ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     23 січня 2007 р.
 
     № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Удовиченко О.В., -головуючого
     Панової I.Ю.,
     Хандуріна М.I.
 
     розглянувши касаційну скаргу
     ОСОБА_1
     на постанову
     Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006
 
     у справі  господарського суду
     № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         Тернопілської області
     за заявою
     ОСОБА_1
     до
     ТОВ "Фенікс"
 
     про
     Банкрутство
 
     за участю представників сторін:
 
     не з'явилися
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
30.10.2006 у справі  №  11/Б-674  ( rs228083 ) (rs228083)
          (судді:  Мирутенко
О.Л., Гнатюк Г.М.,  Кравчук  Н.М.)  апеляційну  скаргу  Управління
Пенсійного  фонду  України   в   Личаківському   районі   м.Львова
задоволено, ухвалу господарського суду Тернопільської області  від
31.07.2006 у справі № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         скасовано.
 
     Не погоджуючись з вказаною постановою  ОСОБА_1  звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить    скасувати    постанову     Львівського     апеляційного
господарського суду від 30.10.2006, а ухвалу  господарського  суду
Тернопільської  області  від  31.07.2006  у  справі   №   11/Б-674
( rs228083 ) (rs228083)
         залишити без змін.
 
     Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
не взяв до уваги той факт, що в порушення ст.52 Закону  України  "
Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         Управління ПФУ у  Личаківському  районі  м.
Львова  подало  заяву  з   вимогами   до   банкрута   на   розгляд
господарського суду Тернопільської області, а не  до  ліквідатора,
як  наслідок  цього  господарський  суд   Тернопільської   області
31.07.2006 правомірно відмовив  у  прийнятті  такої  заяви,  судом
апеляційної  інстанції  прийнята  постанова  з   порушенням   норм
матеріального та процесуального права.
 
     Колегія  суддів,   розглянувши   наявні   матеріали   справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну  оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність застосування апеляційним  та  місцевим  господарським
судом норм процесуального та матеріального права дійшла  висновку,
що  касаційна  скарга  не   підлягає   задоволенню,   виходячи   з
наступного:
 
     - ухвалою  господарського  суду  Тернопільської  області  від
25.10.2005 у справі № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         прийнято заяву ОСОБА_1
до розгляду та порушено провадження у справі про  банкрутство  ТОВ
"Фенікс"  в  порядку  ст.  52  Закону  України  "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  справу  призначено  до   розгляду   у   підготовчому
засіданні., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
 
     Постановою господарського  суду  Тернопільської  області  від
04.11.2005 у справі № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         товариство з обмеженою
відповідальністю "Фенікс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну
процедуру та призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_2.
 
     Ухвалою господарського суду від 23.11.2006  затверджено  звіт
ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі  №  11/Б-674  по  ТОВ
"Фенікс"; ухвалено: ліквідувати ТОВ "Фенікс"  як  юридичну  особу;
грошові вимоги ОСОБА_1 вважати  погашеними;  державній  податковій
інспекції у Чортківському районі зняти з обліку  ТОВ  "Фенікс"  як
платника податків та відомості про зняття  з  обліку  боржника  як
платника  податків  надіслати  ліквідатору  та  органу   державної
реєстрації   банкрута;    ухвалу    про    ліквідацію    юридичної
особи  -банкрута  направити  державному  реєстратору   за   місцем
реєстрації для внесення до Єдиного державного реєстру  запису  про
проведення державної реєстрації  припинення  юридичної  особи  ТОВ
"Фенікс". Провадження у справі припинено.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  23.05.2006
у справі  №  11/Б-674  ( rs228083 ) (rs228083)
          касаційну  скаргу  Управління
Пенсійного  фонду  України  в  Личаківському  районі   м.   Львова
задоволено частково,  ухвалу  господарського  суду  Тернопільської
області     від     23.11.2005     у     справі     №     11/Б-674
( rs228083 ) (rs228083)
         -скасовано, а справу направлено на новий  розгляд  до
господарського суду Тернопільської області.
 
     Постанова Вищого господарського суду України від 23.05.2006 у
справі № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         мотивована тим, що в тексті  ухвали
господарського суду Тернопільської області від 23  листопада  2005
року взагалі не вказано,  та  не  надана  оцінка  тому  факту,  чи
виконав  ліквідатор  вимоги  п.5  ст.52  Закону  України   "   Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
          щодо  повідомлення  усіх   відомих   йому
кредиторів  відсутнього  боржника,  чи  мали   вказані   кредитори
можливість направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
 
     Ухвалою  господарського  суду  Тернопільської   області   від
31.07.2006 у  справі  11/Б-674  відмовлено  Управління  Пенсійного
фонду України в Личаківському районі м. Львова у  прийнятті  заяви
про визнання кредитором у даній справі.
 
     Суд в своїй ухвалі посилається на те, що відповідно до  п.  5
ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника
або визнання його банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  кредитори  відсутнього
боржника  в  місячний  строк   з   дня   одержання   повідомлення,
надісланого ліквідатором, направляють ліквідатору заяви з вимогами
до  банкрута  з  долученням   всіх   необхідних   документів,   що
підтверджують боргові зобов'язання. А отже розгляд заяв кредиторів
відсутнього боржника здійснюється виключно ліквідатором банкрута.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
в  порушення   вимог   ст.111   -12   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарським судом при винесенні ухвали  про  відмову  Управлінню
Пенсійного фонду  України  в  Личаківському  районі  м.  Львова  у
прийнятті заяви про визнання кредитором  не  з'ясований  факт,  чи
виконав  ліквідатор  вимоги  п.5  ст.52  Закону  України   "   Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
          щодо  повідомлення  усіх   відомих   йому
кредиторів  відсутнього  боржника  чи  мали  кредитори  можливість
направити ліквідатору заяви з вимогами до боржника, у  тому  числі
за належною адресою та іншими реквізитами.
 
     Скасовуючи, зазначену вище, ухвалу місцевого суду  Львівський
апеляційний господарський суд правомірно виходив з такого:
 
     - відповідно до ст.ст. 14, 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом"рішення
( 2343-12 ) (2343-12)
         боржника про  невизнання  вимог  кредитора  може  бути
оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у  справі
про банкрутство та кредитори можуть оскаржити результати  розгляду
їх вимог до  господарського  суду.  А  отже,  кредитор  має  право
звернутись безпосередньо до  господарського  суду  із  заявою  про
визнання його кредиторських вимог.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
виходячи  з   преамбули   Закону   України   "   Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         цей Закон  встановлює  умови  та  порядок  відновлення
платоспроможності суб'єкта  підприємницької  діяльності  -боржника
або  визнання  його  банкрутом   та   застосування   ліквідаційної
процедури, повного або часткового  задоволення  вимог  кредиторів,
які мають право, у тому числі, для захисту свого порушеного  права
звернутися до господарського суду з заявою про грошові вимоги.
 
     Апеляційним  судом  встановлено,  що  заявник  -   Управління
Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова не  знав
адреси та місцезнаходження  ліквідатора  боржника,  не  мав  змоги
звернутись  до  нього,   а   тому   звернувся   безпосередньо   до
господарського суду  з  заявою  про  визнання  його  кредиторських
вимог.
 
     Враховуючи   викладене,   апеляційний    господарський    суд
правомірно дійшов висновку, що  заявник  -  Управління  Пенсійного
фонду  України  в  Личаківському  районі  м.  Львова  має   право,
відповідно   до   норм    Закону    України    "Про    відновлення
платоспроможності  боржника   або   визнання   його   банкрутом"на
( 2343-12 ) (2343-12)
         звернення до господарського  суду  за  захистом  свого
порушеного права із заявою про визнання його кредиторських  вимог,
а тому відмова в прийнятті цієї заяви з посиланням на норми  ст.62
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є неправомірною.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
правові  підстави  для  скасування  постанови   суду   апеляційної
інстанції відсутні.
 
     Керуючись  статтями  111-7,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
 
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
30.10.2006 у справі № 11/Б-674 ( rs228083 ) (rs228083)
         залишити без змін.
 
     Головуючий О.С. Удовиченко
 
     Судді  I.Ю. Панова
 
     М.I. Хандурін