ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 р.
№ 16/368пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
РВ ФДМУ по Луганській області
на постанову
від 02.11.2006р. Луганського апеляційного господарського суду
у справі
господарського суду Луганської області
за позовом
РВ ФДМУ по Луганській області
до 3-тя особа
СПД ОСОБА_1. ДП "Альтернатива -ВС"
про
звільнення приміщення та стягнення 2006, 54 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 11.08.06 господарського суду Луганської області
позов задоволено частково. Зобов'язано ПП ОСОБА_1. звільнити
незаконно займані нежитлові приміщення, що є власністю держави, а
саме: окремо розташованої одноповерхової будівлі колишнього
продовольчого складу № 90 площею 1913,6 кв.м та підвалу площею
732,16 кв.м, які знаходяться на балансі ДП "Альтернатива-ВС" та
розташовані за адресою: м.Алчевськ, Луганська область, АДРЕСА_1.
Стягнуто з ПП ОСОБА_1. на користь Держбюджету України 85 грн.
держмита та 118 грн. витрат на IТЗ судового процесу.
В частині стягнення 2006,54 грн. неустойки у позові
відмовлено.
Постановою від 02.11.06 Луганського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині відмови у
позові про стягнення неустойки, РВ Фонду державного майна України
по луганській області звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на
порушення судами ст.785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарським судом встановлено, що між Регіональним
відділенням Фонду державного майна України по Луганській області
(далі орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1
(далі -орендар) 11.04.2005 укладено договір оренди державного
майна № НОМЕР_1 (далі -Договір), згідно якого орендодавець передав
орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, а
саме - окремо розташовану одноповерхову будівлю колишнього
продовольчого складу № 90 площею 1913,6 м-2 та підвал площею
732,16 м-2, які перебувають на балансі ДП "Альтернатива ВС" та
розташовані за адресою: м.Алчевськ, Луганська область, АДРЕСА_1.
Акт приймання-передачі приміщення від 11.04.2005.
Відповідно до п. 11.1 Договору, термін його дії встановлено з
11.04.2005 до 11.03.2006.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата складає
372,77 грн. в місяць станом на 11.04.2005. Згідно з п. 3.1.2 70 %
від суми місячної орендної плати у сумі 260,94 грн.
перераховується до державного бюджету України, а 30% -
балансоутримувачу (третій особі) не пізніше 8 числа місяця,
наступного за звітним. Орендна плата за кожен наступний місяць
визначається шляхом коригування орендної плати за попередній
місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 5.6 договору, орендар зобов'язаний повернути
позивачу його майно по закінченню строку дії договору оренди.
Листом №1-5/210 від 17.03.2006 позивач повідомив
відповідача про закінчення строку дії договору, оренди і
запропонував йому повернути орендоване майно балансоутримувачу.
Враховуючи, що відповідачем не було надано доказів виконання
п.5.6 Договору та з огляду на приписи ст.27 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
від 10.04.92
№ 2269 суди дійшли обгрунтованого висновку в частині задоволення
вимоги про звільнення спірних приміщень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення
неустойки, суди виходили з того, що ст.785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки
у вигляді подвійної оплати за користування річчю за час
прострочення строку повернення майна, однак, порядок застосування
неустойки встановлений ст.ст. 546, 547 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Згідно ст.546 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойка віднесена до
виду забезпечення зобов'язання.
За приписами ст.547 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин щодо
забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі і
оскільки позивачем не надано доказів письмового узгодження з
відповідачем застосування такого виду забезпечення зобов'язання як
сплата неустойки, то і позовні вимоги в цій частині безпідставні.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
відповідно до ст.611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі порушення
зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема, і у вигляді сплати неустойки.
Судами не було взято до уваги, що за умовами спірного
Договору за невиконання або неналежне виконання цього Договору
сторони зобов'язалися нести відповідальність, передбачену чинним
законодавством.
Статтею 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що у разі
припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути
річ наймодавцеві, а якщо наймач не виконує обов'язку щодо
повернення речі, то у наймодавця виникає право вимагати від
наймача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю
за час прострочення.
Тобто, відповідальність наймача за несвоєчасне повернення
речі наймодавцю передбачено Законом, а тому у сторін Договору не
було потреби у письмовому узгодженні такого виду забезпечення
зобов'язання.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суди
невірно витлумачили норми матеріального права, а відтак прийняли
помилкове рішення та не перевірили обставини справи в частині
нарахування неустойки, у зв'язку з чим судові рішення в цій
частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду Луганської області.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 11.08.06 господарського суду Луганської області
та постанову від 02.11.06 Луганського апеляційного господарського
суду у справі № 16/368 пн в частині відмови у позові скасувати, в
решті судові рішення залишити без змін.
Направити справу на новий розгляд до господарського суду
Луганської області
Головуючий В.Божок
Судді: Т.Костенко
Г.Коробенко