ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     17 січня 2007 р.
     № 14/1454
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого
     Подоляк О.А.
     суддів :
     Грека Б.М.,
     Плюшка I.А.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     ВАТ "Енергопостачальна компанія
     "Житомиробленерго"
     на рішення
     від 05.10.2006 р. господарського суду Житомирської області
     у справі
     № 14/1454
     за позовом
     ВАТ "Енергопостачальна компанія
     "Житомиробленерго"
     (надалі -Товариство)
     до
     Орендного підприємства теплових
     мереж "Житомиртеплокомуненерго"
     (надалі -Підприємство)
     про
     стягнення 6249,60 грн.
     за участю представників:
     від позивача
     - Білоусенко Є.Ю.
     від відповідача
     - не з'явились
                        В С Т А Н О В И В:
     В квітні 2006 р. Товариство звернулось до суду з  позовом  до
Підприємства  про  стягнення  6249,60  грн.  підвищеної  плати  за
споживання електричної  енергії  понад  договірні  величини,  який
обгрунтований посиланням на ст. ст. 15-1, 26 Закону  України  "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , Правила користування електричною
енергією, ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Підприємство проти задоволення позову заперечувало.
     Рішенням  господарського  суду   Житомирської   області   від
05.10.2006 р. (суддя Костриця О.О.) в позові відмовлено з  підстав
необгрунтованості пред'явлених вимог.
     Не погоджуючись з рішенням, Товариство звернулось  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
його скасувати та прийняти нове рішення  про  задоволення  позову,
мотивуючи скаргу порушенням  і  неправильним  застосуванням  судом
норм матеріального та процесуального права.
     Заслухавши  пояснення  представника   позивача,   розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної  скарги,  перевіривши
правильність   застосування   судом    норм    матеріального    та
процесуального права, колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України прийшла до  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення суду першої інстанції без  змін,  а  скаргу
без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає,  що  рішення  місцевого  господарського  суду  прийняте  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Перевіривши у відповідності до ч. 2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          юридичну  оцінку  обставин  справи  та   повноту   їх
встановлення у  рішенні  місцевого  господарського  суду,  колегія
суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 4-3, 4-7,
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         всебічно, повно і об'єктивно  розглянув
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;  дослідив
подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень  докази;
належним  чином  проаналізував  відносини  сторін   договору   про
постачання електричної енергії споживачам № 543 від 01.12.2004 р.;
дослідив обставини встановлення на квітень місяць 2005 р. величини
постачання електричної енергії на рівні 10000 кВт/год та  фактичне
споживання  Підприємством  5600   кВт/год;   встановив   обставини
виставляння   18.04.2005   р.   енергопостачальною    організацією
відповідачу рахунку на оплату за активну електроенергію за квітень
2005 р., обставини оплати цього рахунку  Підприємством  26.04.2005
р., надіслання відповідачу повідомленням  від  26.04.2005  р.  про
коригування  граничної  величини  споживання  до  рівня   фактично
оплаченої за квітень 2005 р. величини її споживання (0 кВт/год) та
його   отримання   Підприємством   27.04.2005   р.,    виставляння
відповідачу рахунку на суму 6249,60  грн.  з  мотивів  перевищення
граничного рівня споживання електричної енергії на 5600 кВт/год.
     Проаналізувавши положення договору № 543 від  01.12.2004  р.,
дослідивши обставини справи та  врахувавши  норми  ст.  26  Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , Порядку  постачання
електричної  енергії  споживачам,  який   затверджено   постановою
Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
         (в
редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р.  №
475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
        ),  Правил  користування  електричною  енергією,
затверджених   постановою   Національної    комісії    регулювання
електроенергетики України від 31.07.1996 р. №  28  ( z0417-96 ) (z0417-96)
          ,
місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем
не  було  здійснено  перевищення  договірних  величин   споживання
електричної енергії.
     Вказаний висновок суду  відповідає  фактичним  обставинам  та
наявним матеріалам справи, нормам матеріального  і  процесуального
права, є законним та обгрунтованим,  а  доводи  касаційної  скарги
його не спростовують.
     На  підставі   встановлених   фактичних   обставин   місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні  права  і  обов'язки  сторін,
правильно  застосовано  матеріальний  закон,  що  регулює   спірні
правовідносини, обгрунтовано та правомірно відмовлено у позові. Як
наслідок, прийняте судом рішення відповідає положенням ст. 84  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та вимогам, що викладені в  постанові  Пленуму
Верховного Суду  України  від  29.12.1976  р.  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.
     Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
та частин 1, 2 статті 111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  судові  рішення  виключно   на   предмет   правильності
юридичної оцінки обставин справи  та  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна  інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені в рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Посилання  оскаржувача  на  інші  обставини  не   приймаються
колегією суддів до уваги з  огляду  на  положення  ст.  111-7  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  з  підстав  їх  суперечності  матеріалам
справи.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування   господарським   судом   першої    інстанції    норм
матеріального та процесуального права  при  прийнятті  рішення  не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни  чи
скасування  законного  та  обгрунтованого  судового  акту  колегія
суддів не вбачає.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну    скаргу    ВАТ    "Енергопостачальна     компанія
"Житомиробленерго" залишити без задоволення.
     Рішення  господарського   суду   Житомирської   області   від
05.10.2006 р. у справі № 14/1454 залишити без змін.
     Головуючий, суддя О. Подоляк
     С у д д і: Б. Грек
     I. Плюшко