інстанції дійшов без залучення
осіб, яких вони безпосередньо стосуються, судова колегія дійшла
висновку про прийняття до касаційного провадження вищевказаних
касаційних скарг та розгляд їх по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін
та скаржників, перевіривши матеріали справи, судова колегія
вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з
наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позову в
частині визнання за позивачами права спільної часткової власності
на спірну земельну ділянку мотивовано тим, що позивачі набули за
укладеними з відповідачем договорами купівлі-продажу від 15.11.05
право спільної часткової власності на будівлі майнового комплексу
та господарські двори, а відтак відповідно до ст.ст. 356, 377 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
набули право отримати у спільну часткову
власність земельну ділянку, якій розташовані вказані будівлі.
Відповідно до ст. 377 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до особи, яка
придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право
власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни
її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо
договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди
розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить
право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята
житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної
ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на
земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження
до набувача переходить право користування тією частиною земельної
ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка
необхідна для їх обслуговування.
Стаття 120 ЗК України передбачає, що при переході права
власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку
або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод,
а право користування - на підставі договору оренди.
Згідно з вимогами ст. 658 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право продажу
товару (майна) за загальним правилом належить власникові товару.
Проте суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив про
відсутність у відповідача права власності або права користування
спірною земельною ділянкою.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що спірна земельна
ділянка не належить до земель комунальної власності, оскільки
рішенням №НОМЕР_1 Погребська сільська рада підтвердила, що вона не
має повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою,
вказавши про розпорядження нею Спілкою співвласників земельних
часток (паїв) КСП "Нова України" відповідно до рішення загальних
зборів співвласників від 26.02.05.
Стосовно ж співвласників земельних часток (паїв) КСП "Нова
Україна" зазначив про припинення їх повноважень щодо розпорядження
землями КСП "Нова Україна" (у тому числі спірною земельною
ділянкою) з 31.03.05 у зв'язку з ліквідацією цього підприємства.
Тобто рішення суду першої інстанції засновано на висновку про
відсутність у Погребської сільської ради та співвласників
земельних часток (паїв) КСП "Нова Україна" прав щодо спірної
земельної ділянки, тобто рішення у справі стосується їх прав і
обов'язків. При цьому вказані особи не були залучені до участі у
справі. Проте відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського
суду, якщо таке рішення стосується прав і обов'язків осіб, які не
були залучені до участі в справі.
Крім того, слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов
висновку про набуття позивачами права власності на спірну земельну
ділянку без дослідження обставин ліквідації КСП "Нова Україна" та
переходу права власності на спірну земельну ділянку до певної
особи (осіб) у порядку, передбаченому Законом України "Про
колективне сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ) (2114-12)
, який
визнає пай власністю члена підприємства, що видається натурою або
грішми чи цінними паперами після задоволення претензій кредиторів.
Тобто суд першої інстанції при розгляді справи не встановив
власника спірної земельної ділянки, який набув таке право
внаслідок ліквідації КСП "Нова Україна", що є суттєвою обставиною,
зважаючи на предмет спору -визнання права власності. Також судом
не досліджувались дані Державного земельного кадастру, зокрема,
стосовно категорії спірної земельної ділянки та її відповідного
правового регулювання.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що
судом першої інстанції при розгляді справи не дотримано вимог
ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а відтак рішення
у справі підлягає скасуванню.
Оскільки право оцінки доказів належить до повноважень судів
першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності
сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних
доказів усіх суттєвих обставин та залучення до участі у справі
всіх осіб, прав і обов'язків яких стосуються спірні
правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.05.06 у справі
№32/187 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький