ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2007 Справа N 12/228
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача не з’явився (про час і місце судового
засідання повідомлено належно)
відповідача не з’явився (про час і місце судового
засідання повідомлено належно)
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю
скаргу виробничо –комерційної фірми “Стимул”
на постанову від 29.08.2006 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 12/228 господарського суду Запорізької
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо –комерційної фірми “Стимул”
До - Державної виконавчої служби Жовтневого
району
- Сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Мир”
Про стягнення 10200 грн.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Стимул” звернулось до господарського суду Запорізької
області з позовом про стягнення з ДВС Жовтневого району 10200
грн. збитків, що складають вартість урожаю 2004р., зібрати який
позивач як власник багаторічних пальметних фруктових насаджень
був позбавлений можливості через бездіяльність органу виконавчої
служби в ході здійснення виконавчого провадження.
Ухвалою від 16.08.2006 господарським судом Запорізької області
до участі у справі було залучено СВК “Мир” як співвідповідача за
даним позовом, на відповідальне зберігання якого відділом
державної виконавчої служби були передані багаторічні пальметні
фруктові насадження.
До прийняття рішення у справі позивач змінив та доповнив позовні
вимоги та просив господарський суд стягнути з ДВС Жовтневого
району 10200 грн. збитків; визнати дії ДВС Жовтневого району з
передачі на відповідальне зберігання арештованих насаджень СВК
“Мир” виконаними з порушенням законодавства; визнати дії
Василівської районної державної адміністрації з роздержавлення
та приватизації земель та затвердження вартості та розміру
земельної частки ВАТ “Агрофірма “Першотравнева” виконаних з
порушенням законодавства.
Рішенням від 16.06.2006 господарський суд Запорізької області
(суддя Проценко О. А.) у задоволенні позову відмовив з
посиланням на відсутність в діях державної виконавчої служби
порушень законодавства про виконавче провадження, оскільки арешт
було накладено безпосередньо на фруктові насадження, будь-які
обмеження в користуванні, збиранні та реалізації врожаю не
встановлювались. Крім того, рішення у справі мотивоване
приписами статті 614 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
відповідно до якої відповідальність за порушення зобов’язання
покладається на особу при наявності вини.
Провадження у справі щодо СВК “Мир” господарським судом
припинено на підставі пункту 1-1 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутністю
предмета спору, оскільки позивачем вимоги до згаданого
відповідача не висувались.
За апеляційною скаргою ТОВ “Стимул” Запорізький апеляційний
господарський суд (судді Мірошніченко М. В. –головуючий,
Кричмаржевський В. А, Хуторной В. М.), переглянувши рішення у
справі в апеляційному порядку, постановою від 29.08.2006
скасував його в частині припинення провадження щодо СВК “Мир”, в
цій частині у задоволенні позову відмовив.
В іншій частині рішення у справі залишив без змін з тих же
підстав, зазначивши при цьому, що відповідно до статті 1173
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана фізичній
або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю
органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим
або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх
повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою
Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих
органів.
Крім того, господарський суд апеляційної інстанції з посиланням
на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зазначив, що ухвалою від 11.08.2004 у справі
№ 17/241д господарського суду Запорізької області дії Державної
виконавчої служби у Жовтневому районі з передачі арештованого
майна ТОВ “Стимул” на відповідальне зберігання СВК “Мир” не
суперечать вимогам закону, а тому відсутні підстави для визнання
їх незаконними.
Стосовно заяви про доповнення та зміну позовних вимог
Запорізький апеляційний господарський суд зазначив, що фактично
позивач, в порушення статті 22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, змінив підставу та предмет позову.
ТОВ “Стимул” подало до Вищого господарсько го суду України
касаційну скаргу на рішення та постанову у справі, просить їх
скасувати як такі, що прийняті при неправильному застосуванні
норм матеріального та процесуального права, неповному з’ясуванні
обставин справи.
Зокрема, у касаційній скарзі заявник посилається на порушення
господарськими судами приписів статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою передбачене
право позивача до прийняття рішення у справі збільшити розмір
позовних вимог.
Також посилається на порушення судами приписів Закону України
“Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, статей 321, 331
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 224
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо оцінки дій та
бездіяльності Державної виконавчої служби у Жовтневому районі,
які потягли порушення права власності позивача.
Крім того, заявник наголошує на тому, що господарським судом
першої інстанції до спірних правовідносин помилково не
застосована стаття 1173 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної
влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується
незалежно від вини цих органів.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Так, господарськими судами встановлено та підтверджується
матеріалами справи, що в ході здійснення виконавчого
провадження, де боржником є ТОВ “Стимул”, Державною виконавчою
службою Жовтневого району було описано та накладено арешт на
власність боржника, в тому числі, на фруктові пальметні
насадження площею 1124,7 га. Вказане майно було передане на
відповідальне зберігання заступнику директора ТОВ “Стимул”
Волкову С. О. та встановлено заборону на розтрату, відчуження,
приховування чи підміну описаного та арештованого майна.
У зв’язку з виявленням фактів неналежного зберігання
арештованого майна та з метою збереження й недопущення в
подальшому його пошкодження, зазначені насадження на підставі
акта від 28.05.2004 передані ДВС Жовтневого району на
відповідальне зберігання СВК “Мир” в особі голови Великоівана В.
П. , який в подальшому, не дотримуючись умов відповідального
зберігання, провадив поширений збір та реалізацію плодів з
арештованих фруктових насаджень.
Звертаючись з позовом про стягнення з Державної виконавчої
служби Жовтневого району збитків, які розраховувались, виходячи
з вартості незібраного врожаю, ТОВ “Стимул” позовні вимоги
обґрунтовувало невиконанням Державною виконавчою службою
передбачених законодавством заходів з припинення розкрадання
готової продукції, що є власністю позивача, та реалізації її з
метою погашення боргу позивача перед стягувачами.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець зобов'язаний
вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим
Законом ( 606-14 ) (606-14)
, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти
виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого
провадження має право накладати арешт на майно боржника,
опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та
реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому
права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй
діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і
юридичних осіб (стаття 7 Закону ( 606-14 ) (606-14)
).
Статтею 55 цього ж закону ( 606-14 ) (606-14)
передбачено, що арешт на
майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою
накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на
його відчуження. Про проведення опису майна боржника і
накладення на нього арешту державний виконавець складає акт
опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту
майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону
розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права
користування майном або вилучити його у боржника та передати на
зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й
арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним
виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням
властивостей майна, його значення для власника чи володільця,
необхідності використання та інших обставин.
Майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання
боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем,
під розписку в акті опису. Особа, якій передано на зберігання
описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього
майна у разі користування не призведуть до його знищення або
зменшення цінності (стаття 58 Закону ( 606-14 ) (606-14)
).
Відповідно до статті 85 Закону ( 606-14 ) (606-14)
виконавчому
провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших
посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення
або відмову у здійсненні передбачених цим Законом ( 606-14 ) (606-14)
дій
стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника
відповідного органу державної виконавчої служби, якому
безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до
відповідного суду.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується
матеріалами справи, Державною виконавчою службою Жовтневого
району в процесі здійснення виконавчого провадження арешт було
накладено саме на фруктові пальметні насадження; будь-яких
обмежувальних заходів щодо їх плодів виконавцем на
застосовувалось, тобто їх власник не був позбавлений права
здійснювати збір врожаю.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Стимул”
оскаржувало дії Державної виконавчої служби Жовтневого району з
передачі зазначених фруктових насаджень на відповідальне
зберігання СВК “Мир” та незабезпечення збереження арештованого
майна в судовому порядку. За результатами судового розгляду
господарський суд Запорізької області ухвалою від 11.08.2004 у
справі № 17/241д відмовив ТОВ “Стимул” у задоволенні його
скарги, при цьому встановив факт правомірності дій Державної
виконавчої служби з передачі арештованого майна іншим особам,
який у відповідності з приписами статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є обов’язковим для
господарського суду у даній справі.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної
особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними
рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу
влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень,
відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або
органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів
(стаття 1173 цього ж кодексу ( 435-15 ) (435-15)
).
Оскільки, в ході здійснення судового провадження не знайшли
належного підтвердження доводи позивача про вчинення Державною
виконавчою службою незаконних дій або бездіяльності (тобто
невиконання тих дій, які вона саме зобов’язана була виконати на
підставі покладених на неї обов’язків), касаційна інстанція
погоджується з висновком господарських судів першої та
апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення зі
згаданого державного органу завданої позивачу шкоди.
Стосовно викладених в касаційній скарзі посилань заявника на
порушення господарськими судами приписів статті 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
неприйняття додатково висунутих позивачем вимог, касаційна
інстанція зазначає, що згадана норма надає позивачу право
змінити або предмет, або підставу позову; одночасна зміна і
предмета і підстав позову не допускається, у зв’язку з чим
висунуті позивачем додаткові вимоги правомірно не прийняті
господарськими судами до розгляду.
Також не приймаються до уваги зазначені в касаційній скарзі
доводи про порушення господарським судом першої інстанції
приписів статті 1173 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки вказана стаття була застосована до спірних
правовідносин господарським судом апеляційної інстанції, чим
виправлена допущена господарським судом Запорізької області
помилка.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що постанова у
справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 29.08.2006 Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 12/228 господарського суду
Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційної
фірми “Стимул” –без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач