ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 січня 2007 р.
     № 39/156
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Карабаня В.Я.
     суддів :
     Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
     у відкритому судовому засіданні за участю представників
 
     ТОВ "Ельбрус"
     Шевченко С.Л.
     ТОВ "Ауді-Центр "Кватро"
     Міняєв А.О.
     розглянувши касаційну скаргу
     ТОВ "Ельбрус"
     на постанову
     Дніпропетровського  апеляційного  господарського   суду   від
25.09.2006
     у справі
     № 39/156
     господарського суду
     Дніпропетровської області
     за позовом
     ТОВ "Ельбрус"
     до
     ТОВ "Ауді-Центр "Кватро"
     про
     стягнення 126 820, 48 грн.
     та за зустрічним позовом про
     визнання договору недійсним
     Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя
Ліпинський О.В.)  від  17.07.2006  позов  задоволено  -стягнуто  з
Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ауді-Центр  "Кватро"  на
користь  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Ельбрус"   5
759грн. 40 коп. пені, 3 983 грн. 40 коп. інфляційних, 887 грн.  67
коп. 3 % річних 62 387 грн. 70 коп. збитків та судові витрати.
     В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
     Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді:  Чоха
Л.В., Лисенко О.М., Павловський П.П.)  переглянув  в  апеляційному
порядку вказане рішення і  постановою  від  25.09.2006  в  частині
стягнення збитків скасував його і в цій частині в позові відмовив,
в решті рішення залишив без змін.
     Товариство  з  обмеженою   відповідальністю   "Ельбрус",   не
погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, подало
касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а рішення  місцевого
господарського суду, як законне та обгрунтоване залишити без змін.
     За твердженням  скаржника,  судом  апеляційної  інстанції  не
правильно застосовані норми матеріального та процесуального права,
що і призвело до прийняття помилкової постанови.
     Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
                            ВСТАНОВИВ:
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус"  звернулось
до господарського суду  Дніпропетровської  області  з  позовом  до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр  "Кватро"  про
стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог) 133 018 грн. 17
коп., у тому числі 60 000 грн. боргу, 5 621грн.  92  коп.  пені  з
простроченої суми за договором від 22.11.2005, 3 983 грн. 40  коп.
інфляційних, 887 грн. 67 коп. - 3 % річних, 137 грн. 48 коп.  пені
з простроченої суми за договором від 19.12.205 та 62 387  грн.  70
коп. збитків.
     Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що згідно  умов
договору   від   22.11.2005,   укладеного   між   сторонами,   він
зобов'язувався  передати  відповідачу  виданий  останнім   простий
вексель № 65305493856558  номінальною  вартістю  60  000  грн.,  а
відповідач прийняти його та сплатити 60 000 грн.  Однак,  зазначає
позивач,  відповідач  взяте   на   себе   за   договором   грошове
зобов'язання  не  виконав,  тому  він  просить  суд   стягнути   з
відповідача суму боргу, з урахування інфляційних та 3 %  річних  і
пеню, передбачену п. 4.3 Договору.
     Позивач  також  зазначає,   що   в   результаті   невиконання
відповідачем,  взятих  на  себе  згідно  договору  від  22.11.2005
зобов'язань, йому заподіяно збитки в розмірі 62 387 грн. 70  коп.,
які, згідно приписів ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ,  повинен  йому
відшкодувати відповідач.
     В подальшому позивач подав до суду заяву якою відмовився  від
позову в частині стягнення 60 000 грн., у зв'язку  з  добровільним
перерахуванням відповідачем цих коштів.
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр  "Кватро"
позов не визнало та заявило зустрічну вимогу про визнання договору
від 22.11.2005, укладеного між сторонами, недійсним. На думку  ТОВ
"Ауді-Центр "Кватро" вказаний договір суперечить  вимогам  чинного
законодавства, тому, згідно ст. 203, 215  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
просить суд задовольнити його вимоги.
     Приймаючи  рішення  у  справі,  місцевий  господарський  суд,
дослідивши подані у  справі  докази  та  заслухавши  представників
сторін, встановив, що згідно договору від  22.11.2005,  укладеного
між сторонами, позивач пред'явив  відповідачу  простий  вексель  №
65305493856558, а останній  зобов'язувався  сплатити  позивачу  не
пізніше 23 листопада 2005 року його договірну вартість  -  60  000
грн., однак перерахування вказаних грошових коштів у  встановлений
термін не здійснив.
     За таких  обставин,  враховуючи,  що  відповідач  припустився
прострочення грошового зобов'язання,  місцевий  господарський  суд
дійшов  висновку  про  правомірність  нарахування   позивачем   та
стягнення 3 % річних і  збитків  від  знецінення  грошових  коштів
внаслідок інфляції, згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та  пені,
нарахованої згідно п. 4.3 Договору.
     Крім того, судом визнано доведеною  та  обгрунтованою  вимогу
позивача в частині стягнення з відповідача на його користь 62  387
грн. 70 коп. збитків.
     Стосовно ж зустрічної позовної  вимоги,  то  як  зазначено  в
судовому рішенні, Договір від  22.11.2005  не  суперечить  вимогам
чинного законодавства, тому підстав для  визнання  його  недійсним
немає.
     Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Дніпропетровський
апеляційний господарський суд  погодився  з  висновками  місцевого
суду стосовно відмови  у  зустрічному  позові  та  обгрунтованості
первісного позову в частині стягнення, пені,  інфляційних  і  3  %
річних.
     Разом  з  тим,  апеляційним   судом   визнано   неправомірним
стягнення з відповідача 62 387 грн. 70 коп. збитків. Як  зазначено
в постанові апеляційного господарського суду, позивачем не  подано
належних доказів та не доведено в ході  судового  розгляду  справи
наявність сукупності всіх елементів,  необхідних  для  притягнення
відповідача до цивільної відповідальності, тому, з  посиланням  на
ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , в позові цій частині відмовлено.
     Вказані    висновки    апеляційного    господарського    суду
відповідають вимогам чинного законодавства та  матеріалам  справи,
тому колегія Вищого господарського суду України не вбачає  підстав
для задоволення касаційної скарги.
     Враховуючи  викладене,   керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,
111-9-111-12 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України,
                      П О С Т А Н О В И В :
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від   25.09.2006   у   справі   №   39/156   господарського   суду
Дніпропетровської області залишити без змін,  а  касаційну  скаргу
ТОВ "Ельбрус" -без задоволення.
     Головуючий суддя В.Карабань
     Судді Л.Ковтонюк
     В.Чабан