ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2007 Справа N 26/372-06-8238
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С. В., Кота О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Виробничо-комерційної фірми “Берег” на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року у
справі господарського суду Одеської області за позовом
Виробничо-комерційної фірми “Берег” до АТ по туризму та
екскурсіям “Одесатурист” та ТОВ “Оздоровчий комплекс “Вікторія”
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та
зобов'язання укласти договір купівлі-продажу,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2006 року Виробничо-комерційна фірма “Берег” звернулась
до суду з позовом до АТ по туризму та екскурсіям “Одесатурист”
та ТОВ “Оздоровчий комплекс “Вікторія” про визнання недійсними
договорів купівлі-продажу № 1/1 від 15.12.2003 року та № 15 від
10.11.2003 року в частині продажу складського приміщення
(зазначеного в договорі № 1/1 як будівля мучного цеху (літ.W)) та
кафе (зазначеного в договорі № 1/1 як літнє кафе (літ. Ъ))
загальною площею 119 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса,
Гагарінське плато, 5, та двоповерхового приміщення (зазначеного
в договорі № 15 як двоповерхова будівля (літ. Ш) площею 739 м2,
розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5,
корпус 3.
Крім того, заявник просив зобов'язати АТ по туризму та
екскурсіям “Одесатурист” укласти з Виробничо-комерційною фірмою
“Берег” договори купівлі-продажу складського приміщення та кафе
загальною площею 119 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса,
Гагарінське плато, 5, та двоповерхового приміщення площею 739
м2, розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5,
корпус 3. на тих самих умовах та за тією ж ціною, за якими дані
приміщення були продані ТОВ “Оздоровчий комплекс “Вікторія”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 8.09.2006 року
в задоволенні позову Виробничо-комерційної фірми “Берег”
відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач не довів, що існують
обставини, за наявності яких оспорювані договори належить
визнавати недійсними та зобов'язувати АТ “Одесатурист” укладати
з позивачем договори купівлі-продажу орендованого майна.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
17.10.2006 року апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми
“Берег” на рішення господарського суду Одеської області від
8.09.2006 року залишено без задоволення, а рішення
господарського суду - без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року
та прийняти нове рішення, яким визнати договори купівлі-продажу
№ 1/1 від 15.12.2003 року та № 15 від 10.11.2003 року недійсними
в частині продажу будівлі борошняного цеху (літ.W) та літнього
кафе (літ.Ъ) загальною площею 119 м2, які розташовані за
адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, та двоповерхове
приміщення (літ.Ш) площею 739 м2, розташованого за адресою:
м. Одеса, Гагарінське плато, 5, корпус 3.
Просить перевести права і обов'язки покупця за договором № 15
від 10.11.2003 року щодо двоповерхового приміщення (позначеного
в договорі № 15 як двоповерхова будівля (літ.Ш) площею 739 м2,
яке розташоване за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5,
корпус 3, на Виробничо-комерційну фірму “Берег”), та перевести
права і обов'язки покупця за договором № 1/1 від 15.12.2003 року
щодо складського приміщення (позначеного в договорі № 1/1 як
будівля борошняного цеху (літ.W) і кафе (позначеного в
договорі№ 1/1 як літнє кафе (літ. Ъ) загальною площею 119 м2,
які розташовані за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5, на
Виробничо-комерційну фірму “Берег”.
Заявник вважає, що судом невірно застосовано норми ст. 191, 777
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Стверджує, що Виробничо-комерційна фірма “Берег”, як орендар,
який відповідним чином виконує свої зобов'язання за договором
оренди, у разі продажу речі, переданої в оренду, має переважне
право перед іншими особами на її придбання.
Заявник також акцентує увагу на тому, що суд не врахував, що АТ
“Одесатурист” відповідно до ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
повинно було запропонувати придбати приміщення в першу чергу
Виробничо-комерційній фірмі “Берег” як орендарю.
Представники позивача у судове засідання не з'явились та не
повідомили суд про своє ставлення до справи.
Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони
повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути
касаційну скаргу за відсутності представників ВКФ “Берег”.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 30.08.2003 року між АТ по туризму та
екскурсіям “Одесатурист” та Виробничо-комерційна фірма “Берег”
було укладено договори фінансової оренди, за якими АТ по туризму
та екскурсіям “Одесатурист” передало позивачу в оренду складське
приміщення та кафе загальною площею 119 м2, які розташовані за
адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, та двоповерхове
приміщення площею 739 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса,
Гагарінське плато, 5, корпус 3.
У відповідності до п. 1.1 договорів фінансової оренди № 29 і
№ 30 від 30.08.2000 року Виробничо-комерційна фірма “Берег” має
право викупити, шляхом укладення договорів купівлі-продажу,
виключно те майно, яке передане в оренду.
Договори оренди № 29 і № 30 від 30.08.2000 року укладені строком
на 12 років та діють до 30.08.2012 року.
Пунктом 2.3 даних договорів встановлено, що після закінчення
строку дії договорів, або достроково, за згодою сторін,
здійснюється перехід права власності на об'єкти оренди шляхом
укладення договору купівлі-продажу, який засвідчується
нотаріально.
10.11.2005 року, до закінчення строку дії договорів оренди,
позивач звернувся до АТ по туризму та екскурсіям “Одесатурист” з
проханням укласти договір купівлі-продажу орендованих приміщень
та отримав відповідь про передчасність розгляду даного питання.
Крім того, позивач довідався, що відповідно до договорів
купівлі-продажу № 1/1 від 15.12.2003 року та № 15 від 10.11.2003
року АТ по туризму та екскурсіям “Одесатурист” продало ТОВ
“Оздоровчий комплекс “Вікторія” майновий комплекс оздоровчого
комплексу “Одеса”, до якого також ввійшло орендоване
Виробничо-комерційною фірмою “Берег” майно.
Виробничо-комерційна фірма “Берег” стверджує, що нею належним
чином виконувались умови договорів оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на яку
посилається заявник касаційної скарги в своїх позовних вимогах,
наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму,
у разі продажу речі, переданої в найом, має переважне право
перед іншими особами на її придбання.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що за спірними
договорами продано цілісний майновий комплекс, до якого входить
і орендоване позивачем майно.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, положення цього кодексу
застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
право продажу майна
належить власникові.
Однак, судами попередніх інстанцій, в порушення положень
ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, неповно
встановлені суттєві для справи обставини, які мають істотне
значення для юридично правильного вирішення спору.
Так, суд не з’ясував, чи був відповідач власником спірних
приміщень на момент укладення спірних угод.
Крім того, суд неповно з’ясував дійсну природу правовідносин
позивача і ВАТ “Одесатурист”, зокрема, в частині зобов’язань ВАТ
“Одесатурист” щодо продажу спірного майна орендарю.
За таких обставин судові рішення визнати законними не можна,
тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий
розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати
наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення
відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 –111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 17.10.2006 року і рішення господарського суду Одеської
області від 8.09.2006 року.
Справу передати до господарського суду Одеської області на новий
розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот