ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 р.
№ 12/242
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Концерн "Стирол"
у справі
господарського суду Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006
року
за позовом
ДТГО "Південно -Західна залізниця"
до
ВАТ "Концерн "Стирол"
про
стягнення штрафу
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006 року Державне територіально-галузеве об'єднання
"Південно -Західна залізниця" звернулась до суду з позовом до ВАТ
"Концерн "Стирол" про стягнення з останнього 20 190 грн. штрафу за
неправильне зазначення у накладній № 52816391 коду
вантажоодержувача на підставі пункту 122 Статуту залізниць
України.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на пропуск
строку позовної давності, недоліки складеного залізницею акту
загальної форми, факт неправильного зазначення у накладній коду
вантажоодержувача не спростовував. Відповідач до прийняття рішення
судом першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення розміру
штрафу через його надмірність.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2006
року, позов Державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця" до відкритого акціонерного товариства
"Концерн Стирол" про стягнення 20190 грн. задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність у
залізниці збитків внаслідок неправильного зазначення ним у
накладній коду вантажоодержувача і просив зменшити розмір штрафу,
який було стягнуто з нього рішенням суду першої інстанції.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
06.11.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін,
оскільки апеляційний суд не знайшов підстав для зменшення розміру
штрафу.
У касаційній скарзі ВАТ "Концерн "Стирол" посилається на
порушення та неправильне застосування судами норм матеріального
права, зокрема щодо визначення розміру суми штрафних санкцій та
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а
рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2006 року
змінити - зменшити суму штрафу.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із
наступного.
Згідно із статтею 307 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
договір перевезення вантажу укладається в письмовій
формі, укладення договору перевезення вантажу підтверджується
складенням перевізного документа (транспортної накладної,
коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови
перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також
відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями
визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та
іншими нормативно-правовими актами.
Пункт 122 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
встановив, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість
місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника,
порта стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за
всю відстань перевезення.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у
лютому 2006 гору по накладній № 528816391, яка є перевізним
документом та договором на перевезення вантажу відповідно до
пункту 6 Статуту залізниць України зі станції Горлівка Донецької
залізниці на ст. Нові Безрадичи Південно-Західної залізниці було
відправлено вагон № 525433097 з вантажем полістірол.
Вантажовідправником - ВАТ " Концерн Стірол" у накладній
неправильно зазначено код одержувача вантажу Відкритого
акціонерного товариства "Стіролбіотех" -замість коду 1353
зазначено код 1801, про що 16.02.2006 на станції призначення Нові
Безрадичі Південно-Західної залізниці складено акт загальної форми
№ 53.
На підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України
позивачем було нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної
плати за всю відстань перевезення в сумі 20190 грн., які стягнуто
з відповідача.
Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках
розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі
сторони, що порушила зобов'язання.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач ВАТ
"Концерн "Стирол", при розгляді справи у суді першої інстанції
клопотання про зменшення розміру штрафу не заявляв. Таке
клопотання було заявлено у апеляційній скарзі, яке Донецьким
апеляційним судом було відхилено, оскільки апеляційний суд не
вбачав підстав для скасування рішення та зменшення розміру штрафу.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Оцінка обставин для зменшення розміру штрафу як виняткових, а
також визначення конкретного розміру, на який може бути зменшено
суму штрафу відноситься до оцінки та перевірки доказів,
здійснювати які касаційна інстанція не має права.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для
скасування судових актів у даній справі, оскільки заявник, не
оспорюючи правомірність стягнення штрафу, просить зменшити його
розмір, що не може бути предметом розгляду касаційної інстанцією.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9,, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Концерн "Стирол" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від
12.09.2006 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 06.11.2006 року, - без змін.
Головуючий Ходаківська I.П.
Судді Данилова Т.Б.
Савенко Г.В.