ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 6/143
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ “Стальбуд-МК”
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 30.10.2006р.
у справі № 6/143 господарського суду Донецької
області
за позовом ТОВ “Азовська нафтова компанія”
до ТОВ “Стальбуд-МК”
Про стягнення збитків,
за участю представників сторін від:
позивача: не з’явились
відповідача: Клімашевський В.І. –керівник
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2005р.
(суддя Подколзіна Л.Д.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006р.
(судді Геза Т.Д. –головуючий, Акулова Н.В., Стойка О.В.), позов
задоволено повністю; стягнуто з ТОВ “Стальбуд-МК” на користь ТОВ
“Азовська нафтова компанія” збитки в сумі 96809грн., витрати по
сплаті державного мита в сумі 968,09грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
118грн.; провадження у справі за зустрічним позовом припинено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у
справі судові рішення та постанову і постановити нове про
відмову у позові, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу спростовує її доводи і
просить скаргу залишити без задоволення, а постанову –без змін.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим
та апеляційним господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення присутнього в
судовому засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на
наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
04.10.2002 року між ТОВ “Азовська нафтова компанія” (замовником)
та ТОВ “Стальбуд-МК” (підрядник) було укладено договір підряду
на будівництво № 89, за умовами якого підрядник взяв на себе
зобов’язання на виконання робіт по очищенню, обезжирюванню,
фарбуванню зовнішньої та внутрішньої сторони 6 резервуарів для
технічної води, ємністю 200м3 та 4 резервуарів для мазуту,
ємністю 400м3 із зовнішньої сторони.
Відповідач виконав передбачені умовами договору роботи, які були
прийняті позивачем, про що було складено відповідні акти,
підписані з боку відповідача та позивача, зокрема, акт виконаних
робіт по резервуарам мазуту з протикорозійним захистом ємностей
та металоконструкцій за листопад 2002 року, акт виконаних робіт
на антикорозійний захист внутрішньої сторони ємностей за жовтень
2002 року, акт виконаних робіт на антикорозійний захист
внутрішньої сторони ємностей за листопад 2002 року, акт
виконаних робіт по резервуарам мазуту з протикорозійним захистом
ємностей та металоконструкцій за жовтень 2002 року. Разом з тим,
відповідач свої зобов'язання щодо забезпечення якості виконаних
підрядних робіт виконав неналежним чином. Згідно службової
записки керівника виробництва позивача від 25.02.2004р.,
24.02.2004 року в межах гарантійного строку, встановленого
п. 8.1 договору підряду на будівництво № 89 від 04.10.2002р.,
позивачем було виявлені недоліки в роботах, виконаних
відповідачем за вказаним договором підряду, а саме: покриття
резервуарів для технічної води №№ 4-9 та покриття резервуарів
для мазуту №№ 44-47 дало численні тріщини, фарба з ґрунтом
частково відійшла від металевої поверхні, що спричинило корозію
поверхні, про що позивачем було повідомлено відповідача наявним
матеріалах справи листом від 26.02.2004 року № 3.07-1467 за
допомогою факсу (звіт про факсовий дзвінок від 26.02.2004р.,
супровідний лист до факсового дзвінку від 26.02.2004р.), що, на
думку суду, спростовує довід відповідача про неповідомлення
відповідача про виявлення недоліків в виконаних роботах за
договором підряду на будівництво № 8 від 04.10.2002р. На вимогу
позивача відповідач свого представника для складання акту
виявлених недоліків не направив, виявлені недоліки не усунув
власними силами.
Позивачем були сплачені роботи, виконані ТОВ “Ремстройполімер”
та ТОВ “Монтажсервіс” за договором № 256-м від 05.11.2004р. та
договором № 201 від 15.06.2004р. відповідно, що стверджується
наданими позивачем до матеріалів справи банківськими витягами
від 18.06.2004р., 15.11.2004р., 30.03.2005р., 11.03.2005р.,
16.03.2005р.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що розмір збитків,
заявлених позивачем, дорівнює вартості виконаних робіт,
сплаченої позивачем для усунення прихованих недоліків, виявлених
у роботах, виконаних відповідачем за договором підряду на
будівництво № 89 від 04.10.2002р.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що
ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись
законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з
огляду на наступне.
Спірні відносин сторін, які продовжують існувати після 2004р.,
підпадають під регулювання Глави 61 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
“Підряд”.
Згідно зі ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду
одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати
певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір
підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт
речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату
замовникові.
Відповідно до ст. 853 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач повинен
прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору
підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі
відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити
про них підрядникові.
При вирішенні цього господарського спору місцевий суд
обґрунтовував свій висновок тим, що про виявлені недоліки
позивач повідомив відповідача наявним матеріалах справи листом
від 26.02.2004 року № 3.07-1467 за допомогою факсу (звіт про
факсовий дзвінок від 26.02.2004р., супровідний лист до факсового
дзвінку від 26.02.2004р.), Однак, вказані звіт про факсовий
дзвінок від 26.02.2004р. та супровідний лист до факсового
дзвінку від 26.02.2004р. в матеріалах справи відсутні, а тому
висновок суду про повідомлення відповідача є передчасним та не
4грунту:тьс на матеріалах справи.
За приписами статті 857 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
робота, виконана підрядником, має відповідати якості, визначеній
у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на
момент передання її замовникові.
Як місцевий, так і апеляційний господарські суди не досліджували
умови укладеного між сторонами договору підряду щодо
забезпечення якості виконаних підрядних робіт; дійсні права та
обов’язки сторін щодо забезпечення якості; чи передбачена
умовами договору відповідальність винної сторони за неналежну
якість робіт.
Відтак, суди прийняли рішення без достеменного з'ясування
питання, чи відповідає якість виконаних робіт вимогам укладеного
сторонами договору. Стягуючи суму у вигляді збитків, яка
дорівнює розміру витрат по оплаті роботи, суди не встановили, чи
відповідає стягнення оспорюваної суми вимогам Закону та умовам
договору. Суди не встановили характер спірних правовідносин та
не дали правової оцінки договору № 89, зокрема, в сукупності до
всього об’єкту (будівництво, ремонт об’єкта тощо).
Крім того, посилаючись на банківські витяги від 18.06.2004р.,
15.11.2004р., 30.03.2005р., 11.03.2005р., 16.03.2005р. на
підтвердження оплати вартості виконаних ТОВ “Ремстройполімер” та
ТОВ “Монтажсервіс” робіт, суди не дослідили вказані витяги і не
дали оцінки тій обставині, що підставою оплати було “за
виконання ремонту лотка по акту КБ-2в від 29.11.2004р.”, тоді як
за договором підряду № 89 об’єктами робіт є резервуари.
Щодо зустрічного позову ТОВ “Стальбуд-МК” до ТОВ “Азовська
нафтова компанія” про визнання Акту від 12.03.2004р. Технічного
огляду об'єкту “Товарно-Сировинний парк” на будівництві
“Установки атмосферної перегонки нафти” недійсним, місцевий
господарський суд дійшов висновку щодо припинення провадження,
оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України. Рішення в цій частині вмотивоване тим, що спірний акт
не є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові
наслідки, спрямованим на регулювання тих чи інших суспільних
відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Разом з тим місцевий суд не врахував, що спірний акт випливає з
господарських договорів та передбачений п. 1.18 ДБН А.3.1-4-95
Державних будівельних норм. Суд апеляційної інстанції взагалі не
переглянув та не дав оцінку рішенню місцевого суду в частині
зустрічного позову.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть
вважатися законними і обґрунтованими.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого
господарського суду та постанова апеляційної інстанції
підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи
слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 3
ч. 1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.10.2006р. та рішення господарського суду Донецької області
від 15.09.2005р. у справі № 6/143 скасувати, а справу направити
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький