ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.01.2007                                      Справа N 36/447
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Муравйов О.В.,
судді:           Полянський А.Г.,
                 Коробенко Г.П. ,
розглянувши у відкритому  
судовому засіданні        ВАТ трест “Київміськбуд-1”
касаційну скаргу          ім. М.П. Загороднього
на рішення                господарського суду м. Києва від
та постанову              25.09.2006 р. Київського апеляційного
                          господарського суду від 21.11.2006р.
у справі                  № 36/447 господарського суду м. Києва
за позовом                ТОВ “Будівельно-монтажне
                          управління-04“
До                        ВАТ трест “Київміськбуд-1”
                          ім. М.П. Загороднього
 
Про   стягнення 237 911,45 грн.
 
за участю представників сторін:
позивача:      Ткаченко Н.М., дов. б/н від 06.09.2006р.,
               Паладченко С.В., дов. б/н від 12.09.2006р.,
відповідача:   Прокопенко І.М., дов. № 51 від 08.02.2006р.,
               Збирит О.В., дов. № 56 від 29.03.2006р.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2006р. у  справі
№ 36/447 (суддя: Трофименко Т.Ю.) позов ТОВ “Будівельно-монтажне
управління-04”      до      ВАТ      трест      “Київміськбуд-1”
ім.   М.П.   Загороднього  задоволено   повністю:   стягнуто   з
відповідача на користь позивача 237 911,45 грн. основного боргу,
2  379,12  грн.  витрат по сплаті державного мита  та  118  грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
21.11.2006р. (судді: Брайко А.І., Бившева Л.І., Розваляєва Т.С.)
вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
 
Не  погоджуючись із зазначеним рішенням та постановою відповідач
звернувся  до  Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,  в  якій просить скасувати рішення господарського  суду
м.  Києва  від 25.09.2006р. та постанову Київського апеляційного
господарського  суду  від 21.11.2006р.  у  справі  №  36/447  та
передати  справу  на  новий розгляд до  суду  першої  інстанції,
мотивуючи  касаційну  скаргу тим, що  зазначені  судові  рішення
прийняті  з  порушенням  норм  матеріального  та  процесуального
права.
 
Відзив на касаційну скаргу позивач не надав.
 
Заслухавши  присутніх представників сторін, перевіривши  повноту
встановлення    обставин   справи,   колегія    суддів    Вищого
господарського  суду  України вважає,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи, 02.11.2005р. між  сторонами
було  укладено  контракт субпідряду № 622/СП  (далі  –контракт),
відповідно  до  умов  якого позивач (субпідрядник)  зобов’язався
виконати  якісно  і  в  встановлені строки  комплекс  внутрішніх
електромонтажних робіт на об’єкті ж/б на розі Харківського  шосе
та  вул.  Тростянецької в м. Києві, корпус  №  3,  а  відповідач
(генпідрядник) зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити
їх  (п. 1.1 контракту). Договірна вартість робіт складає  1  838
992  грн.,  в  тому  числі ПДВ у розмірі 306 499  грн.  (п.  1.2
контракту).
 
П.  1.3  контракту  сторони обумовили  початок  виконання  робіт
–листопад 2005 р., закінчення - лютий 2006 р.
 
Термін  дії контракту встановлено до повного виконання сторонами
своїх зобов’язань.
 
Згідно   з   п.  4.1  контракту  відповідач  до  початку   робіт
перераховує   аванс  у  розмірі  80%  від  договірної   вартості
контракту, згідно п. 1.2.
 
За  п.  4.3. контракту розрахунки за виконані роботи проводяться
щомісячно  на підставі довідки ф. КБ-3 та актів виконаних  робіт
ф.  КБ-2в,  які  обраховуються  згідно  з  ДБН  Д1.1-1-2000  (із
внесеними змінами та доповненнями), виходячи з фактичних обсягів
виконаних робіт, норм, витрат трудових та матеріальних  ресурсів
і обґрунтованих цін та тарифів.
 
П.  4.4.  контракту передбачено, що за надані послуги генпідряду
субпідрядник   щомісячно  перераховує  кошти  на   розрахунковий
рахунок  генпідрядника  у розмірі 3,27% від  вартості  виконаних
робіт  без урахування ПДВ, крім того 20% ПДВ від суми за послуги
генпідряду.
 
На  виконання  умов даного контракту позивач здав, а  відповідач
прийняв  в  період з.11.по червень 2006 року роботи на  загальну
суму 1 793 085,40 грн.
 
У  зв’язку  з  порушенням відповідачем п.  4.3.  контракту  щодо
строків  розрахунків  за виконані роботи 02.06.2006  р.  позивач
звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості,
яку останній залишив без задоволення.
 
Відповідно  до  вимог  ст.ст. 525, 526 ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов
договору  та  вимог  цього  Кодексу  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  інших  актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно  до  звичаїв ділового обороту  або  інших  вимог,  що
звичайно  ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання  або
одностороння  зміна  його  умов не допускається,  якщо  інше  не
встановлено договором або законом.
 
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті  на
себе зобов’язання за спірним договором щодо виконання внутрішніх
електромонтажних  робіт,  а  відповідач  зобов’язання   за   цим
договором щодо оплати виконаних робіт виконав не належним чином,
і  має заборгованість перед позивачем у сумі 237 911,45 грн., що
підтверджується матеріалами справи.
 
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку,  з
яким  погодився  і  суд  апеляційної  інстанції,  про  порушення
відповідачем  взятих на себе зобов’язань за договором  з  оплати
виконаних  позивачем  робіт й обґрунтовано  задовольнив  позовні
вимоги про стягнення боргу в сумі 237 911,45 грн.
 
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
Перевіривши  у  відповідності до ч.  2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          юридичну  оцінку обставин справи  та  повноту  їх
встановлення   у  рішенні  місцевого  господарського   суду   та
постанові  апеляційного  господарського  суду,  колегія   суддів
дійшла   висновків  про  те,  що  господарські  суди  в  порядку
ст.  ст.  43, 47, 43, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          всебічно,
повно  і  об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини
справи   в   їх   сукупності;  дослідили  подані   сторонами   в
обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
 
На    підставі   встановлених   фактичних   обставин    місцевим
господарським  судом з'ясовано дійсні права і обов'язки  сторін,
правильно  застосовано  матеріальний закон,  що  регулює  спірні
правовідносини та прийнято обґрунтоване рішення.
 
В  свою  чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно  до  ч.  1
ст.  101  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , повторно розглядаючи  справу,
повно  з’ясував  обставини, які мали  значення  для  правильного
розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного  суду
ґрунтуються   на  доказах,  наведених  в  постанові   суду,   та
відповідають  положенням  чинного  законодавства.  Як  наслідок,
прийнята  апеляційним  господарським судом постанова  відповідає
положенням  ст.  105  ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  вимогам,  що
викладені  в  постанові  Пленуму  Верховного  Суду  України  від
29.12.1976  р.  №  11 “Про судове рішення” ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
          зі
змінами та доповненнями.
 
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та
частин  1,  2  статті 111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє   судові  рішення  виключно  на  предмет  правильності
юридичної  оцінки обставин справи та повноти їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що  не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду  чи
відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи
іншого  доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
 
За   таких   обставин,  оскаржені  судові  рішення  відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7, п. 1 ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Відкритого  акціонерного  товариства   трест
“Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього залишити без задоволення.
 
Рішення  Господарського суду міста Києва від 25.09.2006 року  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
21.11.2006 року у справі № 36/447 залишити без змін.
 
Поновити  виконання рішення Господарського суду міста Києва  від
25.09.2006    року   та   постанови   Київського    апеляційного
господарського суду від 21.11.2006 року у справі № 36/447.
 
Головуючий суддя Муравйов О.В.
 
Судді            Полянський А.Г.
 
                 Коробенко Г.П.