ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
     УХВАЛА
 
( ухвалою ВСУ від 12.04.2007 справа № 610157 реєстрац. № 3-1396ук07 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
     23 січня 2007 р.
 
     № 8/1767
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     Головуючого судді Кузьменка М.В.,
     судді Васищака I.М.,
     судді Палій В.М.,
     розглянувши
     касаційну   скаргу    Національної    акціонерної    компанії
"Украгролізинг"
     на рішення від 15.05.2006р.
     господарського суду Хмельницької області
     у справі №8/1767 господарського суду Хмельницької області
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"ХмельницькЛізингАгроIнвест
     до Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в  особі
Хмельницької філії
     про визнання договору недійсним
     в с т а н о в и л а :
     Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення
господарського суду Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі
№8/1767. Одночасно скаржником подано  клопотання  про  відновлення
строку, встановленого для оскарження судового акта  в  касаційному
порядку.
     Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає
відхиленню, а касаційна скарга  -  поверненню  скаржнику  з  таких
підстав.
     Так, відповідно до ст.110 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
скарга може бути подана протягом  одного  місяця  з  дня  набрання
рішенням місцевого господарського суду чи постановою  апеляційного
господарського суду законної сили.
     Рішення господарського суду набирає законної сили, в силу ч.3
ст.85 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  після  закінчення  десятиденного
строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у  судовому  засіданні
було оголошено лише вступну та резолютивну частини  рішення,  воно
набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з  дня
підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Оскаржуване рішення прийняте та оголошено судом 15.05.2006р.,
отже, набрало законної сили  25.05.2006р.  Таким  чином,  останній
строк для оскарження  його  у  касаційному  порядку  -26.06.2006р.
(25.06- вихідний день).
     Як вбачається, касаційна скарга скаржником  здана  відділенню
зв'язку  №1  м.  Києва  для   відправлення   господарському   суду
Хмельницької  області  лише  29.12.2006р.,  тобто   з   порушенням
встановленого строку.
     Згідно ст.53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський  суд  за
заявою сторони, прокурора  чи  з  своєї  ініціативи  може  визнати
причину  пропуску  встановленого  законом  процесуального   строку
поважною і відновити пропущений строк.
     Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку,
скаржник вказує на те, що про  прийняте  у  даній  справі  рішення
дізнався лише 20.12.2006р., оскільки його представник не доповідав
йому про розгляд даного спору у господарському суді.
     Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до  уваги
судом з наступних підстав.
     В силу ст.87  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  рішення  та  ухвали
розсилаються сторонам, прокурору,  який  брав  участь  в  судовому
процесі, третім особам не пізніше п'яти днів  після  їх  прийняття
або вручаються їм під  розписку,  якщо  інше  не  передбачено  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  копія   оскаржуваного
рішення  направлена  сторонам,  у  т.ч.  скаржнику  в  особі  його
відособленого  підрозділу  18.05.2006р.,   тобто   без   порушення
встановленого  строку.  При   цьому,   не   виконання   керівником
структурного підрозділу відповідача обов'язків, що виникли в  силу
відносин  представництва,  не  можна  вважати  поважною   причиною
пропуску строку, встановленого  для  оскарження  судового  акта  в
касаційному порядку.
     Крім того, скаржником, в порушення вимог  ст.33  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , не підтверджено  належними  та  допустимими  доказами
обставини, на  які  він  посилається  у  відповідному  клопотанні,
зокрема, те, що  про  прийняте  рішення  йому  стало  відомо  лише
20.12.2006р.  При   цьому,   вказане   твердження   спростовується
матеріалами касаційної скарги. Так,  як  вбачається  з  платіжного
доручення №1502  від  04.12.2006р.,  у  якому  зазначено  в  графі
призначення платежу "держмито  за  подання  касаційної  скарги  до
Вищого господарського суду у справі №8/1767", принаймні станом  на
04.12.2006р. про таке рішення вже було відомо скаржнику і він  мав
намір його оскаржити.
     З огляду  на  наведене,  відсутні  підстави  для  відновлення
пропущеного строку.
     Відхилення клопотання  про  відновлення  пропущеного  строку,
встановленого  для  подання  касаційної  скарги  є  підставою  для
повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
     Перераховане державне мито у  сумі  42,50грн.  відповідно  до
платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р. підлягає поверненню  з
державного бюджету на підставі п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів
України від 21 січня 1993р. "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
        .
     На підставі викладеного,  керуючись  ст.ст.47,  53,  86,  п.5
ст.111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
     у х в а л и л а:
     1. У задоволенні клопотання Національної акціонерної компанії
"Украгролізинг" про відновлення  пропущеного  строку  для  подання
касаційної скарги відмовити.
     2.     Касаційну     скаргу     Національної      акціонерної
компанії"Украгролізинг"    на    рішення    господарського    суду
Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі  №8/1767,  а  також
додані до неї документи повернути.
     3. Видати Національній акціонерній  компанії  "Украгролізинг"
довідку на повернення з державного бюджету державного мита у  сумі
42,50 грн.,  перерахованого  відповідно  до  платіжного  доручення
№1502 від 04.12.2006р.
     Головуючий суддя М.Кузьменко Суддя I.Васищак
     Суддя В.Палій