ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа N 4/114-27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Невдашенко Л.П.
Судді Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну Відкритого акціонерного товариства
скаргу “Іваничівський райагропостач”
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 24.10.2006 року
у справі № 4/114-27 господарського суду
Волинської області
за позовом ТОВ “Західна Енергія”
До ВАТ “Іваничівський райагропостач”
про стягнення 11511,76 грн.
за скаргою ВАТ “Іваничівський райагропостач”
ВДВС у Іваничівському районі Волинської
області
до на дії відділу ДВС, зняття арешту та
повернення майна
за участю представників сторін:
позивача не з’явились,
відповідача не з’явились,
ВДВС не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.05.2006 р.
у справі № 4/114-27 (суддя: Кравчук А.М.), залишеною без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.10.2006 р. (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мурська Х.В.)
відмовлено ВАТ “Іваничівський райагропостач” у задоволенні
скарги на дії державної виконавчої служби у Іваничівському
районі Волинської області та щодо зняття арешту і повернення
майна.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою господарських судів
попередніх інстанцій, ВАТ “Іваничівський райагропостач”
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти
нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі, мотивуючи
скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм
матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення,
коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду
прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального
права.
Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та
вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду
Волинської області від 11.01.2005 року задоволено позов ТОВ
“Західна енергія” до ВАТ “Іваничівський райагропостач” про
стягнення 11511,76 грн. Рішення набрало законної сили та
позивачу видано наказ на примусове виконання рішення.
За заявою стягувача відділом ДВС було відкрите виконавче
провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської
області про стягнення 11511,76 грн. Зазначене виконавче
провадження було приєднане до зведеного виконавчого провадження
№ 24 від 22.02.2005 року.
17.11.2005 року державним виконавцем відділу ДВС у
Іваничівському районі Волинської області описано та арештовано
транспортні засоби боржника, про що складено акт серії АА
№ 96146.
Боржник оскаржив дії відділу ДВС, оскільки вважає, що акт опису
та арешту майна від 17.11.2005 року серії АА № 96146 та акт
вилучення майна є незаконними.
Водночас, апеляційним господарським судом з’ясовано, що спірний
акт опису та арешту транспортних засобів видано на виконання
зведеного виконавчого провадження № 24. При вчиненні зазначеної
виконавчої дії був присутній голова правління боржника Курач
В.Г., який отримав копію акту та поняті. На момент опису та
арешту майна (17.11.2005 року) борг по зведеному виконавчому
провадженню у повній мірі погашений не був, кошти на
розрахункових рахунках боржника були відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 49, ч. 8 ст. 50 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
у разі якщо в органі державної
виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо
одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене
виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у
межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих
витрат на виконавче провадження.
Частиною 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
передбачено, що державний виконавець зобов'язаний
провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести
місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого
провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у
двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не
поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або
зупинення виконавчого провадження та на період реалізації
арештованого майна боржника.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до
вірного висновку про те, що дії відділу ДВС відповідають
вимогами закону, а відтак підставно відмовив у задоволенні
скарги ВАТ “Іваничівський райагропостач” на дії ДВС, визнання
недійсним акту арешту та опису майна.
Окрім того, господарським судом апеляційної інстанції з’ясовано,
що постановою про закінчення виконавчого провадження від
24.05.2006 року, закінчено виконавче провадження з примусового
виконання наказу господарського суду № 4/114-1 від 10.05.2005
року та скасовані спірні акти.
Згідно з положеннями статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази. Посилання оскаржувача на інші обставини не
приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.10.2006 р. у справі № 4/114-27 залишити без змін.
Головуючий, суддя Л. Невдашенко
С у д д і М. Михайлюк
Н. Дунаєвська