ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 7/93-23/46
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши Регіонального відділення Фонду державного майна
касаційну України по Львівській області (далі –РВ ФДМУ по
скаргу Львівській області)
на постанову від 21.06.2006 р. Львівського апеляційного
господарського суду
та ухвалу від 06.04.2006 р. господарського суду Львівської
області
у справі № 7/93-23/46 господарського суду Львівської
області
за заявою ДП НАЕК “Енергоатом”, м. Київ
До ВАТ “Львівський завод “Автонавантажувач”,
м. Львів
Про банкрутство
арбітражний керуючий Лепех Л.Я.
в судовому засіданні взяв участь представник:
боржника Фурик А.Я., довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться
Справа N 7/93-23/46 про банкрутство ВАТ “Львівський завод
“Автонавантажувач”.
Учасником справи про банкрутство –РВ ФДМУ по Львівській області
було подано до суду клопотання про накладення арешту на майно
ВАТ “Львівський завод “Автонавантажувач”.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.04.2006 р.
(суддя Білоус Б.О.) відмовлено у задоволенні клопотання РВ ФДМУ
по Львівській області про накладення арешту на майно ВАТ
“Львівський завод “Автонавантажувач”.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
21.06.2006 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) апеляційну скаргу РВ ФДМУ по Львівській області
залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду
Львівської області від 06.04.2006 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, РВ ФДМУ по
Львівській області звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р. і
ухвалу господарського суду Львівської області від 06.04.2006 р.
та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги РВ ФДМУ по
Львівській області, а саме заборонити керуючому санацією
здійснювати відчуження майна ВАТ “Львівський завод
“Автонавантажувач” та накласти арешт на активи боржника.
На думку заявника касаційної скарги, судом першої та апеляційної
інстанції порушено норми матеріального права, зокрема
ст. ст. 17, 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон
( 2343-12 ) (2343-12)
).
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Виходячи з аналізу положень Закону, ( 2343-12 ) (2343-12)
з моменту
введення процедури санації розпорядження майном боржника
відбувається в порядку, визначеному планом санації, який містить
відповідні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та
виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника,
запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.
У зв’язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо
розпорядження його майном можуть бути накладені в межах
процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню
плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, затверджений
ухвалою суду від 27.06.2002 р. у справі план санації ВАТ
“Львівський завод “Автонавантажувач” передбачає відчуження
активів боржника.
За таких обставин справи накладення арешту на майно боржника
унеможливлює здійснення заходів щодо відновлення
платоспроможності боржника, передбачених планом санації, та
відповідно перешкоджає виконанню плану санації.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку
про те, що в даному випадку вимога про вжиття заборони на
відчуження майна боржника, яку містить клопотання РВ ФДМУ по
Львівській області, суперечить приписам ч. 4 ст. 17 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Враховуючи те, що план санації боржника є чинним та ухвала про
його затвердження не скасована в установленому діючим
законодавством порядку, колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги не можна визнати обґрунтованими.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те,
що підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень
та відповідно для задоволення касаційної скарги –відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 18 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Львівській області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.06.2006 р. та ухвалу господарського суду Львівської області
від 06.04.2006 р. у справі № 7/93-23/46 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко