14/71/100/19-06 Про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної невиконанням зобов'язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції - Текст документа

Українська будівельна та інвестиційна асоціація "Укрбудінвест", /позивач/ звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль" /відповідач/ 61 587,82 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2006р. зі справи №14/71/100/19-06, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. з даної справи, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 21545,61 грн. заборгованості та судові витрати. В частині стягнення 15543,21 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати в частині відмови у позові про стягнення 40518,00 грн. заборгованості із винесенням нового рішення про задоволення позову в цій частині, стверджуючи, що судом порушенні його матеріальні та процесуальні права.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що грунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди заподіяної йому невиконанням останнім своїх зобов'язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №ПР-04/03-11 від 10.02.2005р. укладеного між сторонами з даної справи (далі Договір) в розмірі 61578,82 грн., з яких: - 37008,82 грн. вартість 1-го та 2-го етапів виконаних робіт, а 24490,00 грн. - вартість 3-го етапу робіт за Договором.

У відповідності до клопотання про уточнення позовних вимог № 91 від 07.04.2006р. позивач просить стягнути з відповідача 62063,61 грн. заборгованості за Договором, з яких: 21545,61 грн. - вартість 1-го та 2-го етапів виконаних робіт, а 40518,00 грн. - вартість 3-го етапу робіт за Договором.

З наведеного вбачається, що позивач збільшив розмір загальної суми боргу до стягнення з 61578,82 грн. до 62063,61 грн., змінивши вартість 3-го етапу робіт в сторону збільшення.

При цьому позивачем враховано часткове погашення відповідачем боргу в сумі 13500,00 грн. та помилку при розрахунках у первинному позові на суму 2043, 21 грн. в сторону зменшення, які в загальну суму уточненого позову не увійшли та з урахуванням яких сума позову мала б становити 75563,61 грн., про що позивач зазначає в клопотанні.

Незважаючи на це місцевий господарський суд в мотивувальній частині рішення стверджує, що позивачем заявлений уточнений позов в сумі 54198,00 грн. з посиланням на клопотання останнього про уточнення позову №91 від 07.04.2006р., який підтриманий представником позивача в судовому засіданні, що не відповідає матеріалам справи та спростовується самим текстом клопотання №91.

В ході розгляду справи, місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку щодо часткового задоволення позову в розмірі 21545,61 грн. - борг за 1-ий та 2-ий етапи виконаних робіт за Договором, та про відмову в позові в частині стягнення вартості 3-го етапу робіт за Договором в розмірі 40518,00 грн. із припиненням провадження у справі в частині стягнення 15543,21 грн. та зазначенням про це в мотивувальній частині рішення.

Натомість резолютивна частина рішення відмову в позові в частині стягнення вартості 3-го етапу робіт за Договором в розмірі 40518,00 грн. не містить, що є порушенням п.4 ч.1 ст. 84 ГПК України (1798-12) , відповідно до якого резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог.

Крім того, місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 83 ГПК України (1798-12) вийшов за межі позовних вимог, припинивши провадження у справі в частині стягнення 15543,21 грн., які позивачем до стягнення не заявлялись та до суми позову не входили.

Апеляційний господарський суд, в свою чергу, на допущені судом 1-ї інстанції невідповідності і порушення норм процесуального права уваги не звернув та залишив неправильне по суті та незаконне рішення без змін, не виконавши при цьому покладені на нього ст. 101 ГПК України (1798-12) функції суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія вважає рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій такими, що винесені з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильних судових актів, які підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 27.04.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №14/71/100/19-06 скасувати.