ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 18.01.2007                                      Справа N 20-7/236 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 29.03.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
     головуючого судді: Козир Т.П. 
     суддів: Владимиренко С.В., Кота О.В. 
     розглянувши касаційну  скаргу корпорації "Холдингова компанія 
"Платінум Групп" 
     на ухвалу  Севастопольського апеляційного господарського суду 
від 9 листопада 2006 року 
     у справі N 20-7/236 
     за позовом      Відкритого      акціонерного       товариства 
"Севастопольський рибоконсервний завод" (далі - Товариство) 
     до 
     Корпорації "Холдингова   компанія  "Платінум  Груп"  (далі  - 
Корпорація) 
     про визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу,  частки в 
розмірі 20% в статутному капіталі ТОВ "Торговий Дім РКЗ" 
     за участю представників: 
     позивача: не з'явилися; 
     відповідача: не з'явилися; 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Ухвалою Севастопольського  апеляційного  господарського  суду 
від  9  листопада  2006  року  (судді Борисова Ю.В.,  Сотула В.В., 
Горошко Н.П.) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги корпорації 
"Холдингова компанія "Платінум Груп" на ухвалу господарського суду 
міста Севастополя від 23 жовтня 2006 року. 
 
     Не погоджуючись з ухвалою апеляційного  господарського  суду, 
Корпорація    звернулась    з   касаційною   скаргою   до   Вищого 
господарського суду України,  в якій просить ухвалу скасувати,  як 
таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. 
 
     Обговоривши доводи   касаційної  скарги,  перевіривши  наявні 
матеріали справи на предмет  їх  юридичної  оцінки  судом  колегія 
суддів  встановила,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з 
наступних підстав. 
 
     Припис статті  129  Конституції  України   ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
         
встановлює   основні   засади   судочинства,  до  якого  віднесено 
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення  суду, 
крім випадків, встановлених законом. 
 
     Зазначена конституційна  норма  конкретизована законодавцем в 
статті 12 Закону України "Про судоустрій  України"  ( 3018-14  ) (3018-14)
        , 
згідно  з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і 
порядку,  передбачених  процесуальним  законом,  мають  право   на 
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. 
 
     Отже, реалізація   конституційного  права  на  апеляційне  та 
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
         
ставиться в залежність від положень процесуального закону. 
 
     Таким чином,  Господарський  процесуальний кодекс ( 1798-12 ) (1798-12)
         
повинен містити імперативні норми про те,  в яких випадках учасник 
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи 
касаційному порядку. 
 
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  ухвалою  від 23 жовтня 
2006 року  господарським  судом  м.  Севастополя  було  призначено 
розгляд справи. 
 
     Відповідно до ч.1 ст.  106 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  ухвали 
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному 
порядку у випадках,  передбачених Кодексом та Законом України "Про 
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його 
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        . 
 
     Оскарження вказаних    ухвал    в    апеляційному     порядку 
Господарським процесуальним кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено, а 
тому апеляційна скарга на ухвалу про призначення  розгляду  справи 
не  може  бути  прийнята  до  розгляду,  про  що правильно вказано 
Київським апеляційним господарським судом. 
 
     З урахуванням наведеного підстав для  задоволення  касаційної 
скарги не вбачається. 
 
     Разом з тим,  касаційна інстанція зазначає,  що відповідно до 
статті 22 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  якою  закріплені  права  і 
обов'язки сторін,  сторони зобов'язанні добросовісно користуватися 
належними їм процесуальними правами,  виявляти взаємну  повагу  до 
прав  і  охоронюваних  законом  інтересів другої сторони,  вживати 
заходів до всебічного,  повного та об'єктивного  дослідження  всіх 
обставин справи. 
 
     Враховуючи наведене,  скаржнику  не  слід  зловживати  своїми 
процесуальними правами і затягувати судовий процес. 
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,   111-7,   111-9,   111-11,   111-13 
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий 
господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 
 
     Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 
9  листопада  2006  року  залишити  без  змін,  а касаційну скаргу 
корпорації   "Холдингова   компанія   "Платінум   Групп"   -   без 
задоволення. 
 
 Головуючий суддя                                          Т.Козир 
 
 Судді                                              С.Владимиренко 
                                                             О.Кот