ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 р.
№ 8/445
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
Заболотна Я.М. -(дор. у справі)
- відповідача
розглянув касаційну скаргу
Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 07 листопада 2006 року
у справі
№ 8/445 господарського суду м. Києва
за позовом
Державного підприємства Міністерства оборони України
"Українська авіаційна транспортна компанія"
до
Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
Міністерства промислової політики
про
стягнення 136184, 30 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.09.2006 (суддя:
В.Катрич) позовні вимоги задоволенні з тих підстав, що всупереч
вимог ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої
зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідач не
виконав взятих на себе за договором № UCA-203-05 від 27.06.2005
зобов'язань.
Крім того, судом задоволено вимоги щодо стягнення пені та
штрафу відповідно з підстав, передбачених приписами ст. 218
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, а також інфляційних та
річних за правилами ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.11.2006 (судді: Н.Губенко, Т.Барицька, Л.Ропій) рішення
господарського суду першої інстанції скасовано, позов задоволено
частково - в частині основного боргу, інфляційних та річних, в
решті вимог - відмовлено.
Апеляційна інстанція погодилася з тим, що вимоги позивача про
стягнення з першого відповідача 100650 грн. боргу обгрунтовані, в
частині ж розрахунку інфляційних втрат позивачем застосовано
невірний показник індексу інфляції за квітень 2006 у зв'язку з чим
розмір інфляційних скореговано до суми 2223, 18 грн. та 4170, 05
грн., що разом становить 6393, 23 грн.
В частині стягнених пені та штрафу апеляційна інстанція
дійшла висновку про неправильне застосування судом першої
інстанції норм матеріального права з таких підстав.
Нормою ст. 231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачена відповідальність за порушення зобов'язань щодо якості
товарів (робіт, послуг) та зобов'язань з виконання робіт (надання
послуг), проте не встановлена така відповідальність за порушення
грошових зобов'язань.
Згідно з ст. 547 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин щодо
забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі;
недодержання письмової форми тягне нікчемність такого правочину.
Ні договором, ні законом не передбачено покладення на
відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу, тому в цій
частині в позові належить відмовити.
Перший відповідач в касаційній скарзі просить судові рішення
у цій справі скасувати з підстав порушення господарськими судами
приписів процесуального права щодо підсудності справи.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та
вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між позивачем та першим відповідачем було укладено договори
на надання авіаційних транспортних послуг № UCA-162-05 від
24.06.2005 та № UCA-203-05 від 27.07.2005 відповідно до умов яких
позивач зобов'язувався надати транспортні послуги з перевезення
вантажу, а перший відповідач -оплатити їх.
За фактом наданих послуг сторонами було підписано акти
виконаних робіт від 01.09.2005 та 02.09.2005 відповідно до яких
вартість наданих першому відповідачу послуг складає 67367 грн. та
131300 грн. відповідно.
Перший відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань з
оплати отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим у нього
виникла перед позивачем заборгованість в сумі 35000 грн. за
договором № UCA-162-05 від 24.06.2005 та 65650 грн. за договором №
UCA-203-05 від 27.07.2005, всього -100650 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин висновок господарських судів про
задоволення позовних вимог в частині основного боргу
обгрунтований.
За змістом ст. 546 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойка (штраф,
пеня) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойкою
(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник
повинен передати кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання.
За приписами ст. 547 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин щодо
забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Як обгрунтовано зазначено апеляційною інстанцією сторони не
обумовили договором сплату неустойки за порушення зобов'язання, а
тому застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати
пені та штрафу неправомірне.
Відповідно до частини третьої ст. 17 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа, прийнята господарським судом до свого провадження з
додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по
суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала
підсудною іншому господарському суду.
В заявленому позові позивачем зазначено підприємства, яким
пред'явлено вимогу, тобто -відповідачів. Одним із відповідачів
зазначено центральний орган виконавчої влади, у зв'язку з чим
позов підлягає розгляду господарським судом м. Києва, що
передбачено частиною четвертою ст. 16 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження скаржника про неправильне визначення позивачем
осіб, які повинні виступати відповідачами, не доводять обставин
порушення судом правил підсудності, оскільки справа розглянута
господарським судом з додержанням приписів ст. 17 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому до уваги не приймаються.
За таких обставин касаційна інстанція не вбачає порушення
норм матеріального та процесуального права при винесені судових
рішень у справі, а відтак, підстав для їх скасування немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
07.11.2006 у справі № 8/445 господарського суду м. Києва залишити
без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун