ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 18/111
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу та РВ ФДМУ по Дніпропетровській області
касаційне подання прокурора Кіровського району
м. Дніпропетровська
на постанову від 01.11.2006р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом прокурора Кіровського району
м. Дніпропетровська в інтересах держави в
особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області
до ПРБП “Будівельник”
Про визнання недійсним договору та повернення об’єкта в
державну власність,
в судовому засіданні взяли участь представники:
Прокурор ГПУ –Шумко Г.В. (посв. № 152 від 19.12.06)
РВ ФДМУ по Дніпропетровській області - Кривцова Є.І. (дов. № 76
від 13.11.06)
ПРБП “Будівельник” - не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 19.06.06 господарського суду Дніпропетровської
області в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу
від 02.06.98 № 1802 (далі Договір) та повернення об’єкта в
державну власність, відмовлено.
Постановою від 01.11.06 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення господарського суду
залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, РВ ФДМУ по
Дніпропетровській області та прокурор Кіровського району
м. Дніпропетровська звернулись до Вищого господарського суду з
касаційною скаргою та касаційним поданням, відповідно,
посилаючись на порушення судами ст. ст. 38, 105 ГПКУ ( 1798-12 ) (1798-12)
та неврахування норм ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
ПРБП “Будівельник” надав відзив на касаційну скаргу та касаційне
подання, в якому просить судові рішення залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів,
знаходить необхідним касаційну скаргу та касаційне подання
залишити без задоволення з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 02.06.1998 року між
позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено
договір № 1802 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва
на аукціоні (далі Договір) відповідно до умов якого, продавець
передав у власність покупця об’єкт незавершеного будівництва
“Марганецький завод електропобутової техніки”, розташований в
м. Марганець на земельній ділянці площею 15,5 га. Згідно з
пунктом 2.2 Договору, право власності на об’єкт переходить до
покупця з часу нотаріального посвідчення договору. Договір
посвідчено приватним нотаріусом 02.06.1998 року. Розділом 5
договору передбачено, що строк вводу об’єкта в експлуатацію не
повинен перевищувати нормативного (пункт 5.2); будівництво та
реконструкцію об’єкта покупець зобов’язаний був здійснити у три
черги: 1 черга будівництва –3 роки, 2 черга будівництва –4 роки,
3 черга будівництва –здійснити згідно договору про сумісну
діяльність із американською компанією ФМС; ведення об’єкту в
експлуатацію покупець зобов’язаний здійснити поетапно у 2005
році (пункт 5.3). У разі невиконання однією із сторін умов
договору, він може бути замінений або розірваний на вимогу іншої
сторони за рішенням суду (пункт 11.3).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
29.04.2002 року у справі № Д18/28 Регіональному відділенню Фонду
державного майна України по Дніпропетровській області в позові
до приватного ремонтно-будівельного підприємства “Будівельник”
про розірвання Договору купівлі-продажу № 1802 від 02.06.1998
року об’єкту незавершеного будівництва “Марганецький завод
електропобутової техніки”, розташованого на земельній ділянці
15,5 га за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець,
вул.Центральная,1, та повернення об’єкта у державну власність, а
також сплату пені та штрафу, відмовлено.
Цим же рішенням господарського суду задоволено зустрічний позов
приватного підприємства “Будівельник” до Регіонального
відділення Фонду державного майна України, яким пункт 5.3
договору купівлі-продажу № 1802 від 02.06.1998 року об’єкту
незавершеного будівництва “Марганецький завод електропобутової
техніки” визнаний недійсним на підставі статей 48, 60 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, як такий, що суперечить статті 23
Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
. Зазначене рішення набуло
чинності 29.04.2002 року (залишене без змін судом апеляційної
інстанції та Вищим господарським судом України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
25.11.04 по справі № 32/425 за позовом прокурора Кіровського
району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області до приватного ремонтно-будівельного
підприємства про розірвання Договору купівлі-продажу об’єкту
незавершеного будівництва, в задоволенні позовних вимог також
було відмовлено. Позовні вимоги позивача були обгрунтовані
посиланням на порушення відповідачем умов пункту 5.2 Договору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.08.05 згадане вище рішення залишено без змін.
При цьому, Вищий господарський суд України переглядаючи справу
№ 32/425 в касаційному порядку зазначив, що умови пункту 5.2 Д
тоговору мають застосуватися в контексті зобов’язання які були
встановлені пунктом 5.3 Договору, проте через визнання його
недійсним питання стосовно строків будівництва і введення
об’єкта в експлуатацію залишилися сторонами не врегульованими, а
тому не можуть бути підставою для розірвання договору.
Приймаючи рішення у даній справі, господарські суди попередніх
інстанцій виходили з того, що відповідно до частини 2 статті 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
факти, встановлені рішенням господарського суду)іншого органу,
який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,
не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони та враховуючи, що п. 5.3 Договору, яким
сторони узгодили строки завершення будівництва, визнано
недійсним, суди дійшли вірного висновку про відсутність правових
підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним Договору,
з тих мотивів, що останній не містить терміну завершення
будівництва.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінки обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України і
підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу та касаційне подання прокурора Кіровського
району м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову від 01.11.06 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду зі справи № 18/111 залишити без змін.
Головуючий В.Божок
Судді: Т.Костенко
Г.Коробенко