ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2007 Справа N 7/13-42/49
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 01.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.
розглянув касаційне подання прокурора Генеральної прокуратури
України
на постанову від 25.09.2006 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 7/13-42/49 господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Інтербудкомплекс"
до
Міністерства оборони України
Південного оперативного командування
треті особи:
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
Одеське державне лісогосподарське об'єднання "Одасаліс"
Квартирно-експлуатаційна частина Котовського району
Південного оперативного командування МОУ
Кабінет Міністрів України
про відшкодування збитків в сумі 13 169 204,42 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Боков О.Г. N 20 від 01.02.2006
Кириленко І.В. дов. N 21 від 01.02.2006
Реутов Б.О. дов. N 19 від 01.02.2006
від відповідачів: Гаврищук А.П. дов. N 220/417/Д від
25.12.2006
Доброва Ю.І. дов. N 2/523 від 27.10.2006
від третіх осіб: Кулеба О.М. дов. N 01-14574/29 від
18.12.2006
від прокуратури: Вігура С.К. дов. N 60 від 19.06.2001
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Інтербудкомплекс" пред'явило в суді позов до Міністерства оборони
України (треті особи: Міністерство з надзвичайних ситуацій
України, Одеське державне лісогосподарське об'єднання "Одесаліс",
квартирно-експлуатаційна частина Котовського району Південного
оперативного командування Міністерства оборони України) про
стягнення 7 501 442,20 грн. упущеної вигоди у вигляді неотриманого
прибутку.
В березні 2005 року позивач збільшив свої позовні вимоги і
просив стягнути з відповідача збитки у вигляді неотриманого доходу
у сумі 13169204,42 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що між позивачем та
квартирно-експлуатаційною частиною Південного оперативного
командування Міністерства оборони України в особі начальника
управління, який діяв на підставі доручення Міністерства оборони
від 13.07.2001 було укладено договір підряду на виконання
лісорозчисних робіт N 12/2001/09 від 18.10.2001 терміном до
31.12.2007.
Загальна площа вирубки 1500 га, вартість за 1 га умовами
договору визначена в розмірі 8924,16 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2004 з
відповідача на користь позивача стягнуто 248732,87 грн. за
виконані роботи відповідно до договору N 12/2001/09 від
18.10.2001.
Проте з 21.06.2002 товариство з обмеженою відповідальністю
"Інтербудкомплекс" було позбавлено можливості належним чином
виконувати свої зобов'язання.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України N 470-р
( 470-2002-р ) (470-2002-р)
від 19.08.2002 р. "Про передачу цілісного майнового
комплексу 26 арсеналу 43 Ракетної армії до сфери управління МНС"
прийнято пропозицію МНС, погоджену з Міноборони, Мінекономіки,
Мінфіном, Держкомстатом та Фондом державного майна, щодо передачі
із сфери управління Міноборони до сфери управління МНС цілісного
майнового комплексу 26 арсеналу 43 Ракетної армії (с. Жеребкове
Ананьївського району Одеської області).
Крім майнового комплексу була передана і "Жеребківська дача",
земля Одеського військового лісництва КЕУ Південного ОК, загальною
площею 1500 га, на якій позивач згідно укладеного договору
N 12/2001/09 від 18.10.2001 мав право проводити лісорозчисні
роботи і у зв'язку з передачею до сфери діяльності Міністерства
надзвичайних ситуацій України, втратив таку можливість.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.05.2006 (суддя
Паламар П.І.) в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що
лісовий масив "Жеребківська дача" на підставі Державного акта на
право користування землею N 123 від 12 січня 1985 року станом на
час укладання договору N 12/2001 від 13.07.2001 належав
Міністерству оборони України в особі Одеського військового
лісництва Південного оперативного командування.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України N 470
( 470-2002-р ) (470-2002-р)
від 19.08.2002 "Про передачу цілісного майнового
комплексу 26 арсеналу 43 Ракетної армії до сфери управління МНС",
спільного наказу N 295/216 від 23.08.2002 Міністерства оборони
України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи лісовій масив у складі майна 26 арсеналу 43 Ракетної
армії передано МНС.
Відчуження з 31.03.2003 року лісового масиву зі сфери
управління Міністерства оборони на підставі розпорядження Кабінету
Міністрів України є обставиною непереборної сили, що відповідає
п.п.10.1, 10.2 договору N 12/2001/09 від 13.07.2001, укладеного
між сторонами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.09.2006 (судді: Корсак В.А. - головуючий, Авдеєв П.В.,
Коршун Н.М.) рішення господарського суду м. Києва від 05.05.2006
скасовано.
Позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони
України на користь товариства з обмеженою відповідальністю
"Інтербудкомплекс" 7501442,20 грн. збитків, 1936,20 грн. витрат по
сплаті держмита, 67,21 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення процесу.
В решті позову відмовлено.
Скасовуючи рішення господарського суду і приймаючи нове
рішення щодо задоволення позову частково, апеляційний
господарський суд виходив з того, що 26 арсенал 43 Ракетної армії
і Одеське лісництво є самостійними суб'єктами господарювання.
Лісовий масив та земельна ділянка є різними об'єктами, які
розташовані на різних земельних ділянках.
Втручання з боку владних структур у даному випадку не можна
прийматись як обставину, що звільняє відповідача від
відповідальності за невиконання умов договору.
Розпорядження Кабінету Міністрів не містить в собі ніяких
наказів про припинення договору, який укладено між сторонами.
Задовольняючи позов в частині стягнення 7501442,20 грн.,
апеляційна інстанція послалась на висновок аудиторської фірми
"Марго".
В касаційному подані прокурор Генеральної прокуратури України
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а
рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, представника
прокуратури, 3-х осіб, перевіривши повноту встановлених судом
обставин справи та їх юридичну оцінку Вищий господарський суд
України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню виходячи
з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи між
товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудкомплекс" та
квартирно-експлуатаційною частиною Південного оперативного
командування МО України в особі начальника управління полковника
Реуса В.Н., який діяв на підставі доручення Міністерства оборони
України N 148/663 від 13.07.2001 був укладений договір підряду на
виконання лісорозчисних робіт N 12/2001/09 від 18.10.2001, в
подальшому договір підряду на виконання лісорозчисних робіт в
Жеребківському лісному масиві Одеського військового лісництва,
строком дії до 31.12.2007.
Підставою для укладення договору підряду був Указ Президента
України від 11.12.2000 N 1324/2000 ( 1324/2000 ) (1324/2000)
"Про оголошення
окремих районів і міст Вінницької, Миколаївської, Кіровоградської,
Одеської, Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної
ситуації", а також результати проведеного тендера, згідно з якими
позивач визнаний переможцем тендеру на проведення лісорозчисних
робіт в Жеребківському лісовому масиві Одеського військового
лісництва.
Згідно Державного акту на право користування землею N 123 від
12.01.1985 Жеребківський лісовий масив належав Міністерству
оборони України.
Відповідно до п.п.1.1, 3.2 договору позивач зобов'язався
виконати роботи по проведенню суцільної та вибіркової санітарної
вирубки в лісовому масиві "Жеребківська дача" Одеського
військового лісництва Південного оперативного командування МО
України, загальною площею 1500 га лісопокривної площі, а
відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи шляхом сплати
грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в термін
двадцять днів після прийняття робіт, згідно підписаного акту
виконаних робіт.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт за 1 га у
сумі 8924,16 грн., з урахуванням ПДВ. Також визначено, що вартість
робіт є фіксованою і може коригуватись тільки в залежності від
рівня інфляції.
Згідно п.п.10.1., 10.2 п.10 договору сторони звільняються від
відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань,
якщо це невиконання є слідством обставин непереборної сили.
Випадками непереборної сили вважається наступні обставини:
війна і військові дії, повстання, страйки, епідемії, епізоотії,
пожежі, паводки і природні катаклізми, втручання з боку владних
структур, які перешкоджають виконанню сторонами умов договору.
19.08.2002 Кабінетом Міністрів України було прийнято
розпорядження N 470-р ( 470-2002-р ) (470-2002-р)
"Про передачу цілісного
майнового комплексу 26 арсеналу 43 Ракетної армії до сфери
управління МНС".
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від
відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що
це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Господарським судом встановлено та з матеріалів справи
вбачається, що невиконання умов договору N 12/2001/06 від
18.10.2001 сталося внаслідок прийняття розпорядження Кабінету
Міністрів України N 470-р ( 470-2002-р ) (470-2002-р)
від 19.08.2002 "Про
передачу цілісного майнового комплексу 26 арсеналу 43 Ракетної
армії до сфери управління МНС".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про оренду майна
державних підприємств та організацій" ( 2269-12 ) (2269-12)
цілісним
майновим комплексом є господарський об'єкт з наданою йому
земельною ділянкою, на якій він розміщений.
Судом першої інстанції встановлено, та з матеріалів справи
вбачається, що лісовий масив "Жеребківська дача" на підставі
Державного акта на право користування землею N 123 від 12.01.1985
станом на час укладення спірного договору належав Міністерству
оборони України в особі Одеського військового лісництва Південного
оперативного командування.
Згідно актів прийому-передачі від 09.09.2002 та 31.03.2003
лісовий масив в складі іншого майна 26 арсеналу 43 Ракетної армії
було передано із сфери управління Міністерства оборони України до
сфери управління Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій.
Скасовуючи рішення господарського суду, апеляційна інстанція
в порушення п.8 ст. 105 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не зазначила доводів за якими вона не
погодилась з висновками суду першої інстанції, що лісовий масив
"Жеребківська дача" входив до складу майнового комплексу 26
арсеналу 43 Ракетної армії, а також доводів щодо відхилення
доказів, які були прийняті судом першої інстанції при постановлені
рішення, які стали підставою для відмови у позові.
При укладенні договору сторони були вільними у визначенні
умов договору і як обставину непереборної сили визначили втручання
з боку владних структур, які перешкоджають виконанню сторонами
умов договору, а тому посилання апеляційної інстанції на те, що
вказана обставина не може бути віднесена до непереборної сили, є
непереконливим.
Враховуючи викладене, у апеляційного господарського суду були
відсутні підстави для скасування законного і обгрунтованого
рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора Генеральної прокуратури
задовольнити.
Постанову від 25.09.2006 Київського апеляційного
господарського суду скасувати, рішення господарського суду
м. Києва від 05.05.2006 У справі N 7/13-42/49 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко